Побудова рельєфу ділянки.

Задані: повздовжній і поперечний ухили (і₁ і і₂) ділянки з розмірами 180,00 х 195,00 метрів (див. мал. 5):

і_{1 =} 0,02; L₁ = 180 м;

і_{2 =} 0,035; L₂ = 195 м;

Система висот - Балтійська. Позначка точки А: На = 50,50 м.

Крок горизонталей: h = 0,5 м.

Позначка точки В:

- точки С:

- точки D:

Мал. 5. План ділянки, вільної від забудови

Визначення положення горизонталей можна проводити аналітичним і графічним засобами.

Аналітично перетинання горизонталями границь ділянки визначається:

Кількість горизонталей між позначками границі АВ: 50,00; 49,50; 49,00; 48,50; 48,00; 47,50; 47,00; і позначки 46,90 тобто

Кількість горизонталей між позначками границі АС:

50,00; 49,50; 49,00; 48,50; 48,00; 47,50; 47,00; 46,50; 46,00; 45,50; 45,00; 44,50; 44,00 і позначки 43,67, тобто

Відстань між горизонталями складе: , метрів, тобто для l₁ = 25,00 м; та для l₂ = 14,29 м.

Місце розташування горизонталі рельєфу щодо заданої точки визначаємо інтерполяцією.

Відмітивши перетинання горизонталями границь ділянки, проводимо побудову рельєфу ділянки з'єднанням точок із рівними позначками.

Графічно визначається місце розташування всіх горизонталей на ділянці незалежно від його протяжності і повздовжнього ухилу за допомогою стрічки (смуги паперу або картону довжиною не менше протяжності відрізків-границь ділянки) і аркушу міліметрового паперу (мал. 6).

Для цього визначається число горизонталей між заданими позначками плюс початкова і кінцева позначки (n + 2).

Прикладаючи стрічку до відрізка АВ відзначаємо на ній початкову і кінцеву точки відрізка. Потім цю стрічку потрібно накласти на лист міліметрового паперу так, щоб точка А була на першій лінії, а точка В - на лінії під номером (п + 2). Перетинання проміжних ліній міліметрівки з краєм накладеної стрічки визначають на цій стрічці місце розташування проміжних горизонталей.

Знову прикладаємо стрічку до відрізка на кресленні і переносимо місце розташування проміжних горизонталей.

а )

б)

М ал. 6. Визначення місця розташування проектних горизонталей графічним методом

а) з позначками кінцевих точок 50,50 і 46.50;

б) з позначками кінцевих точок 50,50 і 43.67.

Тема 6

Вертикальне планування ділянки. Оформления схеми організації рельефу.

Проектують вулиці і дороги методами вертикального планування, а саме:

• методом проектних позначок;

• методом профілів;

• методом проектних горизонталей;

• комбінованим методом.

За цим, основними вимогами щодо вертикального планування є такі:

а) максимальне збереження природного рельефу;

б) забезпечення поверхневого водовідводу зі швидкостями, які виключають можливість ерозії грунту;

в) додержання допустимих для руху транспорту і пішоходів ухилів на вулицях, площах і перехрестях.

Вертикальне планування, як і все проектування, здійснюється постадійно. На стадії розробки генерального плану будівництва нового міста, нових районів або реконструкції міста або його району розроблюють схему вертикального планування всієї території, що забудовується або реконструюється, включаючи площі, вулиці і дороги. Проект схеми вертикального планування розроблюється в ув'язці з генеральними схемами інженерних підземних мереж, інженерної підготовки території, сніговидалення, озеленения і т.п. В цілому, схема вертикального планування міста або його району розроблюється методом проектних позначок. Вона включає повздовжні профілі магістральних вулиць і доріг, розроблені методом профілів, картограму иідрахунку об'ємів земляних робіт. На стадії розробки проекта планування площі, мікрорайону або ділянки забудови (реконструкції) проект вертикального планування уточнюють. На цій стадії для наглядності звичайно користуються методом проектних горизонталей. Технічний проект, робоча документація, або робочий проект на будівництво, або реконструкцію мікрорайону ділянки, розроблюються, при необхідності з корегуваннями. У цьому разі доцільне застосування методу комбінованого сполученням вищерозглянутих методів.

