- •Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8.Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15.Суть методів моделювання.
- •Полеміка як метод дослідження
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •1 Розділ – методологічний
- •2 Розділ – методико-процедурний
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Властивості інформації
- •Державна служба нті
- •Інформаційні центри :
- •Конструкторські бюро :
- •29. Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32.Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •37. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45.Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •56.Правила етики цитування і використання матеріалів
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59.Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •За обєктом
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62. Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей:
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
-
Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
Наука – це форма суспільної свідомості або сукупність достовірних, безперервно обновлюваних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення. Діяльність по пошуку закономірностей і пошуку нових знань. Відокремлення розумової праці від фізичної і перетворення пізнавальної діяльності у особливу галузь знань. Це позначення окремих галузей наукового знання.
Зміст науки – теорія, як система знань, які є формою свідомості та досягнень інтелекту.
Наука виконує такі функції: 1)пізнавальна – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, розвитку суспільства;
2)культурно-виховна;
3)практично діюча – досягнення науки спрямовані на поліпшення виробництва і системи людських відносин
Процес руху людської думки від незнання до знання називають науковим пізнанням.
Наукова теорія – система узагальнення знання, пояснення різноманітних ідей, подій, ситуацій.
Наукова теорія складається із таких елементів:
1)загальні закони і сфери їх застосування;
2)сфери передбачення невідомих явищ;
3)логіка математичного апарату виведення наслідків і законів;
4)визначення розробки концепцій.
Класифікація наук: 1-й клас: науки про мислення (природничі, суспільні); 2-й клас: це науки, що розрізняються по методу дослідження. 3-й клас: складають прикладні, практичні, у тому числі технічні, науки.
Наукові напрямки: Загальна теорія науки (основні напрямки розвитку, методологія, історія науки, розвиток накопичення наукових знань)
Соціологія науки (взаємодія науки та суспільства, наслідки впровадженя досягнень науки, взаємодія політики і науки)
Економіка науки
Взаємодія політики і науки
Класифікація економічних наук:
-
Фундаментальні економічні науки (основи ЕН, інституційна Е, історія ЕН, історія господарства)
-
Теорія економічних систем
-
Теорія функцій управління економічною системою (теорія маркетингу, екон.розвитку, екон.структур, теорія планування, теорія обліку, теорія проблем праці)
2.Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
Дослідження- вид людської діяльності, який полягає у пізнанні проблемних ситуацій, визначення причин та походження, виявленні змісту, властивостей, закономірностей поведінки та розвитку, встановлення місця цих проблемних ситуацій в системі накопичення знань, пошук шляхів, засобів, можливостей використання наявних знань та практиці їх вирішення.
Існує ряд класифікацій методів наукового дослідження. Найбільш загальним є поділ методів на дві групи:
Емпіричні методи, які використовуються для нагромадження фактичного матеріалу за досліджуваною проблемою; вони служать для фіксації явищ, їх проблемою; вони служать для фіксації явищ, їх опису, виявлення помітних зв’язків між досліджуваними явищами та процесами. емпіричні методи поділяютьсяна дві підгрупи:
1.1. Робочі, часткові методи, до яких відносять: вивчення літератури, документів і результатів діяльності; спостереження; опитування (усне і письмове); метод експертних оцінок; тестування.
1.2. Комплексні, загальні методи, які будуються на основі використання одного чи кількох часткових методів: обстеження, моніторинг, вивчення результатів і продуктів, експеримент.
2. Теоретичні методи Відповідно методи поділяють на такі три основні групи:
-
методи нагромадження фактів - призначені для збирання емпіричних даних
3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
Наукове дослідження – цілеспрямов пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.Методологія – це загальна стратегія пізнання, система наукових принципів, форм і методів дослідження, які забезпечують досягнення кінцевого результату.Мета дослідження – це очікуваний кінцевий результат. Об’єкт дослідження – це те, що породжує проблену ситуацію і на що спрямовується процес пізнання. Предметом дослідження є найбільш значущі властивості об’єкта, окремі його аспекти, сегменти чи взаємозв’язки, які підлягають вивченню.
Завершальний етап наукового дослідження – логічно і послідовно викладений результат. Науковий результат – це нове знання, набуте в процесі фундаментального чи прикладного дослідження.
Основні характеристики:
-
Методологія досліджень (сукупність цілей, підходів, пріоритетів, принципів побудови, форм і методів)
-
Організація досліджень (функції, обов’язки, повноваження виконавців, регламентовані нормативними інструментами)
-
Об’єкт (місце виникнення проблемної ситуації) і предмет досліджень (проблема, що виникла в процесі функціонування об’єкту)
-
Ресурси (матеріальні, інформаційні, фінансові)
-
Тип (особлива характеристика)
-
Потреба в дослідженнях (актуальність, гострота проблеми)
-
Результати досліджень (рекомендації, пропозиції, метод розробки)
-
Ефективність (витрати на результат)
-