Розділ 2. Забезпеченість факторами виробництва Трудові ресурси

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

Корисні копалини.

У Центральному Казахстані зосереджені значні родовища міді, свинцю, цинку, рідкісних металів, вугілля, залізна і марганцева руда. Знамените Джезказганске міднорудне родовище в цій республіці - перше по запасах у колишньому СРСР. Відомі також родовище міді - Коунрадске, Саякске, Бозшакульске. Карагандинський кам'яновугільний басейн - третій (після Донбасу і Кузбасу). Його коксівне вугілля використовується в металургії Казахстану й Уралу. Інший найбільший басейн, Екибастузский, володіє енергетичним вугіллям, що доступне для відкритої розробки і дешеве. На їхній базі створений Павлодар-Екибастузский паливно-енергетичний комплекс.

Приуральським районам Казахстану властива хромітова, мідна й азбестова мінералізация. Передуралья в районі Актюбінська знаменито своїми фосфоритами і високоякісними нікелевими рудами. На півдні Казахстану досить значні запаси фосфоритів. Тут же, у Миргалимсайскому, Байжансайскому і Ачисайскому родовищах, добуваються свинцево-цинкові руди.

Прикаспійська западина і півострів Мангишлак - нафтогазоносна провінція. Відома своєю високою якістю ембінска нафта, нафтове Жетибайске і нафтогазове Узеньске родовище (Мангишлак). З Прикаспійською западиною пов'язані величезні запаси повареної і калійної солей.

Ресурси і запаси срібла

39,5% підтверджених запасів срібла зосереджено в поліметалічних родовищах Жайрем, Бестюбе, 23,9% – в родовищах мідистих пісковиків Джезказгану, 5,6% – в міднопорфірових родовищах і 2,5% – в родовищах золота. Експлуатується одне власне срібне родовище Павловське, в рудах якого вміст срібла становить 700 г/т.

Розділ 3. Стосунки з Україною

23 грудня 1991 року Республіка Казахстан визнала Україну як незалежну державу.  Дипломатичні відносини між державами встановлено 23 липня 1992 року.  З травня 1994 року в Алмати діє Посольство України, в грудні 1994 року розпочало роботу Посольство Казахстану в Україні.

