Офшорні центри та юрисдикції: «податковий рай» чи злочинне формування

Сьогодні основною і центральною ланкою відмивання «брудних грошей» у світовій фінансовій системі є офшорні фінансові центри та юрисдикції країн з перехідною економікою, де здійснюється процес приватизації. Державний комітет фінансового моніторингу України у Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних у результаті здійснення фінансових операцій з неліквідними цінними паперами, затвердженої наказом від 20.12.2007 р. № 230, констатував, що найбільш популярними інструментами, які використовуються для легалізації злочинних доходів, є використання зовнішньоекономічних операцій (експортно-імпортні, кредитування, інвестиції). [3. С. 149]

У світі є близько півсотні регіонів, які можна вважати «податковим раєм», але не всі вони є привабливими для злочинців. Деякі країни розташовані у важкодоступних регіонах, не мають систем інтернаціонального зв'язку, в них діють обмеження на обмін валют. В інших юрисдикціях прийняті строгі закони відносно податків на доходи іноземних компаній, що зменшує їхню привабливість для осіб, що відмивають гроші.

У той же час зареєструвати компанію в офшорній зоні досить легко. До речі, у постсоціалістичних країнах працює ціла індустрія бізнесу щодо надання послуг з реєстрації офшорних компаній. Цим видом операцій займаються так звані секретарські компанії.

Механізм реєстрації даного типу підприємств гранично простий: клієнту пропонують уже готовий пакет реєстраційної документації. Це реєстраційне посвідчення, установчий договір, статут, протокол першої наради директорів, довіреність та трастова декларація. Або ж клієнту пропонують вже зареєстровану офшорну компанію «під ключ». Процес передачі компанії від фірми власнику триває не більше години. В основному такі секретарські фірми працюють із всією офшорною географією.

Можна виділити три групи компаній-секретарів, що працюють на даному ринку послуг.

• лідируючі позиції займають компанії, що здатні запропонувати клієнту весь комплекс послуг з реєстрації фірми у будь-якій офшорній зоні світу. Крім того, клієнту гарантують подальшу підтримку, консультації з розробкою мінімізованих податкових схем і моделей податкового планування. Вартість такої послуги від 2 до 5 тис. дол. США з урахуванням першої безплатної консультації. У середньому така компанія в день реєструє дві фірми. Рекламує себе ця група «секретарів» у престижних бізнес-виданнях столиці;

• другий тип компаній - це «тихушники», які працюють тільки «із своїм клієнтом» за принципом «відкрив фірму сам - приведи товариша». їх реклами ви ніколи не побачите. Найчастіше такі компанії не мають необхідних ліцензій та не перебувають; на обліку, в податкових органах;

• найбільш дрібні фігури ринку секретарських послуг - туристичні фірми, для яких офшорний бізнес є не пріоритетним, а супутнім напрямом. Вони, як правило, є посередниками між адвокатською конторою в офшорній зоні та клієнтом. За свої послуги вони беруть 10-15 відсотків комісійних від суми послуги та працюють лише з двома-трьома зонами.

Загальна хвороба багатьох секретарських компаній - це зайва «поступливість» клієнтам. Це дає змогу оплату за свої послуги приймати у «зручній» для них формі, як правило, у формі «готівкових USD». Варто зауважити, що секретарські послуги - це вид операцій, пов'язаних із рухом валюти, а на даний вид діяльності відповідно до чинного законодавства необхідна ліцензія Національного банку України. [2. C.67-68]

Щодо реєстрації та діяльності компаній в офшорних зонах, то варто наголосити на таких особливостях:

1. При максимально спрощеній процедурі реєстрації компанії, гарантується збереження в таємниці особи власників такої фірми. Розкриття їхніх імен може вимагатися лише у випадку початку розслідування за фактом скоєння карного злочину (шахрайство, незаконна торгівля зброєю, наркотиками іт.д.).

2. В офшорних зонах відсутні обмеження на вивіз валюти. Компанії можуть конфіденційно відкривати депозити в будь-якій валюті у будь-якому банку, причому вони мають право здійснювати такі платежі та одержувати кошти у будь-якій валюті і без жодних обмежень.

3. Від компаній, розташованих в офшорних зонах, не потрібне надання повної фінансової звітності та податкових декларацій. Єдиною формою звітності є щорічний фінансовий звіт. Зовнішні аудитори діють далеко не у всіх офшорних зонах. Рахунки фірм можуть бути перевірені ними тільки за рішенням власників.

4. Засновуючи офшорну компанію в одній із численних юрисдикцій, комерційні компанії реалізують своє право платника податків вибрати будь-які припустимі законом методи для зменшення податкових зобов'язань, звільнення від митних тарифів, валютного контролю, експортних і імпортних квот тощо.

5. В офшорних зонах пільговий режим визначається також відсутністю валютних обмежень і митних зборів для інвесторів, а також низьким рівнем статутного капіталу. Найчастіше він просто декларується, а мінімальний розмір, як правило, не встановлюється.

6. Процедура управління фірмою максимально спрощена. Іноді навіть умовна - керівництво в цьому випадку здійснюється секретарською фірмою за дорученням власників.

Ці установи після глибокого аналізу щодо розробки критеріїв оцінки переваг основних видів і типів офшорних світових центрів, а також з огляду практики застосування норм чинних міждержавних угод про усунення подвійного оподаткування, включаючи систематизацію пільгових умов і переваг, що надаються провідними офшорними центрами, пропонують найбільш прийнятний варіант для успішного ведення бізнесу. При цьому такі компанії гарантують, що в цьому випадку мова йде не про ухилення від сплати податків і тим більше приховування злочинно добутих коштів, а лише про так зване легальне ухилення. Крім того фірми, які спеціалізуються на створенні офшорних компаній, дуже часто володіють уже готовими пакетами документів, які необхідні для реєстрації в офшорній зоні. Тобто потенційному клієнтові можуть запропонувати готову офшорну компанію, яка може бути негайно передана замовникові. [5]