- •(1) Значення історії економічних вчень для оволодіння культурою економічного мислення і розвитку економічної науки в цілому
- •(2) Економічна думка стародавнього Сходу.
- •(3) Економічна думка середньовіччя.
- •(4) Меркантилізм як перше економічне вчення буржуазної політичної економії.
- •(7) Загальна характеристика роботи а.Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів”.
- •Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Д.Мілль, н.Сеніор.
- •(10) Критика ідей класичної школи політекономії у працях н. Сеніора, ф. Бастіа та г. Кері.
- •1. Критика ідей класичної школи в.Сеніора
- •2. Погляди ф.Бастіа щодо до ідей д.Рікардо, а.Сміта
- •3. Критика г.Кері класичної школи
- •(12) Пролетарська політична економія к.Маркса.
- •(13) Основні ідеї та висновки „Капіталу” к. Маркса.
- •(14) Економічний зміст вчення представників нової історичної школи
- •(15) Економічна теорія маржиналізму
- •(16)Американська школа маржиналізму.
- •(17) Економічні ідеї визвольного руху в Росії до реформи 1861 року.
- •(18) Соціально-економічні ідеї народництва
- •(19) Економічна думка в Україні у XIX столітті.
- •1850-1891 Представник революційно-демократичного напрямку, народився в сім‘ї багатого поміщика Київської губернії.
- •(20)(21)Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •(22) Центральні проблеми роботи Дж.-м. Кейнса „Загальна теорія зайнятості, проценту та грошей”.
- •(23) Економічні теорії неолібералізму
- •(24)Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •(25) Монетаризм м.Фрідмена Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена
- •(26) Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
- •(27) Вплив нтп на сучасну політичну економію. Технологічний детермінізм - головний методологічний прийом тлумачення економічних явищ.
- •(28) Нобелелогія як самостійний напрям економічних досліджень
- •(29) Макроекономічні проблеми в роботах лауреатів Нобелівської премії.
- •(30) Мікроекономічні проблеми в роботах лауреатів Нобелівської премії.
- •(32) Історія започаткування нобелевської премії з економіки
- •(33) Теорія оптимальних валютних зон р.Менделла.
- •(34) «Кліометрія» в роботах р. Фотеля та д. Норта
(12) Пролетарська політична економія к.Маркса.
Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
Марксизм виник у 40-х pp. XIX ст. як напрям класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень i створення нової соціальної картини світу.
Засновники марксизму Карл Маркс та Фрщріх Енгельс були сучасниками i свідками утвердження капіталістичних відносин, отже формування марксистського економічного вчення відбувалося тоді, коли поступальний розвиток капіталізму зазнав перших глибоких криз. Цей процес супроводжувався загостренням суспільних суперечностей, проявом яких були заворушення, повстання, соціальні потрясіння.
Так, 1825 р. у Англії став початком пори криз, банкрутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого росту промисловості. Робітничий клас, що повністю залежав від успішного розвитку капіталістичного виробництва, бо не мав інших засобів до існування, Kpiм праці, чутливо реагував на погіршання свого становища. Почалось формування профспілок, які розгортають широкомасштабну боротьбу за економічні інтереси робітничого класу.
1836 р. в Англп виникае чартистський рух, що проіснував близько чверті століття. Иого організовують, масовість, економічні та, головне, політичні гасла свідчили про те, що у сустльстві народжується нова могутня сила.
Розвиток капіталізму в Німеччині, на батьківщині Маркса и Енгельса, відбувався шляхом повільної реформації феодальних відносин, що больно позначалося на основний масі населения. Повстанням сілезьких ткачів 1844 р. розпочався новий напрямок у робітничому pyci: виступи робітників почали набирати комуніцстичного забарвлення. Саме тоді уперше постало питания про теоретичне обгрунтування революційної боротьби.
У Франції 1831 та 1834 pp. суперечності розвитку кашталізму відбилися в повстаннях люнських ткачів. Революція 1848 р., коли паризькі робітники вийшли на барикади з буржуазно-ліберальними гаслами, та післяреволюційні події підготували нові підходи до визначення мети боротьби робітничого класу за свої права.
Теоретичними джерелами марксизму, крім класичної англійської політекономії, були німецька філософія i французький утoпiчний сощалізм.