Упродовж всього історичного розвитку казахстансько-українські відносини ніколи не були обтяжені якимось політичними проблемами. Закладені нашими предками принципи взаємної поваги після набуття Казахстаном і Україною суверенітету були не тільки збережені, а й збільшені.  У зв’язку з цим цікаві історичні факти. Так, літопис часів київського князя Ярослава Мудрого «Повість минулих літ» містить відомості про історію та географію Казахстану. Водночас у роботах середньовічних тюркських істориків йдеться про давній Київ. Наявні сьогодні в наукових фондах відомості дозволяють стверджувати, що до початку XV століття наші предки вже спілкувалися між собою та розвивали активні торговельно-економічні, політичні, військові контакти. Вони були пов’язані завданнями збереження своїх традиційних територій, виживання у важкі роки, забезпечення безпеки та торгівлі. У минулому столітті волею доль казахи та українці жили в складі єдиної держави – Радянського Союзу. Не можна дати однозначну оцінку цьому періоду. Проте, безсумнівно те, що об’єднуючого, позитивного в обох народів було набагато більше. Тим паче, що й у будні, та у свята, за часів перемог, випробувань прості люди завжди були разом, розділяли всі труднощі та прикрощі порівну. У рік 65-ї річниці з Дня Великої Перемоги важливо зазначити, що в боях за визволення України від гітлерівських окупантів брали участь понад 200 тисячі казахстанців. 156 із них за здійснені подвиги були визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Серед них – 20 воїнів 73-ї гвардійської дивізії, сформованої на території Казахстану, які відзначилися під час форсування Дніпра. У битві за Дніпро відзначився прославлений льотчик-штурмовик, двічі Герой Радянського Союзу Талгат Бегельдіинов, котрий брав участь у боях за визволення українських міст. Активним учасником партизанської боротьби в Україні став казахський учитель Касим Кайсенов.  Відважний партизанський командир був нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Це стало одним із численних свідчень і символів бойового братерства народів України та Казахстану. У травні 2005 року в місті Синельникове (Дніпропетровська область) був відкритий пам’ятник сину Жамбила – воїну 19-го окремого кавалерійського корпуса Алгадаю Жамбилову, який загинув у лютому 1943 року при визволенні України від німецько-фашистських загарбників. Нові масштаби, якість і динамізм набуло українсько-казахстанське співробітництво в повоєнні роки. На відміну від довоєнного періоду, вектор цього співробітництва був більшою мірою звернений у бік України, по території якої двічі прокотився руйнівний вал війни. Металурги Теміртау допомагали у відновленні виробничих потужностей Дніпродзержинська, шахтарі Караганди відроджували донецькі шахти, тракторобудівники з Павлодара брали участь у відродженні Харківського тракторного заводу – це лише окремі епізоди літопису трудової співдружності тих років. Освоєння цілинних і перелогових земель у 50-ті роки минулого століття стало ще однією етапною сторінкою історії української діаспори в Казахстані. Проголошення в 1991 році незалежності обома братніми республіками відкрило новий етап у їхніх взаємовідносинах. Після десятиліть перебування в складі СРСР і посередництва центральних союзних органів з’явилася можливість розвивати співробітництво в безпосередньому спілкуванні політичних, економічних, культурних кіл двох країн заради взаємної вигоди.  