Схема вертикального планування мікрорайону встановлює повздовжні ухили для ділянок вулиць (проїздів) між точками пересікання вісей вулиць (проїздів), що пересікаються.

На мал. 9 подана схема організації рельефу ділянки, що виконана методом проектних позначок.

Приклади організації рельефу методом проектних позначок і проектних горизонталей наведені в Додатку Е.

Мал. 9.Схема вертикального планування ділянки (методом проектних позначок).

Тема 7

Побудова поперечного профілю вулиці за рівними позначками поверхні землі.

На мал. 10, 11 подані приклади поперечних профілів вулиць, рекомендованії ДБН для різних категорій і проїздів в межах червоних ліній.

Поперечні профілі проектують у напрямі, перпендикулярному до вісі проїжджої частини. Вихідним матеріалом для проектування служать існуючі (чорні) профілі.

В межах поперечних профілів вказують позначки:

• вісі проїжджої частини (лотків);

• бортових каменів;

• границь зелених смужок, тротуарів, будівель;

• червоних ліній;

- залягання існуючих або проектних інженерних мереж, згідно з таблицею Б (Додаток Б).

Проектування поперечного профілю виконується на основі:

• схеми вертикального планування по вісям проїздів;

• проектного повздовжнього профілю проїзду по вісях проїжджої частини.

Проектний повздовжній профіль виконується на ділянці вулиці (проїзду) довжиною 150 - 300 метрів у різних масштабах (для наочності). Горизонтальний масштаб Ml: 100

вертикальний - в 10 разів більше, Ml: 10. (див. мал. 12).

Проектний поперечний профіль розробляють також в різних масштабах. При цьому, співвідношення горизонтального і вертикального масштабів приймають 1:2.

М гор 1:100, М верт 1:50 (див. мал. 13).

Мал. 10 Вулиці і дороги місцевого значення

І – житлові вулиці

ІІ – дороги промислових і комунально – складских зон, проїзди

ІІІ основні

IV – другорядні

Мал. 11 Магистральні вулиці районного значення

І – без трамвая

ІІ – з трамваем

М ал. 12 Повздовжний профіль вулиці

Мал. 13 Поперечний профіль вулиці

Тема 8

Розробка вертикального планування ділянки методом проектних горизонталей.

План організації рельефу виконують згідно з вимогами ДСТУ Б А.2.4-6-95 «Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об'єктів».

План організації рельефу виконують на копії генерального плану планування і забудови мікрорайону. План організації може виконуватися методом проектних позначок або методом проектних горизонталей.

На плані організації рельефу наносять і вказують

- абсолютні позначки всередині контуру будівель і споруд;

• проектні позначки та уклони по «червоним» лініям;

• проектні горизонталі або проектні позначки опорних точок планування з вказуванням напрямку уклону проектного рельефу;

• позначки низу і верху відкосів, сходів, підпірних стінок, пандусів;

• позначки дна в місцях переломів повздовжнього профілю, напрям і величину ухилів водовідводних споруд;

• дощеприймальні грати в знижених точках проектного рельефу з позначками верху грат;

• проектні та фактичні позначки рельефу місцевості по зовнішньому контуру вимощення в кутах будівель і споруд у вигляді дробу з проектного позначкою в чисельнику і фактичного - в знаменнику;

- напрям проектного ухилу рельефу бергштрихами - якщо план розроблено в проектних горизонталях; і стрілками на плані в проектних позначках.

План організації рельефу належить, як правило, виконувати в проектних горизонталях.

Їх проводять з перерізом рельефу через 0,10 або 0,20 м. Позначки проектних горизонталей надписують зі сторони підвищення рельефу. Позначки червоні 1,00 м, вказують повністю, а проміжні - у вигляді цілого числа, належного двом знакам після коми.

Приклад оформления нланів організації рельефу наведений в Додатку Е.

Побудова проектних горизонталей.

