42.Характеристика основних складових соціального захисту соціально-трудових відносин.

Прийнятими в Україні законодавчими і нормативними актами передбачено, що елементами соціального захисту на сучасному етапі є:

-державні гарантії в оплаті праці найманих працівників;

- утримання непрацездатних і підтримка життєвого рівня малозабезпечених громадян і сімей з дітьми;

- державні гарантії у сфері зайнятості, підготовки і перепідготовки кадрів;

- компенсація населенню збитків у зв’язку з разовим підвищенням цін на товари і послуги при проведенні комплексної реформи цін;

- індексація грошових доходів населення при поточному підвищенні цін на товари і послуги, запровадження механізму перегляду мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій і т. ін.

- індексація внесків населення в Ощадбанку у зв’язку зі зростанням цін і розвитком інфляційних процесів;

- захист інтересів споживачів за допомогою різноманітних соціально-економічних інновацій, пов’язаних з переходом від «ринку продавця» до «ринку покупця» (стимулювання розвитку споживчого сектора економіки, антимонопольне регулювання, сприяння діяльності споживчих асоціацій тощо).

43.Пріоритетні напрями і заходи щодо управління соціально-трудовими відносинами на сучасному етапі розаитку економіки України.

Основними пріоритетами в політиці соціального захисту населення повинні стати:

- зміщення акценту державної політики в боротьбі з інфляцією на тіньовий обіг грошей, запобігання падінню рівня життя населення темпами, що випереджають падіння виробництва продукції;

- стримування випереджаючого зростання споживчих цін відносно грошових доходів населення;

- скорочення розриву між вартістю життя і трудовими доходами населення;

- пошук економічних можливостей для підтримки купівельної спроможності пенсій.

Для реалізації соціальних програм потрібні значні ресурси, створення яких — справа економіки, а подолання спаду виробництва і стабілізація економіки неможливі без кваліфікованої праці. Тому природно виникає питання про те, що соціальна політика не може бути повноцінною, якщо вона обмежує сфери свого впливу лише соціально вразливими верствами непрацюючої частини населення, у той час як необхідні для цього умови створюються економічно активною частиною населення.

В економіці все взаємозв’язане. Відсутність у держави достатніх коштів для соціального захисту малозабезпечених громадян важким тягарем лягає на решту населення через збільшення податків, підвищення цін на товари й послуги.

В умовах ринкової економіки джерелом підвищення добробуту громадян має стати ефективна праця й підприємницька ініціатива. На жаль, ці складові економіки використовуються незадовіль­но. П’ята частина працюючих у народному господарстві, за даними Держкомстату України, перебуває у вимушених відпустках без збереження заробітної плати. Крім того, значна кількість працівників працює в режимі скороченого робочого дня або тижня.

Важливе значення має проведення активної трудозберігаючої політики. Суть її в комплексному вирішенні тісно пов’язаних між собою завдань, а саме: раціональному відтворенні трудового потенціалу; постійному скороченні витрат живої праці на виробництво одиниці споживчої вартості; скороченні ефективного організаційно-господарського механізму, здатного забезпечити динамічний розвиток матеріального балансу й соціальні гарантії населенню.

Найгострішою соціальною проблемою останніх 5—6 років залишається заборгованість по заробітній платі працівників виробничої та бюджетної сфери. Ліквідувати її неможливо без подолання кризи платежів, поліпшення економічних умов роботи підприємств. Це вимагає якнайшвидше прийняти пакет законів, поданих на розгляд Верховної Ради України і спрямованих на реформування податкової системи, забезпечити розвиток вітчизняного підприємництва й збалансувати доходи й видатки бюджету, своєчасно виконувати платежі на території України, податкові зобов’язання, реально впроваджувати процедуру банкрутства як засіб фінансового оздоровлення підприємств, подальшого впоряд­кування організації оплати праці. Інакше всі заходи, спрямовані на поліпшення соціального захисту населення, зведуться нанівець.

Необхідно всіляко підтримувати людей, для яких сім’я і робота є найголовнішими цінностями в житті. Саме на них і мають орієнтуватися реформи в соціальній сфері, які мають при цьому враховувати, що за тривалі роки перебування в рядах отримувачів допомоги мільйони громадян втратили трудові навички, кваліфікацію і вже не в змозі конкурувати на ринку праці. Тому треба відновлювати мотивацію до праці.

@44.Розвиток соціального захисту соціально-трудових відносин в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду.

Важливим напрямом поліпшення фінансування системи соціального захисту населення може бути виведення заробітної плати з тіні, головним чином, шляхом зменшення податкового тягаря на неї. Зниження податкового тягаря на доходи громадян приведе до легалі­зації значної частини виплат найманим працівникам, зацікавить громадян більше і якісніше працювати і, як наслідок, розширить базу фінансування фондів системи соціального захисту населення. В останній час органи державної влади наполягають на впровадженні єдиного соціального внеску. Проте, на нашу думку, є декілька негативних наслідків запровадження такого обов'язкового платежу: - в першу чергу постраждають застраховані особи, оскільки невчасно та не в повному обсязі отримуватимуть допомогу по соціальному страхуванню та соціальні послуги; - створюються умови для використання державою коштів страхових фондів не за цільовим призначенням, а для цього "дірок" в Державному бюджеті багато; -   не знаходить свого вирішення у законопроекті задекларований прогноз про скорочення адміністративних видатків фондів соціального страхування;         - законопроектом передбачено утримання страхових внесків із сум допомоги по соціальному страхуванню, які виплачуються за рахунок цих же страхових внесків, що, з одного боку, суперечить усім принципам здійснення соціального страхування, а з іншого - призведе до зменшення сум страхових виплат, отримуваних застрахованими особами.

Слід зазначити, що світового досвіду існування саме єдиного соціального внеску на сьогодні немає. В цих умовах особливо небезпечними є ініціативи, що руйнують фінансову стабільність системи соціального страхування та призводять до погіршення системи соціального захисту застрахованих осіб. Виникнення пенсійного страхування особливо пов'язане з необхідністю проведення актуарних розрахунків, задачі яких пов'язані з оцінюванням частот випадкових подій і тому ґрунтуються на математичних моделях теорії ймовірностей і статистики. Досвід розвинутих країн показує, що для актуарного забезпечення пенсійних схем зазвичай потрібне прове­дення спеціалізованих досліджень. В США, наприклад, цією справою займається Товариство актуаріїв. В тематику актуарних досліджень для пенсійних схем входить збір та аналіз статистичної інформації, включаючи дані про смертність та інвалідність; фінансові та інвестиційні дослідження для пенсійних схем; математичне моделювання пенсійних схем (актуарна математика). В Україні дослідження в області актуарної математики мають фрагментарний та епізодичний характер, що пояснюється дефіцитом інформаційного забезпечення та кваліфікованих кадрів.

Уряд досить широко залучає досвід розвинутих держав при вирішенні ряду проблем державних цільових фондів, що не завжди є виправданим. В Україні поки що недостатні власний досвід управління і належні механізми суспільного контролю за діяльністю органів, які розпоряджаються коштами соціального страхування. Наслідками запровадження зарубіжного досвіду в даній сфері є неефективне адміністрування при невиправданому зростанні адміністративних витрат. Тому використання апробованих в інших державах систем соціального страхування необхідно здійснювати з урахуванням національних особливостей шляхом проведення серйозних експериментів з ґрунтовним аналізом їх результатів.