Проривом у розвитку партнерства явилося встановлення дипломатичних відносин 23 липня 1992 року та відкриття Посольств Казахстану в Україні та України – у Казахстані в 1994 році. Наступні роки ознаменувалися багатьма досягненнями в економічних, політичних, культурній сферах, як на державному рівні, так і у взаємодії приватного бізнесу та недержавних організацій. На сьогоднішній день закладені міцні основи якісно нових відносин, заснованих на високому ступені політичної довіри, взаємній повазі та рівноправному партнерстві. Це підкріплюється позитивною динамікою контактів на вищому та інших рівнях, як у двосторонньому, так і багатосторонньому форматах.  Часті зустрічі на вищому рівні свідчать про політичну волю для співробітництва й обопільного бажання до взаємовигідного розвитку відносин. Політичні контакти глав держав, урядів, міністрів закордонних справ підтверджують взаємний інтерес Казахстану та України в обговоренні широкого кола глобальних, регіональних і двосторонніх питань. Відповідає рівню взаємовигідного співробітництва й солідна договірно-правова база, яка нараховує понад 80 документів, серед яких – угоди про співробітництво в торговельно-економічній, фінансовій, науково-технічній, військовій, космічній, гуманітарній та інших сферах.  Казахстан високо цінує дружні відносини з Україною, як у сфері розвитку двосторонніх відносин, так і в спільних діях, спрямованих на вирішення актуальних проблем глобального та регіонального розвитку, збереження та підтримки миру, безпеки, боротьби з новими викликами і загрозами. Ми з упевненістю констатуємо наявність у політиці двох держав спільних поглядів і підходів з найважливіших питань сучасного міжнародного життя. Зберігається високий рівень взаємодії між зовнішньополітичними відомствами двох країн – позиції Казахстану та України з багатьох питань міжнародної політики збігаються. Досягнуто домовленість про надання сприяння в процесі вступу Казахстану до СОТ.  Необхідно зазначити, що Київ одним із перших підтримав заявку Казахстану на пост голови в ОБСЄ, схвалює низку інших казахстанських ініціатив із питань забезпечення безпеки, включаючи НВЗДА. У свою чергу, Київ висунув свою кандидатуру на пост голови ОБСЄ в 2013 році й має всі підстави розраховувати на підтримку Казахстану в цьому питанні. Збіг інтересів дозволяє активізувати співробітництво між Казахстаном і Україною на майданчику ОБСЄ, у тому числі довгострокове просування казахстанських ініціатив у даній організації.  Казахстанська сторона також зацікавлена в проведенні спільних консультацій і взаємної підтримки з питання обрання кандидатів від наших країн в інші впливові міжнародні організації в майбутньому.   Казахстан і Україна тісно взаємодіють у багатьох сферах співробітництва. Не можна не відзначити важливу роль спільних проектів у торговельно-економічних, паливно-енергетичних, військово-технічних галузях, у здійсненні космічних досліджень, у машинобудуванні та сільському господарстві. Ділові, приятельські контакти між нашими країнами розвиваються практично в усіх напрямах. На міжвідомчому рівні вирішуються питання, пов’язані з транспортними перевезеннями, розвитком новітніх технологій, реалізацією міжнародних енергетичних проектів, будівництвом різноманітних об’єктів електроенергетики. Найважливішими блоками питань двостороннього співробітництва є паливно-енергетична і транспортно-транзитна сфери.  Одна з важливих галузей, які викликають у нас інтерес – машинобудування. Україна зберегла необхідну промислову базу ще з часів СРСР, і Казахстан зацікавлений у постачаннях сільгосптехніки, техніки для електростанцій, імпорті вагонів. Водночас розглядаються можливості зі створенню заводів для складання та обслуговування цієї техніки на території Казахстану.

