- •1. Основні визначення міжнародного гуманітарного права
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Основні терміни і поняття міжнародного гуманітарного права
- •1.3. Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій
- •1.4. Особливості застосування норм міжнародного гуманітарного права у внутрішніх збройних конфліктах (збройних конфліктах неміжнародного характеру)
- •Загальні обов’язки командувачів, командирів (начальників) щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 6. Обов'язки помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) – юридичного радника щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •Обов’язки військово-медичного персоналу, щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 8. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм міжнародного гуманітарного права у ході підготовки та ведення воєнних дій
- •2.1. Загальні положення
- •2. 2. Особливості управління об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права
- •2.3. Особливості організації та ведення воєнних дій
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Особливості організації та ведення воєнних дій в обороні
- •2.3.3. Особливості організації та ведення воєнних дій під час наступу
- •2.3.4. Особливості організації та ведення воєнних дій під час зміни військ (сил)
- •2.3.5. Особливості ведення воєнних дій в особливих умовах
- •2.3.6. Особливості організації та здійснення пересування військових частин і підрозділів
- •2.3.7. Особливості розташування військових частин і підрозділів на місці
- •2.3.8. Особливості дій військових частин і підрозділів під час їх участі у проведенні миротворчих операцій
- •2.4. Особливості координації і здійснення вогневого ураження противника
- •2.5. Поводження із жертвами збройних конфліктів, медичним і духовним персоналом противника
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2. Поранені, хворі і особи, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата)
- •2.5.3. Поховання тіл загиблих (померлих) у збройних конфліктах
- •2.5.4. Військовополонені
- •2.5.5. Цивільне населення
- •2.5.6. Медичний і духовний персонал противника
- •2.5.7. Військові перевезення
- •2.5.8. Медичні (санітарні) перевезення
- •2.5.9. Перемир'я і закінчення воєнних дій
- •2.5.10. Загальні правила дій військ (сил) на окупованій території
- •3. Врахування норм міжнародного гуманітарного права під час організації бойового забезпечення
- •3.1. Розвідка
- •3.2. Радіоелектронна боротьба
- •3.3. Тактичне маскування
- •3.4. Інженерне забезпечення
- •3.5. Радіаційний, хімічний, біологічний захист
- •3.6. Морально-психологічне забезпечення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Повітряних Сил (Повітряних Сил) Збройних Сил України
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Перехоплення, огляд і обшук цивільних літальних апаратів
- •4.2.3. Захоплення цивільних літальних апаратів і вантажів противника
- •4.2.4. Дії щодо цивільних літальних апаратів нейтральних держав у зоні збройного конфлікту
- •Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил України7
- •4.3.1. Загальні положення
- •4.3.2. Захоплення та знищення суден і вантажів противника
- •4.3.3. Дії щодо нейтральних торгових суден у зоні збройного конфлікту
- •5. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права
- •5.1. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у системі оперативної (бойової ) підготовки
- •5.2. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів
5. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права
5.1. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у системі оперативної (бойової ) підготовки
5.1.1. Дотримання норм міжнародного гуманітарного права можливе лише за умови наявності у військовослужбовців якісних теоретичних знань права війни та твердих практичних навичок щодо їх застосування під час ведення воєнних дій.
Організація вивчення норм права війни у Збройних Силах України є важливим завданням державного рівня, яке обумовлене зобов'язанням України перед міжнародною спільнотою.
-
Норми міжнародного гуманітарного права вивчаються як у мирний, так і у воєнний час у ході навчання та виховання військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Вивчення права збройних конфліктів здійснюється шляхом занесення його тематики до програм бойової підготовки військ (сил), гуманітарної та професійної підготовки військовослужбовців і працівників (невійськовослужбовців).
5.1.4. Організацію та безпосереднє керівництво вивченням норм міжнародного гуманітарного права в органі військового управління, об'єднанні, з'єднанні, військовій частині здійснюють командувач, командир та його заступник з гуманітарних питань за безпосередньої участі помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) - юридичного радника.
-
У кожній військовій частині, де проходять військову службу військовослужбовці строкової військової служби, помічник командира військової частини з правової роботи (юрисконсульт військової частини) - юридичний радник повинен не менше двох разів на рік (у підготовчі періоди) проводити навчання з командира ми взводів і рот з методики навчання особового складу нормам міжнародного гуманітарного права.
-
Процес навчання праву збройних конфліктів містить дві складові підготовки – теоретичну та практичну. На теоретичну підготовку слід виділяти до 20 %, на практичну - до 80 % навчального часу.
-
Метою теоретичної підготовки є надання тим, хто навчається, базових знань з права збройних конфліктів, які необхідні для виконання функціональних обов'язків відповідно до посад, які вони обіймають.
