275. З чого починається розробка системи удобрення культур у сівозміні?

– 3 визначення місця внесення хімічних меліорантів та їх доз.

– З визначення норм мінеральних добрив.

– З визначення норм органічних добрив.

– З визначення ефективності добрив.

276. З якого внесення слід розпочинати поділ мінеральних добрив за їх дефіциту?

–3 рядкового.

– З підживлення.

– З основного.

– З локального.

277. Коли проводиться основне внесення добрив?

– Разом з сівбою с.-г. культур.

– Під час міжрядного обробітку.

– До сівби с.-г. культур.

– Під покривну культуру.

278. Що слід враховувати під час визначення норм добрив за рівнем природної родючості?

– Бал бонітету ґрунту, ціну 1 бала, окупність добрив урожаєм с.-г. культур

– Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту і добрив

– Норми N, Р₂О₅, К₂О для отримання планової врожайності

– Винос елементів живлення 1 т основної і нетоварної частини врожаю

279. Існуючі методи встановлення норм добрив:

– методи: а) що ґрунтуються на використанні результатів польових дослідів з добривами; б) балансово-розрахункові; в) комплексні; г) економіко-математичні;

– балансово-розрахункові, наукові

– польові, вегетаційні, лізиметричні

– комплексні, математичні

280. Як визначити витрати елементів живлення добрив на 1 т вирощеного врожаю?

– Множенням окупності 1 ц д.р. на заплановану прибавку врожаю

– Діленням величини врожаю на масу внесених елементів живлення з добривами.

• Множенням ціни бала на бал бонітету грунту.

• Діленням прибавки врожаю на масу внесених добрив.

281. Які показники родючості грунту та мінерального живлення рослин використовують у балансово-розрахункових методах?

– Нормативи витрат на 1 т врожаю.

– Ціну 1 бала, окупність 1 ц д.р., прибавку врожаю.

– Винос елементів живлення врожаєм, запас їх у грунті, коефіцієнти використання NPK з грунту і добрив.

– Запланований урожай, урожайність за рахунок природної родючості, норми добрив.

282. Як повинна бути забезпечена пшениця озима елементами живлення

в осінній період?

– Помірно фосфорно-калійним живленням і підвищеним азотним

– Помірно азотним живленням і підвищеним фосфорно-калійним

– Підвищеним азотним і калійним

– Низьким азотним та помірним фосфорним і калійним.

283. Яку врожайність буряку цукрового з 1 га можна отримати на чорноземі типовому (бал бонітету 80) за рахунок природної родючості грунту, коли ціна 1 бала 4 ц?

– 60 ц/га

– 320 ц/га

– 240 ц/га

– 640 ц/га

284. На які показники структури урожаю озимої пшениці впливає перше підживлення азотом у фазу кущіння?

– На кількість продуктивних пагонів

– На масу 1000 зернин

– На кількість зерен у колосі

• На масу 100 зернин

285. Яким мікродобривом доцільно обробити насіння зернобобових культур перед сівбою?

– Сульфатом марганцю.

– Борною кислотою.

– Мідним купоросом.

– Молібдатом амонію.

286. Як впливає на продуктивність гречки внесення під неї гною?

– Затримується достигання насіння, збільшується вихід соломи, знижується врожайність.

– Насіння достигає рівномірніше.

– Покращується запилення квіточок і підвищується якість насіння.

– Підвищується врожайність.

287. Які сорти ячменю повинні більше отримувати фосфорних і калійних добрив порівняно з азотними?

– Пивоварні.

– Кормові.

– Озимі.

– Ярі.

288. Коли найефективніше проводити підживлення кукурудзи?

– У фазі 9–10 листків.

– У фазі 3–5 листків.

• У фазі цвітіння волотей.

• У фазі викидання волоті.

289. На які показники структури врожаю впливає підживлення озимої пшениці азотними добривами під час виходу в трубку?

– На масу та кількість зерен у колосі.

– На кількість продуктивних стебел.

– На якість зерна.

– На синтез вуглеводів.

290. Коли, якими елементами і в якій дозі проводиться перше підживлення буряку цукрового?

– Відразу після змикання листків у міжряддях у дозі Р _30–40.

– У фазі 2–3 пар листків дозою N_30–40

– Перед змиканням листків у рядках в дозі К _{25– 30}

– Відразу після сходів дозою Р_60–К60

291. Які можливі негативні наслідки внесення азоту під буряк цукровий у нормах, які перевищують оптимальні?

– Підсилене наростання гички, збільшення вмісту небілкового азоту, зменшення цукристості.

– Збільшення цукристості, зменшення вмісту небілкового азоту, збільшення площі листків.

– Збільшення надходження до рослини NРК.

– Зменшення врожайності коренеплодів, але підвищення їх цукристості.