Природно, що свої корективи в розвиток двосторонніх економічних відносин внесла глобальна фінансово-економічну криза. Більшість інвестиційних проектів переглядаються, велика їхня частина на даному етапі відкладається до «кращих часів». Проте, не можна зупинятися на досягнутому, ми повинні дивитися в майбутнє та шукати нові шляхи і можливості для розвитку взаємовигідного співробітництва.  Важливою складовою співробітництва між Казахстаном і Україною є економічні відносини, які характеризуються стабільною структурою та позитивною динамікою зростання. Обсяг товарообігу між Казахстаном і Україною в 2008 році перевищив 5 млрд. доларів. У 2009 році, попри вплив світової фінансової кризи, показники взаємної торгівлі становили майже 4 млрд. доларів і наша країна продовжує утримувати 3–4 позиції серед основних торговельних партнерів України.

Основні напрями двосторонньої взаємодії обговорюються в рамках Міждержавної казахстансько-української комісії з економічного співробітництва. Усього на сьогоднішній день відбулося 8 засідань Міждержкомісії, найближче заплановано провести в Києві в 2010 році. Активно розвивається культурно-гуманітарне співробітництво. Важливими чинниками, які позитивно впливають на взаємодію в даній сфері, є досить зважена зовнішня політика Казахстану стосовно Україні, застосування оптимальних підходів у етнонаціональному контексті, наявність великої української діаспори (близько півмільйона), низка історичних подій, які тісно зв’язують долі обох народів.  Українська діаспора є третьою за численністю етнічною групою після казахів і росіян. Діють 23 українські національно-культурні центри, видається тижнева газета українською мовою «Українські новини», які фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Виходять телевізійні передачі українською мовою, працюють недільні школи, творчі колективи. Плідну діяльність з розвитку мови, культури, національних традицій і звичаїв українського народу здійснює Асоціація «Українці Казахстану».  Головними напрямами культурно-гуманітарного співробітництва залишаються освіта, наука, культура, туризм і спорт; поглиблення регіональних зв’язків; сприяння українській діаспорі Казахстану в задоволенні їхніх культурологічних потреб, підтримці їхніх зв’язків з етнічною Батьківщиною.  Проведені в 2007 році Рік Казахстану в Україні та Рік України в Казахстані в 2008 році підтверджують важливість і ефективність двостороннього співробітництва, відкриває нові можливості для подальшого розвитку політичних і ділових зв’язків, поглиблення партнерства, спільної роботи, культурного обміну.  З року в рік зміцнюється та розширюється сфера міжрегіонального співробітництва. У рамках Національних років пройшли Дні Астани в Києві, Алмати – в Одесі, Мангистауської області – у Львові.  Також знаковою подією в рамках Року Казахстану в Україні стало проведення Днів Карагандинської області в Дніпропетровській області. Символічно, що в Дніпродзержинському ВТУЗі в 1958–1960 рр. осягав ази професії металурга-гірничого Перший Президент Казахстану Нурсултан Абишевич Назарбаєв, а в Теміртау (місто-супутник Дніпродзержинська), майбутній Глава казахстанської держави приїхав після одержання освіти і розпочав трудову діяльність.  Великою подією в культурно-гуманітарному вимірі нашого співробітництва стало присвоєння імені великого казахського поета Жамбила Жабаєва одній з центральних вулиць столиці України. Україна з урахуванням її потужного коопераційного та коаліційного потенціалу, який охоплює вигідне геополітичне розташування в центрі Європи та слов’янського світу, має всі об’єктивні передумови для того, щоб відігравати роль впливового регіонального гравця-лідера. Вигідне транзитне розташування України грає певну роль у реалізації державної програми «Шлях до Європи», відкриває додаткові можливості для просування економічних інтересів Казахстану в європейському регіоні, особливо, з урахуванням поступової інтеграції України в Євросоюз. Україна може стати ефективним майданчиком для виходу на європейські ринки товарів і послуг. У зв’язку з цим виникає доцільність відкриття в Україні відділення Торгового представництва Казахстану, що, безсумнівно, сприяло б поглибленню торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами. Будучи великим імпортером вуглеводневої сировини і володіючи значним потенціалом виробництва нафтогазового обладнання, Україна виявляє довгостроковий інтерес до розробок родовищ у басейні Каспійського моря, маршрутів їхнього транспортування і поставок.   Створення спільних підприємств із перспективою виходу на європейські та азіатські ринки, ефективне використання транзитних можливостей, пошук безпечної з погляду міжнародної торгівлі моделі енергетичного співробітництва, розвиток туризму, навчання кадрів – такий далеко не повний перелік напрямів міждержавної взаємодії.  Тому, є всі підстави думати, що Україна може стати ефективним комунікатором між Західної Європою та країнами СНД у розвитку клімату взаємної довіри, нівелюванні негативних тенденцій, які можуть виявлятися як у двосторонніх, так і багатосторонніх відносинах.

