5. Дезактивація

Дезактивація — видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. При знезараженні об’єктів від аміаку використовують воду.

Види дезактивації:

Часткова. Проводиться з метою зниження ступені зараження техніки і транспорту. Знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості, основні деталі обладнання, одяг, взуття, засоби індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття обмітають, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою миють щітками під сильним струменем води.

Повна. Проводиться з метою повного видалення радіоактивних речовин з усієї поверхні техніки і транспорту до допустимих величин зараження [5, c. 294].

Способи дезактивації техніки і транспорту:

• змивання радіоактивних речовин водою і розчинниками з одночасною обробкою зараженої поверхні щітками дегазаційних машин і приборів дозволяє знизити зараженість у 50-80 разів;

• змивання радіоактивних речовин струменем води під тиском дозволяє знизити зараженість в 20 разів;

• видалення радіоактивних речовин переривистим газо-крапельним потоком з використанням спеціальної техніки з турбореактивними двигунами;

• видалення радіоактивних речовин обтиранням заражених поверхонь тампонами з ганчірок, змоченими водою або розчинниками; використовується в основному для внут­рішніх поверхонь техніки і транспорту;

• замітання (змивання) радіоактивного пилу віниками, щітками, мотлохом та іншими підручними засобами; використовується в основному при проведенні часткової дезактивації;

• видалення радіоактивного пилу методом відсмоктування пилу, здійснюється за допомогою спеціальних комплектів (ДК 4).

6. Заходи першої допомоги – долікарська та лікарська

Перша медична допомога - комплекс негайних медичних заходів, які проводяться людині, що постраждала, на місці пригоди та під час її доставки у медичний заклад.

Види першої медичної допомоги:

• долікарська допомога (сомодопомога та взаємодопомога), яка здійснюється немедичним працівником за відсутності необхідних засобів і медикаментів;

• лікарську медичну допомогу робить лікар, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, засоби.

Перша долікарська допомога при отруєнні аміаком:

1. Надягти індивідуальні засоби захисту на себе і на ураженого. При аварії з виходом аміаку необхідно застосовувати Промислові фільтрувальні протигази КД, БКФ з аерозольним фільтром (МКПФ); Ізолюючі протигази; Протигази ГП-5 у комплекті з додатковим патроном ДПГ-3; Протигазові респіратори марки - Г із маркуванням фільтру­вального патрона РПГ-67-КД, РУ-60М-КД; найпростіші засоби захисту органів дихання.

2. Слід як найшвидше винести потерпілого на свіже повітря на спеціально обране підняте місце, зручне для вантаження на транспорт і подальшої евакуації.

3. Викликати швидку допомогу.

4. Максимальне обмежити фізичні навантаження постраждалому (тому що швидко розвивається набряк легенів - ядуха).

5. Забезпечити тепло і спокій постраждалому.

6. Зробити інгаляцію зволоженим киснем або теплою водяною парою з розчином ментолу у хлороформі. Інгаляції новокаїну, ефедрину, пеніциліну.

7. Гарячі компреси на шию.

8. При спазмі голосової щілини - тепле молоко із содою.

9. Шкіру і очі треба промивати водою не менше 15 хвилин, 1-процентним розчином борної кислоти, очі закапувати 2-3 краплями 30 % розчину альбуциду, в якому є тепле оливкове масло.

10. При попаданні рідкого аміаку в очі негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасців; при болях — закапати очі новокаїном 1%, дикаїном 0,5% по 1-2 краплі.

11. При попаданні рідкого аміаку усередину: промивання шлунка, викликати блювоту; дати розчин оцту (3%) або лимонної кислоти кілька ложок; давати рослинну олію, молоко, яєчний білок.

12. При зупинці роботи легенів можна робити штучне дихання [3, c. 81].

Перша лікарська допомога при отруєнні аміаком:

1. Перша допомога здійснюється за вищезазначеними правилами.

2. Перевозити постраждалого потрібно в лежачому стані.