Побудову проектних горизонталей починають від вісі проїжджої частини, приймаючи за основу повздовжній профіль дороги або схему вертикального планування в тому випадку, коли червоні лінії (границя між вулицею і територією забудови не закріплені вже розробленим проектом вертикального планування території мікрорайону (кварталу). Звичайно це стосується проектування всієї території нового будівництва на ділянках вільних від забудови, якщо ж висотне положения червоних ліній закріплено вертикальним плануванням, то побудову проектних горизонталей вулиць починають від червоних ліній. Така необ-хідність виникає під час проектування об'єктів другої або останньої черги, або при реконструкції або прокладці нової вулиці в районі забудови, яка склалася.

Поперечний профіль проїжджої частини може бути односкатним або двоскатним випуклим.

У всіх випадках спосіб побудови проектних горизонталей залишаеться однаковим.

Приклад: Побудувати проектні горизонталі вулиці з двоскатним випуклим поперечним профілем при незакріплених червоних лініях (див. мал. 14).

За основу приймають проектний повздовжній профіль по вісі проїжджої частини.

Дані для проектування:

і_пр.в, і_пр.т, = 0,040 - повздовжній уклон вулиці (проїжджої частини), тротуару;

і_п.в, і_п.т, = 0,020 - поперечний уклон вулиці (проїжджої частини), тротуару;

а = 6 м - ширина половини проїжджої частини;

b - 3 м - ширина тротуару;

h_б = 0,15 м - висота борту;

h = 0,10 м - крок горизонталей (перевищення).

Проектна позначка (початок проектування) вісі проїжджої частини D= 120 м.

Побудову i викреслювання ведуть в такому порядку (див. мал. 12).

Визначають L - проекцію горизонталі DE на вісь проїжджої частини OF.

L= DF= a і_п.в / і_пр.в = 6 x 0,020/0,040 = 3 м

Через точку F проводять перпендикуляр до вісі проїжджої частини до пересікання з лініями борту ВВ або В'В'.

Зважаючи, що вулиця симетрична по відношенню до своєї вісі, побудову проектних горизонталей ведуть для однієї сторони - в даному випадку, для правої - від вісі проїжджої частини по напрямку ухилу; проектні горизонталі на протилежній (лівій) стороні викреслюються по аналогії. Точка Е перетин перпендикулярів з лінією лотка лежить на проектній горизонталі DE з позначкою 120,00 м. Таким чином викреслюють початкову проектну горизонталь DE з позначкою 120,00 м.

Після цього визначають відстань між з'єднаними горизонталями (крок проектних горизонталей) по вісі проїжджої частини по формулі:

z= DD₁ = h/ і_пр.в = 0,10/0,04 = 2,5 м

Ha вісі проїжджої частини відкладають через 2,5 м точки D₁, D₂, D₃ і т.д. Аналогічно на лінії лотку також через 2,5 метра відкладають точки Е₁, Е₂, Е₃, i т.д. Точки D₁, i Е₁, D₂, i Е₂ т.д. з'єднуючи прямими. Можна, не відкладаючи точок Е₂, Е₃, Е₄ і т.д. через точки D₁, D₂, D₃ і т.д. провести прямі, паралельні DE, до пересікання з лініями лотку DE, DЕ, DE i т.д. Це будуть наступні горизонталі кроком через 0,1 м.

В точці Е позначка верху борта буде на 0,15 м вище позначки лотку, тобто 120,15 м; однойменна з точкою лотку горизонталь (позначка 120,0 м) на тротуарі піде через точку К нижче по нахилу на відстані ЕК в плані.

ЕК = 0,15/0,04=3,75 м від точки Е. Наступні точки К₁, К₂ i т.д. відкладаються на лінії борту через 2,5 метра, так як за умовою нахил тротуару і проїжджої частини рівні.

