5. Висновок

Вивчення структури білків — це шлях до розуміння механізму їх важливих біологічних функцій в організмі. Зокрема, знання структури ферментів і особливо їх активних центрів дає змогу розкрити механізми здійснення ферментативного каталізу. Вивчення структури скоротливих білків — актину і міозину, які входять до складу м'язів, сприяє вивченню механізмів їх скорочення. Вивчення структури гормонів білкової природи — інсуліну, глюкагону та інших — необхідне не тільки для вивчення механізмів регуляції обміну речовин, а й для опанування засобів синтезу цих гормонів з метою отримання лікарських гормональних препаратів. Просторова структура білкової молекули, властива будь-яким нативним білкам, має назву конформації білка. Будова білків надзвичайно складна, що пояснюється великою кількістю амінокислот у білкових молекулах, значною їх молекуляр­ною масою (від 5000 до кількох мільйонів і вище), утворенням різноманітних хімічних та фізико-хімічних зв'язків між різними атомними групами.

6. Список використаної літератури

1. А. Д. Супрун, Ю. І. Прилуцький. Основи теорії білкових молекул. К.: РВЦ “Київський університет”. 2003.

2. А. Ленінджер. Основи біохімії. Пер. з англ. в 3-х томах - М: Світ, 1985.

3. А. С. Давыдов, УФН, 138, вып. 4, 603 (1982).

4. А. С. Давыдов. Биология и квантовая механика. К.: Наукова думка. 1979.

5. А. С. Давыдов. Солитоны в молекулярных системах. К.: Наукова думка. 1984, 1988.

6. А. С. Давыдов. Теория молекулярных экситонов. М.: Наука. 1968.

7. А. С. Давыдов. Теория твердого тела. М.: Наука, 1976.

8. Дж. Бендолл. Мышцы, молекулы и движение. М.: Мир. 1970.

9. М. В. Волькенштейн. Физика ферментов. М.: Наука. 1967.

10. П. Г. Костюк, В. Л. Зима, І. С. Магура, М. С. Мірошниченко, М. Ф. Шуба. Біофізика. К.: Обереги. 2001.

11. Ф. Айала, Дж. Кайгер. Сучасна генетика. Пер. з англ. в 3-х томах - М: Світ, 1988.

12. Х. Хакен. Квантовополевая теория твердого тела. М.: Наука, 1980.

13. Э. Г. Петров. Физика переноса заряда в биосистемах. К.: Наукова думка. 1984.

14. Ю. Я. Калашников. Основи молекулярної біологічної інформатики. - М., 2004. - 66с. - Депонується. у ВІНІТІ РАН 13.04.04, № 622 - В2004, УДК ​​577.217: 681.51

15. Ю. Я. Калашников. Ферменти і білки - це молекулярні біологічні автомати з програмним управлінням. - М., 2002. - 25с. - Депонується. у ВІНІТІ РАН 21.05.02, № 899 - В2002, УДК ​​577.217: 681.51

1