4

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЛІКАРНЯНОГО ТА ПОБУТОВОГО ОДЯГУ. МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗАСОБІВ ДОГЛЯДУ ЗА РОТОВОЮ ПОРОЖНИНОЮ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою гігієнічнічної оцінки тканин різного призначення за їх фізико-хімічними властивостями та засобами індивідуального захисту тіла, сенсорних органів, органів дихання.

Засвоїти методики гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Анатомічні особливості та фізіологічні функції шкірного покриву тіла людини.

2. Гігієнічне значення, функції, види одягу та особливостей його призначення.

3. Основні види тканини, їх класифікація за походженням та фізико—хімічними властивостями. Фізико-хімічні показники, які характеризують гігієнічні властивості тканини.

4. Гігієнічні вимоги до різних шарів комплекту одягу в залежності від їх функціонального призначення. Гігієнічні показники та критерії оцінки мікроклімату в підодежному просторі.

5. Гігієнічна характеристика властивостей та можливостей використання натуральних, синтетичних та штучних тканин у різних шарах комплекту одягу.

6. Гігієнічні вимоги до лікарняної білизни та одягу.

7. Класифікація за призначенням та гігієнічна характеристика тканин виробничого одягу. Класифікація і характеристика захисного одягу від шкідливих факторів виробничого середовища – фізичних, хімічних, біологічних. Гігієнічні умови праці у ньому.

8. Загальна схема гігієнічної оцінки тканини, методика визначення окремих її показників (товщини, питомої ваги, пористості, капілярності, гігроскопічності, відносної паро-теплопровідності, стійкості до кислот, лугів, органічних розчинників, до механічної дії, теплової радіації тощо).

9. Догляд за ротовою порожниною як один з основних засобів профілактики стоматологічних захворювань.

10. Будова та функції, мікробіологічні особливості ротової порожнини людини. Поняття про природне та штучне чищення зубів.

11. Гігієнічна оцінка засобів догляду за зубами: зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, еликсирів для полоскання тощо.

12. Гігієнічні вимоги до матеріалів для виготовлення зубних порошків, зубних паст, зубних щіток, зубочисток, протезування зубів. Гігієнічні вимоги до конструкції і форми щіток, методики чистки зубів, режиму догляду за ротовою порожниною.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися із загальною схемою гігієнічної оцінки тканини та методиками визначення окремих її показників.

2. Провести санітарне дослідження зразка тканини та обгрунтувати гігієнічний висновок щодо доцільності його використання як елементу побутового або лікарняного одягу.

3. Ознайомитися з набором предметів по догляду за ротовою порожниною (зубних щіток різної форми і конструкції з волокон синтетичних матеріалів, набором зубних паст та зубних порошків, еликсирів та ін.).

4. Визначити гігієнічний індекс зубів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. — Вінниця: Нова Книга, 2006. — С. 546-558.

2. Гігієна праці. / За ред.. А.М.Шевченка. — 2 видання: Інфотекс, 2000, С. 389-404.

3. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 494-502.

4. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: 1983 – С. 305-307.

5. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С.578-592.

6. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. – М.: Медицина, 1980. – С. 317-385.

7. Гигиенические требования к одежде для детей (методические указания). – М., 1984.

8. Дель Р.Д. с соавт. Гигиена одежды. – М., 1979.

9. Минх А.А. Общая гигиена. – М., 1984.

10. Справочник по гигиене труда. / Под ред. Б.Д.Карпова, В.Е.Ковшило. – М., Медицина, 1979. - 445с.

11. Чекаль В.Н. и др. Гигиенические особенности одежды из искуственных материалов. – К.,1982.

12. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. — М.: Медицина, 1985. — С. 212.

13. Покровский В.А. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С. 484—490.

14. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.

15. Станкевич К.І., Шедтель В.И. Методы гигиенических исследований полимеров. — К., 1969. — 269 с.

16. Пахомов Г.Н. Первичная профилактика в стоматологии. — М., 1982. — 238 с.

Методика виконання самостійної роботи

На першій половині заняття, після перевірки підготовки теоритичного завдання студенти знайомляться із загальною схемою гігієнічної оцінки тканини та методиками визначення окремих її показників, а саме: товщини, питомої ваги (щільності), пористості, теплопровідності, капілярності тканини її стійкості до лугів, кислот та органічних розчинників. Проводять санітарне дослідження зразка тканини.

Зведені результати фіксують у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати дослідження зразка тканини

№ п/п	Показники	Результати дослідження	Гігієнічний висновок
1.	Фізичні властивості : 1. Товщина тканини (мм) 2. Питома вага тканини (г/см^3) 3. Пористість тканини (%) 4. Капілярність (мм/30 хв.) 5. Відносна теплопровідність тканини (кал/см^3с) — сухої — вологої — різниця
	Дослідження походження волокон тканини : — кип’ятіння з лугами — ксантопротепротеінова (з NО3) реакція — обробка ацетоном

Дослідження закінчують обгрунтованням узагальненого висновку, в якому зазначаються походження та властивості тканини, указується вид (шар) одягу, для якого доцільно її використовувати.

На другій половині заняття студенти знайомляться з предметами по догляду за ротовою порожниною, проводять їх лабораторне дослідження, визначають гігієнічний індекс зубів.

Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини

Визначення товщини тканини проводять за допомогою мікрометра. Беруть два картонних диски та визначають їх товщину, помістивши між двома притискними штангами мікрометра. Не допускаючи надмірного зближення, притискують диски до першого клацання “тріскавки” та знімають показання зі шкали мікрометра, яка складається з двох частин: нижньої (від 0 до 25 мм) і верхньої (мітки, що показують 0,5 мм кожної поділки нижньої шкали).

Крім того на барабані мікрометра нанесена шкала, за допомогою якої здійснюють відлік десятих та сотих долей мікрометра (від 0 до 50). Цією шкалою користуються таким чином: при появі мітки на верхній шкалі мікрометра, до значення шкали на барабані мікрометра додають 0,5 мм та значення нижньої шкали. Якщо мітка верхньої шкали ще не з’явилась, то до значень показників нижньої шкали додають значення шкали, що обертається.

Після вимірювання товщини дисків, між ними розміщують зразок тканини і вимірюють його товщину разом з дисками, що розміщуються між притискними штангами мікрометра.

Для визначення товщини тканини необхідно від загальної товщини відняти товщину двох дисків.

Визначення питомої ваги (щільності) тканини

Щільність тканини являє собою масу 1 см³ тканини (у г). Для її визначення вирізають шматочок тканини 1 х 1 см та за масою 1 см² тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см.

Розрахунок проводять, використовуючи формулу (1):

10 · m

D = ———— ; (1)

S · n

де D — питома вага (щільність) тканини (г/см³);

m — маса зразка, що був зважений (г);

S — площа зразка, що був зважений (см²)

n — товщина тканини (мм).