-
Метою практичної підготовки є:
• набуття військовослужбовцями навичок у практичному використанні норм міжнародного гуманітарного права під час виконання поставлених завдань;
• формування у офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин розуміння відповідальності за якість підготовки підлеглих з питань міжнародного гуманітарного права.
5.1.9. Організація вивчення міжнародного гуманітарного права базується на дотриманні таких принципів навчання:
-
персональна відповідальність командувача, командира (начальника) за організацію вивчення положень права війни у підлеглих об'єднаннях, з'єднаннях, військових частинах, підрозділах та установах;
-
плановість і систематичність: формування практичних навичок у військовослужбовців щодо використання норм міжнародного гуманітарного права можливе лише за умови постійного внесення питань права війни у заходи бойової підготовки;
-
спеціалізація навчання: окремі категорії військовослужбовців повинні мати більш глибокі знання права війни (медичний персонал, екіпажі літаків та вертольотів, екіпажі кораблів, особовий склад підрозділів спеціального призначення та розвідки, особи зі складу миротворчих контингентів тощо);
-
навчання різних категорій військовослужбовців повинно відрізнятись за змістом і обсягом;
-
створення мотивації навчання: кожний військовослужбовець має бути переконаним у необхідності дотримання норм права війни;
-
простота і практичність викладання матеріалу: література у галузі міжнародного гуманітарного права містить велику кількість юридичних термінів, які для більшості тих, хто навчається, є складними для розуміння; тому кожне визначення чи норму необхідно перекладати на конкретні, наочні та повчальні дії того чи іншого військовослужбовця за певних умов обстановки;
-
реалістичність викладення матеріалу: дотримання норм права війни і воєнна необхідність можуть здаватись несумісними; керівник заняття повинен бути готовим дати кваліфіковану відповідь тим, хто навчається, з тим, щоб підлеглі мали можливість переконатись у реальності практичного застосування вимог міжнародного гуманітарного права;
-
здійснення контролю: рівень підготовки військовослужбовців з питань права війни повинен періодично оцінюватись (як правило, у ході контрольних занять за період навчання, підсумкових перевірок та інспектувань); перевірка знань може проводитись за допомогою тестів, які розробляються для кожної категорії особового складу (додаток 9 до Керівництва).
5.1.10. Метою навчання нормам права війни є:
для рядових (матросів):
-
вивчення Кодексу поведінки учасників бойових дій та відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права;
-
уміння діяти в умовах бойової обстановки (під час виконання завдань миротворчих операцій) із дотриманням норм права війни;
для сержантів (старшин) та прапорщиків (мічманів):
• знання Кодексу поведінки учасників бойових дій, основних норм міжнародного гуманітарного права та відповідальності за їх порушення;
• уміння враховувати норми права війни в ході управління підлеглими;
для офіцерів тактичної ланки:
-
знання та розуміння норм і принципів міжнародного гуманітарного права, особливостей їх застосування у бойовій обстановці (під час виконання завдань миротворчих операцій);
-
уміння використовувати теоретичні знання в процесі прийняття рішення та управління підлеглими у ході проведення воєнних дій (під час виконання завдань миротворчих операцій);
• володіння методикою навчання особового складу практичному застосуванню норм права війни;
для офіцерів оперативно-тактичної та оперативно-стратегічної ланки:
-
отримання ґрунтовних знань права війни, особливо у частині, що стосується юридичної відповідальності осіб військового командування;
-
уміння використовувати теоретичні знання в процесі прийняття рішення та управління підлеглими у ході воєнних дій (під час виконання завдань миротворчих операцій);
-
володіння методикою навчання підлеглих практичному використанню норм права війни;
-
спроможність здійснення правового аналізу сучасних збройних конфліктів.
-
Під час вивчення міжнародного гуманітарного права використовуються традиційні форми і методи військового навчання, які вибираються залежно від мети занять та рівня підготовки тих, хто навчається.
-
Основною формою навчання особового складу з'єднань, військових частин і підрозділів нормам права війни є тактичні (тактико-спеціальні, льотно-тактичні) навчання, у ході яких гуманітарні навички військовослужбовців виробляються під час виконання прийомів та способів дій, визначених бойовими статутами (керівництвами тощо).
5.1.13. Під час проведення тактичних (тактико-спеціальних, льотно-тактичних) навчань, залежно від рівня підготовки тих, хто навчається, повинні визначатися додаткові навчальні цілі, наприклад:
• навчати командирів військових частин (підрозділів) і штаби дотриманню норм права війни під час організації воєнних дій та управління підпорядкованими військовими частинами (підрозділами) в бою (під час виконання завдань миротворчої операції);
-
виробляти в особового складу автоматичну реакцію щодо застосування в бою (під час виконання завдань миротворчої операції) норм міжнародного гуманітарного права;
-
виховувати у тих, хто навчається, гуманне ставлення до людей та розуміння того, що дотримання норм міжнародного гуманітарного права не суперечить виконанню поставленого завдання.