Перелік чинних міжнародних угод між Україною та Республікою Казахстан(2010 р.)    

1	06.11.1992	06.11.1992	Угода про співробітництво та взаємодію між Комітетом національної безпеки Республіки Казахстан та Службою безпеки України.
2	21.02.1993	21.02.1993	Договір між Україною і Республікою Казахстан про взаємне співробітництво по поштових грошових переказах
3	22.02.1993	22.02.1993	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про повітряне сполучення.
4	22.02.1993	22.02.1993	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про принципи співробітництва і умови взаємовідносин в галузі транспорту
5	22.02.1993	22.02.1993	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в галузі залізничного транспорту
6	20.04.1994	22.02.1993	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом
7	21.10.1995	20.01.1994	Консульський договір між Україною та Республікою Казахстан
8	26.12.1994	20.01.1994	Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Казахстан
9	20.01.1994	20.01.1994	Угода про принципи співробітництва Уряду України і Уряду Республіки Казахстан в здійсненні космічної діяльності
10	20.01.1994	20.01.1994	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про основні принципи співробітництва у галузях важкої промисловості
11	20.01.1994	20.01.1994	Протокол про консультації між МЗС України і МЗС Республіки Казахстан
12	19.10.1998	17.09.1994	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю
13	04.08.1995	17.09.1994	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про сприяння і взаємний захист інвестицій
14	04.08.1995	04.08.1995	Протокол між МЗС України та МЗС Республіки Казахстан про співробітництво в галузі інформації
15	21.07.1997	21.09.1995	Угода про подальший розвиток і розширення економічного співробітництва між Україною і Республікою Казахстан
16	21.09.1995	21.09.1995	Угода між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення
17	14.04.1997	09.07.1996	Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи
18	20.07.1999	09.07.1996	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про принципи співробітництва в нафтогазових галузях
19	31.05.1999	13.06.1997	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт,послуг)
20	07.05.1998	14.10.1997	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Ка-захстан про співробітництво в галузі урядового зв’язку
21	14.10.1997	14.10.1997	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в галузі стандартизації, метрології та сертифікації
22	08.02.2000	14.10.1997	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в сфері дослідження та використання космічного простору
23	14.10.1997	14.10.1997	Угода між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Казахстан про співробітництво
24	14.10.1997	14.10.1997	Угода між Національним банком України та Національним банком Казахстану про організацію міжбанківських розрахунків
25	14.10.1997	14.10.1997	Угода між Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України і Міністерством енергетики і природних ресурсів Республіки Казахстан про співробітництво в розвитку нафтогазової промисловості
26	19.10.1998	29.12.1997	Протокол про вилучення з режиму вільної торгівлі до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю від 17 вересня 1994 року
27	21.07.2000	17.09.1999	Договір між Україною і Республікою Казахстан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання
28	27.04.2000	17.09.1999	Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про співробітництво у митних справах
29	17.09.1999	17.09.1999	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про зміцнення науково-технічного співробітництва та організацію обміну досвідом роботи в галузі ліквідації наслідків радіоактивного впливу і лікування захворювань, пов’язаних з радіацією
30	27.02.2009	17.09.1999	Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків
31	17.09.1999	17.09.1999	Угода між Міністерством фінансів України і Міністер-ством фінансів Республіки Казахстан про співробітництво
32	17.09.1999	17.09.1999	Угода про співробітництво між Національним Банком України та Національним Банком Республіки Казахстан у галузі обміну інформацією та досліджень у фінансово-банківській системі
33	27.02.2002	19.05.2000	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян
34	08.07.2001	19.05.2000	Угода між Україною і Республікою Казахстан про спрощений порядок набуття і припинення громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Казахстан, та громадянами Республіки Казахстан, які постійно проживають в Україні, та запобігання випадкам без громадянства та подвійного громадянства
35	04.06.2007	26.09.2001	Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Казахстан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту, наукові (вчені) ступені і вчені звання
36	27.09.2001	27.09.2001	Угода між Управлінням державної охорони України і Службою охорони Президента Республіки Казахстан про співробітництво і взаємодію
37	01.10.2001	01.10.2001	Угода між Державною податковою адміністрацією України і Міністерством державних доходів Республіки Казахстан про взаємодію та обмін інформацією в галузі контролю над виробництвом етилового спирту та алкогольної продукції
38	24.04.2003	24.04.2003	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в галузі туризму
39	02.05.2004	13.05.2003	Угода між Урядом Республіки Казахстан, Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про сприяння у розвитку та діяльності закритого акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"
40	09.11.2007	01.06.2004	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво щодо поставок казахстанської нафти в Україну та її транзиту територією України
41	28.11.2008	30.05.2005	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про взаємний захист секретної інформації
42	30.05.2005	30.05.2005	Угода між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Міністерством культури, інформації та спорту Республіки Казахстан про співробітництво у сфері інформації
43	27.07.2006	18.11.2005	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про військово-технічне співробітництво
44	06.06.2006	06.06.2006	Протокол між Державною митною службою України та Міністерством фінансів Республіки Казахстан про порядок взаємодії з питань обміну митною статистичною інформацією
45	23.10.2009	30.05.2005	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво в галузі молодіжної політики
46	31.03.2010	31.03.2010	Меморандум про співробітництво між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Республіки Казахстан

Висновок

Отже, незалежність країни була проголошена 16 грудня 1991 після підписання Біловезької угоди (8 грудня 1991) між Росією, Білоруссю і Україною про створення СНД і фактичного розпаду СРСР. Комуністичну партію замінила Незалежна соціалістична партія Казахстану.

Казахстан займає величезну (2717 тис.кв.км) територію: від передгір'я Південного Уралу до гір Тянь-Шаню, від Каспійського Моря до рівнин Західного Сибіру.

На сході Казахстан граничить із Китайською Народною Республікою, на півдні - із Киргизією, Узбекистаном і Туркменією, на півночі і заході - із Росією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь - біля 2 тис. км, із заходу на схід - біля 3 тис. км.

