- •Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства.
- •Зміст аналізу внутрішнього середовища підприємства
- •3. Методика оцінки стратегічного потенціалу і конкурентного статусу підприємства
- •4. Метод комплексного стратегічного аналізу середовища (swot- аналіз)
Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
-
Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства
-
Зміст аналізу внутрішнього середовища підприємства
-
Методика оцінки стратегічного потенціалу і конкурентного статусу підприємства
-
Метод комплексного стратегічного аналізу середовища (SWOT- аналіз).
-
Підходи до аналізу внутрішнього середовища підприємства.
Наступний крок до розробки стратегії підприємства після аналізу зовнішнього середовища – аналіз його внутрішнього середовища та оцінка стратегічного потенціалу.
Основне завдання аналізу внутрішнього потенціалу підприємства – визначити чи володіє підприємство достатніми внутрішніми силами, щоб скористатися зовнішніми можливостями.
У стратегічному контексті внутрішнє середовище підприємства – сукупність підсистем, елементів, компонентів і факторів, які формують його довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем підприємства.
Аналіз внутрішнього середовища починається з його структуризації, щоб виявити, класифікувати тат кількісно і якісно оцінити можливість підприємства на них вплинути.
Процес структуризації внутрішнього середовища кожного підприємства є індивідуальним. Виділяють два підходи до структуризації внутрішнього середовища:
-
За функціональними ознаками (більшість підприємств);
-
За процедурними ознаками.
При функціональній структуризації внутрішнє середовище структурується за його функціями:
-
Виробничою;
-
Маркетинговою;
-
Розподілу продукції;
-
Постачанням ресурсів;
-
Досліджень та розвитку;
-
Фінансовою;
-
Обліковою;
-
Кадровою тощо.
При процедурній структуризації внутрішнє середовище структурується за факторами:
-
Діючі стратегії;
-
Потенціал підприємства;
-
Конкурентні переваги;
-
Сильні і слабкі сторони;
-
Можливі стратегічні проблеми.
Сучасне підприємство для забезпечення стратегічності свого розвитку повинне використовувати процедурну структуризацію свого внутрішнього середовища і розглядати його як стратегічний потенціал – сукупність стратегічних можливостей підприємств, що створюються у процесі виробництва продукції, конкурентних переваг на ринку та досягнення інших стратегічних цілей через використання сукупності стратегічних ресурсів.
Тобто внутрішнє середовище і стратегічний потенціал підприємства є тотожними поняттями.
Наступним етапом аналізу внутрішнього середовища (тобто стратегічного потенціалу) є його системний аналіз (він є поєднанням ресурсного (обліково-звітного), структурного(функціонального), цільового(проблемно-орієнтованого) і процедурного підходів).
Це означає, що структура аналізу стратегічного потенціалу підприємства повинна відповідати структурі корпоративної стратегії підприємства, яка розглядається на даний момент.
Системний аналіз включає такі етапи:
-
Аналіз окремих бізнесів підприємства (СЗГ);
-
Аналіз функціональних підсистем підприємства;
-
Аналіз структурних підрозділів підприємства;
-
Аналіз усіх бізнес-процесів підприємства.
Зауважимо, що кожне підприємство повинно самостійно розробляти методичні засади для аналізу внутрішнього середовища. Головне – щоб були визначені достатність внутрішніх сил для реалізації зовнішніх можливостей, та визначені критичні точки у функціонуванні підприємства, щоб потім можна було ними управляти.