Проблемні питання

1. Чи можливо було запобігти встановленню „культу особи” Сталіна? Дайте аргументовану відповідь.

2. Чи можна стверджувати, що політика українізації зазнала абсолютної поразки? Відповідь аргументуйте.

3. Чи можна встановити причинно-наслідковий зв’язок між радянською політикою колективізації та голодомором 1932-1933 рр. в Україні?

4. В чому, на ваш погляд, суперечливість пакту Молотова-Ріббентропа для української історії?

Теми доповідей та повідомлень

1. Створення Союзу Радянських Соціалістичних республік.

2. Україна у складі СРСР: автономна республіка або колонія?

3. Голод 1921-1923 рр. в Україні.

4. Політична боротьба в роки непу.

5. Розвиток кооперативного руху в Україні у 20-ті рр.

6. Г.Я.Сокольніков і грошова реформа 1922-1924 рр.

7. Політичний портрет Й.Сталіна.

8. Досягнення й невдачі політики українізації.

9. Микола Скрипник: людина і політик.

10. Перша столиця: Харків у 1919-1934 рр.

11. Стаханівський рух: правда і вигадка.

12. Колективізація в Україні.

13. Голодомор 1932-1933 рр.

14. Конституція СРСР 1936 р. і Конституція УРСР 1937 р.: розходження між словом і ділом. 15. „Великий терор” 1937-1938 рр. в Україні.

16. Розвиток української культури в 30-ті рр.

17. Українська історична наука в епоху сталінізму.

18. Інтелігенція України в умовах тоталітарного режиму.

19. Радянсько - німецькі відносини напередодні Другої світової війни.

20. Організація Українських Націоналістів.

Історичні джерела

Декрет Загальноросійського Центрального Виконавчого комітету „Про заміну продовольчої та сировинної розкладки натуральним податком” – перший державний акт, що визначив початок нової економічної політики (неп). Був прийнятий 21 березня 1921 р. у відповідь на доповідь В.І.Леніна під час Х з’їзду РКП(б) щодо необхідності відмови від політики „воєнного комунізму” і заміни її на неп. У Декреті детально викладені головні принципи нових форм оподаткування сільського населення.

Конституція СРСР 1936 р. – Головний закон Радянського Союзу, розроблений і прийнятий за ініціативою Й.Сталіна. Отримала неголосну назву „сталінська Конституція”. Декларувала широкі демократичні права та свободи громадян, зокрема, національних меншин, які в умовах тоталітарного режиму так й не були втілені на практиці.

Пакт Молотова – Ріббентропа – двобічний договір про ненапад між СРСР і Німеччиною. Підписаний 23 серпня 1939 р. Містив 7 статей, в яких сторони забов’язувалися утримуватися від агресивних дій та насильства, розв’язувати всі конфліктні ситуації виключно мирним шляхом, проводити регулярні політичні консультації. Договір було підписано строком на 10 років.

Крім того, до пакту додавався таємний протокол про розподіл сфер впливу між двома державами, згідно якого до СРСР відійшли Західна Україна, Північна Буковина, частина Бессарабії та Прибалтика. Зміст таємного протоколу був оприлюднений лише наприкінці 80- рр., за часів перебудови.

Радянсько-німецький договір про дружбу і кордон 28 вересня 1939 р. У 5-ти статтях цього документу йшлося про встановлення чіткого кордону між СРСР і фашистською Німеччиною – по лінії „на території колишньої Польської держави”, на заході від якої встановлювалося панування Німеччини, на сході – Радянського Союзу. Уряди обох країн оголосили подібне розмежування „міцним фундаментом для подальшого розвитку дружніх стосунків між своїми народами”.