Природа Казахстану дуже контрастна : зелені оазиси змінюються морем пісків ; низовини, що лежать на десятки метрів нижче рівня моря, -- гірськими вершинами висотою до 7 тис. м. Коли на півночі республіки ще стоять морози, на півдні вже цвітуть сади і ведуться посівні роботи . Територія з півночі широко відкрита холодному арктичному повітрю, що безперешкодно проникає до хребтів Тянь-Шаню . Клімат різко континентальний .

Казахстан має великі масиви плодородних земель ; у загальній площі сільськогосподарських угідь колишнього СРСР частка Казахстану складала 33% ( у тому числі рілля - 16%, сіножаті - 15%, пасовища -54% ).

У Казахстані розвідані і використовуються родовища кольорових, чорних і рідкісних металів, вугілля і нафти, нерудної сировини. По запасах свинцю, хрому, срібла, вольфраму, ванадія і баритів Казахстан займав перше місце в СРСР, а по запасах міді, фосфоритів, молібдена й азбесту - друге.

Серед країн СНД Казахстан займає перше місце по виробництву свинцю і жовтого фосфору, друге - по випуску міді і цинку, третє - по видобутку вугілля, залізної руди, виробітку електроенергії, виробництву сірчаної кислоти. Деякі галузі легкої і харчової промисловості: шерстяна, шкіряна, м'ясна, круп'яна і соляна мали в 80-х роках загальносоюзне значення.

Казахстан являє собою достатньо розвинуту економічно і велику по території державу. Казахстан займає територію 2717 тис.кв.км, що включає різноманітні природно-географічні зони. 90% території має рівнинний характер і природну зональність від лісостепової зони на півночі до пустельної на півдні.

Західний Казахстан має розвинутий нафто- і газо-хімічний (В Гур'ївській обл.) і хіміко-металургійний (в Актюбінскій обл.) промислові комплекси. Це єдиний у Казахстані район нафтовидобувної, нафтопереробної і газової промисловості, важливий район гірничодобувної, хімічної промисловості, чорної металургії, головний район рибної промисловості. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві (у південній частині) і зерновому виробництві (пшениця, просо) у північній частині району.

Північний Казахстан - головна зернова база, важливий тваринницький район із спеціалізацією на молочно-м'ясному скотарстві в північній частині і вівчарстві - у південній. Розвинуті гірничо-видобувна промисловість (видобуток залізної руди, вугілля, кольорових і рідкісних металів, бокситів, азбесту), чорна металургія, алюмінієва, хімічна промисловість, машинобудування.

Центральний Казахстан - найважливіший район важкої індустрії з переважанням вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії, хімії і машинобудування. Сільське господарство включає пасовищне тваринництво, а в північній частині - зернове виробництво.

Південний Казахстан - головний район поливного землеробства і виробництва рису, технічних культур, садівництва, баштанництва, овочівництва, вівчарства і мясо- молочного скотарства. Розвинуто хімічну індустрію (Джамбульська і Чимкентска обл.) на базі фосфоритів Каратау (виробництво добрив), кольорова металургія (видобуток руди і виплавка свинцю), машинобудування, промисловість будматеріалів. Головний у республіці район легкої (вовняний, шкіряно-взуттєвий) і харчової (цукрової, макаронної, кондитерскої) промисловості.

Східний Казахстан - важливий район кольорової металургії й енергетики. Розвинуто приладобудування, виробництво гірничорудного і металургійного устаткування, лісова промисловість. Велике значення має харчова промисловість (м'ясна і маслоробна). Основна галузь сільського господарства - мясо-шерстяне вівчарство.

Література:

1. Системні зміни на території колишнього СРСР //Світова економіка і міжнародні відносини, 1995, №5.

2. 8. Терещенко С. Казахстан: економіка, реформа, ринок. -М.:1993.

3. Морозов А.А. Казахстан за годы независимости. – Алматы, 2005.

4. Продуктивні сили України:науково-теоретичний економічний журнал/ №1 (001) 2006./ НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Данилишин Б.М. (відп. ред.). – К., 2006. – 216 с.

5. Продуктивні сили України:науково-теоретичний економічний журнал/ №1 (001) 2006./ НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Данилишин Б.М. (відп. ред.). – К., 2006. – 216 с.