5.1.14. Під час проведення командно-штабних навчань (командно-штабних мобілізаційних навчань, командно-штабних воєнних ігор), залежно від рівня підготовки тих, хто навчається, повинні визначатися додаткові навчальні цілі, наприклад:
• удосконалювати уміння командувача, командирів (начальників) і штабів враховувати вимоги права війни під час підготовки та у ході ведення воєнних дій (виконання завдань миротворчих операцій);
• навчати начальників родів військ, спеціальних військ і служб внесенню пропозицій у рішення командувача, командира з урахуванням особливостей, пов'язаних із дотриманням норм права збройних конфліктів;
• виховувати у тих, хто навчається, відповідальність за точне виконання підлеглими з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами норм міжнародного гуманітарного права за будь-яких умов обстановки.
5.1.15. На навчаннях повинна створюватися складна, динамічна та повчальна обстановка, що включає ситуації, які потребують прийняття рішень із врахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
Складність обстановки досягається шляхом розташування в смузі (на ділянці, в районі) дій з'єднань, військових частин (підрозділів) осіб та об'єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.
Динамічність обстановки досягається зміною характеру (статусу) об'єктів (цілей), спричиненою воєнною необхідністю.
Повчальність на навчаннях досягається створенням обстановки, яка б змушувала командирів (начальників) приймати рішення щодо поводження із особами (об'єктами), які знаходяться під захистом права війни.
-
Під час проведення штабних тренувань, групових вправ і тактичних летючок слід враховувати вимоги пунктів 5.1.13 - 5.1.15 Керівництва. На тактичних (тактико-спеціальних, льотно-тактичних) та тактико-стройових заняттях відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій на полі бою (під час виконання завдань миротворчої операції), як одиночного рядового (матроса), так і підрозділів у цілому, із дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. Найбільш характерними навчальними питаннями на таких заняттях можуть бути:
-
поведінка військовослужбовця у бою (під час виконання завдань миротворчої операції);
-
розпізнавання осіб і об'єктів, які знаходяться під захистом права війни;
-
поводження із пораненими, хворими, особами, які потерпіли корабельну аварію чи аварію літального апарата, військовополоненими, медичним і духовним персоналом противника;
-
дії щодо культурних цінностей та цивільних осіб;
-
відповідальність військовослужбовців та працівників Збройних Сил України за порушення норм міжнародного гуманітарного права.
5.1.18. Під час розбору навчань (занять), крім звичай них питань, аналізуються дії командувачів, командирів (начальників), штабів і особового складу з'єднань, військових частин (підрозділів) щодо дотримання ними норм права війни.
Особлива увага звертається на неприпустимість застосування заборонених методів і засобів ведення воєнних дій та відповідальність військовослужбовців за порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Дії тих, хто навчається, оцінюються як «правильні» та «неправильні».
Дії вважаються «правильними», якщо поставлене об'єднанню, з'єднанню, військовій частині чи підрозділу завдання виконане без порушень норм права війни.
Дії вважаються «неправильними», якщо у ході виконання поставленого завдання допущене хоча б одне серйозне порушення міжнародного гуманітарного права (пункти 1.8.4 - 1.8.7 Керівництва).
5.1.19. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права в системі гуманітарної і правової підготовки військовослужбовців та працівників Збройних Сил України проводиться відповідно до тематичного (календарного) плану гуманітарної підготовки особового складу Збройних Сил України.
Воно здійснюється в обов'язковій і факультативній формах.
5.1.20. У органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, підрозділах та установах вивчення норм міжнародного гуманітарного права в обов'язковій формі навчання здійснюється:
-
з офіцерами, прапорщиками (мічманами) - у системі професійної (командирської) та гуманітарної підготовки;
-
із військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом на посадах сержантів, старшин і рядових (матросів) - у системі гуманітарної підготовки;
-
із військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом - у системі гуманітарної підготовки та у години культурно-просвітницької роботи.
5.1.21. Факультативне вивчення норм міжнародного гуманітарного права здійснюється:
з офіцерами:
-
на курсах підвищення кваліфікації у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України;
-
на правових інформуваннях, лекціях та під час бесід із залученням військових службових (службових) осіб юридичної служби Збройних Сил України;
із військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом на посадах сержантів, старшин і рядових (матросів):
• під час єдиних днів правових знань та інших заходів правового характеру.
5.1.22. Офіцери, прапорщики (мічмани) один раз на рік та перед призначенням на вищі посади повинні складати заліки з правового мінімуму.
5.1.23. Із військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом на посадах сержантів, старшин і рядових (матросів), не рідше одного разу на рік проводиться контрольна співбесіда, у ході якої виявляється рівень їхніх знань норм міжнародного гуманітарного права.