АА - вісь проїжджої частини;

ВВ і В'В' - лінія лотку, вона ж лінія борта;

СС і С'С'- лінія зовнішнього краю тротуару, вона ж може бути червоною лінією;

а - ширина половини проїжджої частини;

b - ширина тротуару;

h_b - висота борта;

i_п- поперечний уклон;

i_пр.- - повздовжній уклон;

ЕDЕ', E₁ D₁ Е₁'... - позначення проектних горизонталей на плані проїжджої частини;

МК, M₁, K₁, К'М'- позначення проектних горизонталей на плані тротуарів;

fM = т - проекція горизонталі тротуару на лінію зовнішнього краю тротуару;

FD = l - проекція горизонталей на плані проїжджої частини на вісь;

z - відстань між горизонталями по осі проїжджої частини;

Точку М на лінії СС зовнішнього краю тротуару (або на червоній лінії), яка лежить на однойменній з точкою К горизонталі, знаходять аналогічно розрахунку, зробленому для проїжджої частини: визначається проекція m горизонталі КМ на лінію СС:

Mf = m= b і_п.т / і_пр.т = 3 х 0,02/0,04 = 1,5 м

3 точки К опускається на лінію СС перпендикуляр Kf. Точка М буде знаходитись на лінії СС і відстояти від точки f на 1,5 м по нахилу. Наступні точки M₁, М₂ і т.д. СС відкладаються через 2,5 м. Можна також, не відкладаючи точок M₁, М₂ через точки К₁, К₂ i т.д. провести прямі К₁М₁ , К₁М₁ i т.д. паралельні KM.

Проектні горизонталі на проїжджій частині і тротуарах в залежності від величини повздовжнього уклону мають різні нахили до вісей дороги. Для економії часу при побудові графічним методом проектних горизонталей можливо користуватися нижче наведеними шаблонами. На мал. 15 зображені проектні горизонталі проїжджої частини дороги для різних повздовжніх нахилів від 0,005 до 0,060. Потрібно просто викреслити (скопіювати) проектні горизонталі по обраному шаблону, розмістив їх в позначених на проїжджої частині точках D₁, D₂, D₃ і т.д.

Мал. 14. Побудова проектних горизонтальна на плані вулиці аналітичним методом (на проїжджій частині і тротуарах)

Мал. 15. Шаблони для креслення проектних горизонталей проїжджої частини вулиці (дороги) при різноманітних повздовжніх уклонах від 0,004 до 0,060.

При виконуванні плану організації рельефу в проектних позначках опорних точок планування у ролі опорних точок, як правило приймають:

• кути будівель, споруд, майданчиків;

• підвищені і понижені точки проектного рельефу;

• пересікання вісей автомобільних доріг;

- точки перелому повздовжнього профілю автомобільних доріг і залізно-дорожніх шляхів.

Приклад виконування плану організації рельефу в проектних позначках приведено в Додатку Е (мал. Е1, а).

Для досягнення оптимального рішення вертикального планування території мікрорайону треба дотримуватися наступних правил:

• максимально можливе наближення проектних площин до існуючого рельефу;

• зберігання (по можливості) окремих ділянок в природних позначках;

• нульовий баланс мінерального (тобто без врахування рослинного слою) грунту в межах ділянок, зайнятих, як правило, окремими групами будівель з врахуванням витіснених грунтів;

• водозбиральні басейни поверхневих водостоків повинні бути, як правило, не більше 5 га.

Дуже важливо знайти оптимальне рішення вертикального планування території, виключаючи невиправдане переміщення земельних мас. Це дозволяють виконати сучасні засоби обчислювальної техніки (наприклад, електрониі таблиці EXCEL).

Тема 9

Забезпечення умов безпеки руху транспорту і пішоходів при перетинанні перехрестя вулиць. Побудова трикутника видимісті.

Сучасна містобудівна практика приділяе велике значення виконанню нормативних вимог що до безпеки руху міськіх доріг, регулювання потоків руху, їх розділенню по напрямам, забезпеченню видимісті, т.і.

Водії повинні бачити інші автомобілі, людей, або ж перешкоди на такій відстані від перехрестя, щоб була реальна змога гальмування і зупинки.

Необхідна для гальмування і повної зупинки автомобіля відстань від точки знаходження його з якої можливо побачити рух іншого авто по перехресній вулиці, називається найменшою відстанню видимості.

Трикутник, побудований на плані перехрестя за допомогою найменшої відстані видимості називають - трикутником видимості.