Усе це позначилось на методологи дослідження. Маркс i Енгельс використали хронологічний підхід до аналізу явищ, що традиційно зв'язуеться з історичним методом i уможливлює розгляд головних складових розвитку суспільства з позиції генези кожної них. Метою вивчення суспільних явищ в історичному аспекті було перетворення економічної науки на науку емпіричну.
1сторичний метод аналізу, що базувався на вивченш icтopичних фактів та визнанні ixньої взаемозалежності, передбачав розуміння прогресу, як безперервного еволюційного процесу. Людині тут надавалася пасивна роль «частки» великого сусп1льного організму, інтереси якої не е визначальними i повністю залежать в1д peaлізаци основного, державного інтересу.
(13) Основні ідеї та висновки „Капіталу” к. Маркса.
Теоретичні проблеми І-го тому “Капіталу “ К.Маркса.
Перший том «Капіталу» має заголовок «Процес виробництва капіталу», вийшов з друку 1867р.
Центральною проблемою цього тому є проблема вир-ва додаткової варотості, як основи розвитку, і виразника відносин між капіталом і працею. Теза, з якої виходить М.у своєму аналізі - це визначальна роль виробництва щодо розподілу, обміну та споживання. Аналізуючи процес обміну товарами на основі порівняння їх вартості, М показує розвиток обміну і виникнення грошей. М.належить визначення капіталу, як вартості, що самозростає.
Досліджуючи процес праці та процес зростання вартості, М.особливу увагу приділяє ролі факторів виробництва. Проаналізувавши фактори, що впливають на зарплату, форми та системи зарплати, національні відмінності в зарплаті, М.зробив висновок, що людям лише здається, ніби ціну праці звязано з її кількістю, вона змінюється чи залишається незмінною незалежно від впливу різних факторів у межах загальної ціни праці. Ці межі «встановлюються лише шляхом постійної боротьби між капітілом та працею».
Теоретичні проблеми ІІ-го тому “Капіталу” М.
Другий та третій томи «Капіталу» вийшли в світ завдяки Е., що, виконуючи заповіт М., доопрацював його рукописи і забезпечив їх видання. Вони були логічним продовженням та розвитком ідей першого тому.
Проблема, що її М.намагається вирішити в 2 томі «Капіталу», - це визначення ролі обігових форм у створенні додаткової вартості та капіталу, а також дослідження суперечностей обігу за капіталізму.
Визначаючи сферу обігу капіталу, М.починає аналіз із вивчення руху абстрактного суспільного капіталу, який він розглядає як суму індивідуальних капіталів.
М.робить висновок, що загальний рух капіталу підпорядковано єдиній меті й мотиву кап-го вир-ва - вир-ву додаткової вартості. Цю мету прямо відображено в процесі обміну, а її суть розкривається в процесі вир-ва. Єдність цих процесів забезпечує зростання вартості.
Аналіз категорій сфери обігу завершується у М.вивченням впливу тривалості часу вир-ва, часу обігу, що дало можливість виявити причини поділу капіталу, визначити причини виникнення кредитів.
Теоретичні проблеми ІІІ-го тому “Капіталу”.М.
В третьому томі «Капіталу» М.повертається до аналізу процесу кап-го вир-ва, взятого у єдності всіх його сторін. Він намагається знайти і показати ті форми, що виникають з процесу руху капіталу, що проявляються на поверхні ек-них явищ у наслідок взаємовпливу різних капіталів та конкуренції між ними. Саме цим проблемам присвячено 3 том «Капіталу», що вийшов у 1894 р. Під назвою «Процес кап-ного вир-ва, узятий в цілому».
У 3 томі «Капіталу» показано механізм вирівнювання норми прибутку під впливом основного чинника - конкуренції.М. на теоретичному прикладі показав, що в результаті міжгал. конкуренції відбувається переливання капіталів до тієї галузі яка гаорантує більший прибуток.
Маркс досліджує 4 форми капіталу, що дають проценти: позичковий, банківський, фіктивний та лихварський.
М.робить висновок, що загальний рух капіталу підпорядковано єдиній меті й мотиву кап-го вир-ва - вир-ву додаткової вартості.