- •2.1 Перетин багатогранників прямими лініями........................16
- •7.1 Загальні відомості..................................................................75
- •1 Гранні поверхні
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Гранні поверхні та багатогранники
- •1.2.1 Утворення гранних поверхонь
- •1.2.2 Зображення багатогранників
- •1.2.3 Точки та прямі на поверхні багатогранників
- •1.2.4 Перерізи багатогранників площинами особливого положення та побудова їх дійсної величини
- •1.2.5 Перерізи багатогранників площинами загального положення. Побудова дійсної величини перерізу
- •2 Перетин багатогранників прямими лініями
- •2.1 Перетин багатогранників прямими лініями
- •2.2 Розгортки поверхонь багатогранників
- •3 Криві лінії та поверхні
- •13.1 Основні поняття та визначення кривих ліній
- •3.2 Плоскі криві лінії
- •3.3 Просторові криві лінії
- •3.3.1 Циліндрична та конічна гвинтові лінії
- •3.4 Криві поверхні. Способи утворення та задання кривих поверхонь
- •3.5 Розгортні та нерозгортні поверхні
- •3.5.1 Лінійчасті розгортні поверхні
- •3.5.2 Лінійчасті нерозгортні поверхні
- •3.6 Криві поверхні обертання
- •3.7 Циклічні, гвинтові та деякі інші поверхні
- •3.8 Точки та лінії на кривих поверхнях
- •4 Перетин кривої поверхні площиною та прямою лінією
- •4.1 Перетин кривих поверхонь проектуючими площинами
- •4.2. Перетин циліндра проектуючими площинами
- •4.3 Конічні перерізи
- •4.4 Перетин конуса площинами різних положень
- •Запитання для самоперевірки
- •5 Розгортки циліндричних та конічних поверхонь
- •5.1 Побудова розгортки циліндра
- •5.2 Побудова розгортки конуса
- •5.3 Перетин прямої з кривими поверхнями
- •5.3.1 Перетин циліндра з прямою лінією
- •5.3.2 Перетин конуса з горизонтальною прямою
- •5.3.3 Перетин прямої з поверхнею кулі
- •6 Взаємний перетин поверхонь
- •6.1 Взаємний перетин гранних тіл
- •6.2 Перетин гранних тіл з тілами обертання
- •6.3 Побудова лінії взаємного перетину тіл обертання методом сфер
- •6.4 Особливі випадки перетину тіл обертання
- •7 Аксонометричні проекції
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •7.3 Прямокутна диметрична проекція
- •7.4 Косокутна фронтально-диметрична проекція
- •7.5 Приклади побудова аксонометрії геометричних фігур
- •Додаток а способи перетворення проекцій* а.1 Спосіб обертання навколо проекціійної прямої та лінії рівня
- •А.1.1 Обертання точки навколо осі, перпендикулярної до площини проекцій
4.2. Перетин циліндра проектуючими площинами
Залежно від положення січної площини відносно циліндричної поверхні утворюються різні фігури перерізу:
а) якщо площина паралельна до осі циліндра, то утвориться прямокутник, складений з двох твірних циліндра та двох відрізків - ліній перетину основ циліндра заданою площиною (у випадку, якщо площина дотична до циліндра, переріз вироджується в лінію);
б) якщо площина перпендикулярна до осі циліндра, то фігурою перерізу буде коло: діаметр кола дорівнює діаметру циліндра;
в) якщо січна площина проходить під кутом до осі циліндра, то в перерізі буде еліпс, або його частина.
На рис. 4.2 наведено приклад побудови трьох проекцій та дійсної величини фігури перерізу прямого кругового циліндра фронтально-проектуючою площиною Σ, яка перетинає усі його твірні.
Рисунок 4.2
Спочатку знайдені проекції характерних точок 12 (найнижча і крайня ліва), 22 – найвища і крайня права, передня 42 та задня 32 фронтальні проекції яких збігаються з проекцією його осі.
За знайденими проекціями точок знаходимо їх інші проекції. Так як для побудови довільної замкнутої плоскої кривої лінії мінімальною і достатньою кількістю точок є 8, то коло основи поділене саме на 8 рівних частин. Так як циліндр є проектуючим, то точки 11, 21, 31, 41 знаходяться на колі основи циліндра на горизонтальній проекції. Проекції проміжних точок поділу кола основи 51, 61, 71 та 81 підняті по лініях зв’язку і отримані їх проекції.
Профільна проекція зрізаного циліндра побудована з використанням постійної прямої К0. Так як при побудові верхня частина циліндра умовно відкидається, то вона наведена тонкою лінією, а нижня – суцільною основною. Дійсна величина фігури перерізу (еліпса) побудована суміщенням площини ∑ з горизонтальною площиною проекцій. Так як у просторі кут між слідами дорівнює 90°, то суміщене положення сліду Σ2С збігається з віссю ОХ. Суміщене положення фронтальних проекцій точок еліпса побудоване повертанням їх радіусом, рівним відстані від точки збігу слідів Σх до кожної з них на фронтальній проекції.
На рис.4.3 побудовано дві проекції та дійсну величину фігури перерізу прямого кругового циліндра фронтально-проектуючою площиною Ф, яка проходить через основу циліндра. В результаті перерізу утвориться фігура, утворена частиною еліпса та частиною хорди основи циліндра. Спочатку (без додаткової побудови) знайдені характерні точки 1 (найнижча ліва передня), 2 (найнижча ліва задня) та найвища права 3. Далі взяті довільні проекції точок 62 72 і знайдені їх горизонтальні проекції.
Рисунок
4.3
За знайденою мінімальною кількістю точок (семи) поверхні циліндра способом заміни площин проекцій побудована дійсна величина фігури перерізу. Для цього площина π1 замінена на π5 (Ф2х25). Так як еліпс та його частина – симетричні відносно великої осі фігури перерізу, то спочатку побудована нова проекція великої його осі на відстані від х25, рівній відстані від осі х12 до її горизонтальної проекції, тобто 323531311y3 використані координати у цих точок. Аналогічно побудовані проекції всіх точок 15, 25, ....75.