Норми зонування території в залежності від радіоактивного забруднення.

Т

Рис. 3.8. Забруднення території України цезієм (Cs¹³⁷) у 1990 р.

ериторія України переважно забруднена ізотопами цезію-134, 137 причому за межами 30-кілометрової зони зустрічаються цезієві плями, де частка цих ізотопів наближається до 100%. На рис. 3.8 подано карту забруднення Cs ¹³⁷ станом на 1990 р.

Забруднення грунту цезієм-137 та відповідне зонування території і рівень безпеки людей приведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Рівень зараження грунту цезієм-137 (Cs¹³⁷)

Забруднення території		Зараженість грунту	Можливість проживання людей
Кі/км^2	ГБк/км^2
0-1	до 37	грунт чистий	звичайний режим проживання
1-5	37-185	зона посиленого радіаційного контролю	проживання дозволяється
5-15	185-555	грунт заражений	зона добровільного гарантованого відселення
>15	>555	грунт заражений	проживання людей заборонено

Загальна площа забруднення території України цезієм-134,137 з рівнями вище 1 Кі/м² становить близько 37 тис. км², у тому числі при рівнях від 5 до 15 Кі/км² – 1960 км², від 15 до 40 Кі/км² – 820 км², понад 40 Кі/км² – 640 км². У 150 населених пунктах середня щільність забрудненням цезієм в грунтах перевищує 5 Кі/км², серед них у 22-15 Кі/км².

Норми забруднення джерел води, сировини та продовольства.

Забруднення води відбувається внаслідок прямого випадання радіоактивних речовин на поверхню водойм, їх переносом до водойм під час дощів та підземними водами з усього водозбірного басейну. Нерозчинні радіоактивні речовини осідають на дно водойм, що характерно для озер, ставків, повільних рік, водосховищ, а розчинні заражають водойми у всій товщі, а з дощовими та талими водами проникають у підгрунтові води.

Продовольча сировина та продукти харчування забруднюється внаслідок:

• виникнення наведеної радіації;

• прямого потрапляння радіоактивного пилу на його поверхню та значно менше всередину,

• включення радіоактивних речовин у біологічний кругообіг.

Проникнення радіоактивних речовин в товщу продукту залежить від щільності, консистенції та багатьох інших його характеристик, а також від дисперсності і розчинності радіоактивних речовин. У м’ясо радіоактивні речовини проникають в середньому на 1 см, в зерно, крупи – на 5 см, в молоко і молочні продукти — у весь об’єм; в борошно, сіль, цукор – на 0,5 см; в рибу, овочі, фрукти – на 0,3 см. Скляний посуд є надійним бар’єром забрудненню, а більшість поліетиленових кульків не перешкоджають забрудненню.

Ступінь зараження продуктів оцінюють питомою активністю, тобто відношенням активності наявних радіоактивних речовин до одиниці маси (об'єму) і вимірюється у Бк/кг чи Бк/л (Кі/кг чи Кі/л).

У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВЛУ-91), табл. 3.6.

Таблиця 3.6