292. До якого макроелемента найчутливіша картопля на легких ґрунтах?

– До молібдену.

– До бору.

– До марганцю.

– До магнію.

293. Яке з названих калійних добрив найефективніше під час внесення під картоплю на легких ґрунтах?

– Калімаг.

– Калій хлористий.

– 30–40% калійна сіль.

– Каїніт.

294. До чого призводить нестача азоту в ранньовесняний період розвитку озимої пшениці?

– До вилягання.

– До зниження якості зерна.

– До зниження врожаю зерна.

– До посилення денітрифікації.

295. До чого призводить нестача азоту в період наливання зерна озимої пшениці?

– До зниження врожаю.

– До зниження якості зерна.

– До іммобілізації азоту.

– Знижується стійкість до вилягання посівів.

296. Перевага яким елементам живлення надається під час удобрення кормових і харчових ячменів?

– Азоту і фосфору.

– Фосфору і калію.

– Азоту і калію.

– Фосфору.

297. З якою метою проводиться листкова діагностика живлення зернових культур?

– Для визначення потреби ґрунту у вапнуванні.

– Для визначення доступних форм азоту і калію в грунті.

– Для коригування доз азоту під час їх підживлення в основні критичні періоди розвитку.

– Для визначення валового виносу NРК рослиною.

298. Як запобігти осінньому переростанню озимих, непродуктивній витраті вологи і поживних речовин, забезпечити їх високу зимостійкість?

– Відмовитися від внесення повної норми фосфорних і калійних добрив з осені.

– Віддати перевагу азотним добривам на фоні фосфорних і калійних.

– В основне внесення запланувати внесення фосфорних і калійних добрив, а азотні добрива не вносити.

– Провести вапнування ґрунту перед внесенням у рядки азотних добрив.

299. Які основні три періоди в розвитку і живленні буряку цукрового?

– Розвиток листків, ріст коренеплодів, нагромадження цукру.

– Фази: "вилочки", 3–5 листків, 5 –7 листків.

– Фази: сходів, 3–5 листків, наростання листків.

– Розвиток кореневої системи, ріст листків, закінчення росту.

300. Живлення буряку цукрового, яке повинно бути під час нагромадження цукру в коренеплодах:

– помірне азотне та посилене фосфорно-калійне;

– помірне фосфорне та посилене азотно-калійне;

– помірне калійне та посилене азотно-фосфорне;

– рівномірне всіма елементами.

301. Як реагує картопля під час безпосереднього внесення під неї повної норми вапнякового матеріалу?

– Уражається паршею.

– Не реагує.

– Вилягає.

– Засихає

302. Який елемент живлення сприяє формуванню міцності, гнучкості та номерності волокна льону?

– Кальцій.

– Фосфор.

– Калій.

– Азот.

303. Якого елемента живлення найбільше виносить з врожаєм соняшник?

– Фосфору.

– Азоту.

– Калію.

– Кальцію.

304. Які добрива в першу чергу вносять під соняшник у посушливих районах?

– Азотні і калійні.

– Лише азотні.

– Лише калійні.

– Лише фосфорні і азотні.

305. Яке з азотних добрив слід рекомендувати для першого поверхневого підживлення озимих?

– CO(NH₂)₂.

– NH₃.

– NH₄NO₃.

– Аміак водний.

306. Від яких норм буде найбільша окупність 1 т органічних добрив урожаєм картоплі?

– 20 т/га.

– 80 т/га.

– 90 т/га.

– 100 т/га.

307. До якого з мікроелементів найчутливіший буряк цукровий ?

– До бору.

– До кобальту.

– До міді.

– До молібдену.

308. З яким періодом пов’язана найбільша потреба в підсиленому азотному живленні?

– З максимальним розвитком у рослин асимілюючої поверхні.

– Від проростання насіння до появи сходів.

• З періодом формування у рослин генеративних органів.

• З періодом формування репродуктивних органів.

309. З якою метою проводять діагностику живлення зернових культур?

– Для коригування доз азотних добрив під час підживлення.

– Для визначення вмісту недоступних форм елементів живлення у грунті.

– Для визначення потреби ґрунту у вапнуванні.

– Для визначення валового виносу елементів живлення.

310. Коли слід вносити аміачну селітру під сільськогосподарські культури у зоні Полісся України?

– Восени.

– Навесні.

– Половину восени і половину весною.

– Дві третини восени та одну третину весною.

311. Що таке річний план застосування добрив?

– Це загальна система застосування добрив.

– Щорічно уточнені норми добрив у прийнятій системі удобрення з урахуванням родючості грунту на полі, погодних умов, фактичної наявності добрив у господарстві.

– Це календарний план придбання (накопичення) добрив, де зазначають загальну кількість певних видів і форм добрив та черговість їх придбання.

– Це черговість придбання добрив.