Обов’язковою умовою безпечного руху також є відсутність у межах трикутника видимості кутів будинків, кіосків, зупинок міського транспорту, дерев і високих зелених насаджень.

Найменша відстань видимості на перехрестях визначається з урахуванням таких факторів:

- розрахункової швидкості автомобіля;

- часу, необхідного водію для визнання необхідності гальмування;

- пускового прискорення;

- довжини тормозного путі до повної зупинки;

- вплив уклонів вулиць на перехресті.

L = l₁ + l₂ + l₃

L - найменша відстань видимості;

l₁ - відстань, яку подолав автомобіль за період, коли побачив перешкоду і почав гальмувати;

l₂ - тормозний путь до повної зупинки;

l₃ - безпечна відстань між автомобілями.

При швидкості, вираженій в км/год, найменша відстань видимості визначається по формулі:

де v - швидкість в км/год;

t - час, потрібний водію для усвідомлення необхідності гальмування у сек;

φ - коефіцієнт зчеплення гальмуючого колеса з покриттям дороги;

i - повздожній уклон вулиці проїжджої частини.

При рівних швидкостях руху обох автомобілів і при однаковому типі дорожнього покриття значення L для обох вулиць перехрестя, також буде однаковим. При різних швидкостях - значення L буде відрізнятись.

У розрахунках швидкість автотранспорту потрібно приймати на вуличних перехрестях найбільш допустиму для даного міста.

Час t, який коливається від 0,5 до 1,5 сек в розрахунках звичайно приймається як 1 сек.

Для підвищення безпеки руху по міськім магістралям, на яких норми допускають високі швидкості, значення t слід приймати рівним 1,5 сек.

Значення коефіцієнта зчеплення φ приймають відповідно даному типу дорожнього покриття при найбільш несприятливих умовах (ожеледиця, мокре /вологе/ покриття, змащене мастилом і т.д.).

Значення коефіцієнта φ для різних типів покриття доріг слід приймати:

Найменування покриття	Мінімальне значення φ	Максимальне значення φ
Для цементно - бетонного покриття	0,4	0,8
Для асфальтобетонного покриття	0,5	0,7
Для брущатої мостової	0,5	0,6
Для мозаїчної мостової	0,4	0,6
Для клінкерної мостової	0,5	0,7
Для всіх покриттів в ожеледицю	0,2	0,2

Довжина ділянки проїжджої частини, на якій відбувається гальмування, в залежності від швидкості руху автомобіля приймається:

	Швидкість руху в км/год
Довжина шляху, необхідного для зупинки автомобіля в метрах	20	30	40	50
На сухому асфальтобетонному покритті	5	7	10	16
На мокрому або забрудненому асфальтобетонному покритті	12	21	32	41

Кути будинків на перехресті повмнні бути «зрізані» по лінії трикутника видимісті, таким чином, щоб зберегти необхідний простір для скупчування людей (мал. 16).

Мал. 16. Схема забудови перехрестя і закруглення тротуарів.

Відступи забудови у глибину кварталу на кутах перехресть рекомендується робити по всім кутам сіметрічними.

Слід також зазначити, що видимість повинна забезпечуватись і на перехресях з регульованим рухом.

Сторони трикутника видимості відкладаються: на магістральних вулицях – по вісі другої (рахуючи від тротуару) смуги проїжджої частини, на інших вулицях – по вісі проїжджої частини; на вулицях з бульварами – по вісі бокових проїжджих частин.(Мал 17).

Приклад розрахунку трикутника видимості для швидкості руху 30 км/год.

Найменша відстань видимості визначається по формулі:

Для швидкості, 30 км/год, найменша відстань видимості буде:

;

де v - 30 км/год;

t – 1,5 сек;

φ – 0.2;

i – 0.06.

Приклад побудови трикутника видимості для швидкості руху 30 км/год. див мал 17.

Мал. 17. Побудова на плані перехрестя трикутника видимості для швидкості руху 30 км/год.

Такі умови повинні враховуватись у проекті планування міста і в детальному проекті забудови магістралей (ПДП), а також при видаванні червоних ліній для забудови на кутах вулиць.

САМОСТИЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