1. Мета і зміст практики

Мета практики – засвоєння основних розділів курсу «Основи менеджменту» і розробка основних розділів бізнес – плану розвитку сільськогосподарського підприємства.

Зміст практики полягає в розробці бізнес - плану розвитку для сільськогосподарського підприємства на базі діючих підприємств.

Програма навчальної практики

	Назва теми	Кількість годин
1.	Методичні рекомендації з підготовки бізнес-плану	6
2.	Зміст розділів бізнес –плану. Можливості фірми (резюме)	4
3.	Опис підприємства	4
4.	Аналіз стану справ у галузі	6
5.	План маркетингу	4
6.	План виробництва	4
7.	План витрат	4
8.	План залучених коштів	4
9.	Організаційний план	4
10.	Фінансовий план	6
11.	План доходів	4
12.	План прибутків(збитків)	4
13.	План грошових потоків	4
14.	Розрахунок точки беззбитковості	4
15.	Аналіз можливих ризиків та страхування	4
16.	Презентація бізнес – планів. Захист звіту.	6
Всього		72

2.Методичні рекомендації щодо розробки бізнес плану с/г підприємства

2.1.Мета , завдання та деякі особливості складання бізнес-плану

Бізнес-план – це детальний, логічний та обґрунтований документ, підготовлений власником (командою управлінців) підприємства, що визначає мету й концепцію його розвитку, а також необхідні умови і ресурси для здійснення запланованих заходів.

Методичні рекомендації з підготовки бізнес-планів сільськогосподарських підприємств розроблені у відповідності до діючих в Україні нормативних та законодавчих документів, що регулюють виробничу, інвестиційну та фінансову діяльність сільськогосподарських підприємств та враховують галузеву специфіку діяльності останніх.

Методичні рекомендації визначають особливості збору та підготовки необхідної аналітичної інформації, розрахунку на її основі прогнозних показників, вибір структури та послідовність розробки розділів бізнес-плану. 

Основні вимоги до бізнес плану

Розробка бізнес-плану може здійснюватись одним з двох способів:

а) на основі стандартизованих таблиць з встановленою структурою розділів бізнес-плану чи відповіді на визначений перелік питань.

б) індивідуального творчого підходу до розробки та написання бізнес-план, що повною мірою відповідає вимогам його авторів – власників або керівників підприємства.

Оптимальним є метод, що синтезує обидва ці підходи.

Конкретний склад бізнес-плану та ступінь його деталізації залежать від розмірів майбутнього проекту та галузі, до якої він відноситься, ємності ринку збуту, наявності конкурентів та перспектив росту підприємства. Вирішення цих питань також повинне враховувати вимоги тих осіб та організацій, які планується залучити до реалізації основної ідеї бізнес-плану.

Процес бізнес-планування складається з декількох взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих етапів від виникнення бізнес-ідеї до текстового опису результатів досліджень та розрахунків, пов’язаних з її реалізацією.

Планування майбутніх дій починається з виникнення, аналізу та остаточного встановлення нової бізнес-ідеї, що є основою бізнес-плану.

Джерелами виникнення такої ідеї можуть бути: аналіз попереднього досвіду та результатів діяльності підприємства, критичні зауваження та пропозиції колег або членів трудового колективу, публікації та повідомлення в засобах масової інформації, інтуїція або власні амбіції автора ідеї.

Бізнес-ідея оформляється у вигляді загальної схеми створення нової продукції, модернізації або розширення діючого виробництва, проникнення на нові товарні ринки тощо.

На етапі попередньої оцінки бізнес-ідеї:

-    аналізуються її сильні та слабкі сторони;

-    встановлюються нові можливості які вона відкриває та проблеми, пов’язані з її реалізацією;

-   формулюються основні цілі та завдання й визначаються шляхи їх реалізації.

Вирішення цих питань не має стандартного алгоритму розв’язку, тому вони потребують залучення та командної дії найбільш компетентних спеціалістів підприємства і базуються на застосовуванні евристичних методів оцінки.

На цьому етапі також проводиться аналіз загального фінансово-економічного стану підприємства, який дозволяє виявити фактори, що з одного боку – негативно впливають на розвиток підприємства, а з іншого – сприяють цьому і забезпечують конкурентні переваги. Результати аналізу в подальшому використовуються як основа для розробки моделі бізнес-плану та інформація для підготовки його окремих розділів.

Наступним етапом бізнес-планування є збір всієї необхідної внутрішньої та зовнішньої інформації для проведення послідуючих прогнозних розрахунків.

Джерелами внутрішньої інформації є:

-      дані оперативного та бухгалтерського обліку;

-      фінансова звітність;

-      експертні оцінки керівників та спеціалістів підприємства;

-      внутрішні нормативні документи та регламенти тощо;

Джерелами зовнішньої інформація інформації можуть бути:

-     нормативно-законодавчі акти: Постанови Верховної Ради, Укази Президента, Постанови Уряду, нормативні та методичні документи міністерств і відомств, статистичні збірки тощо;

-      спеціально організовані дослідження;

-      періодичні видання;

-     спеціалізовані бази даних;

-      економічні прогнози та аналітичні дослідження державних науково-дослідних та комерційних організацій.

Зібрана інформація для забезпечення процесу бізнес-планування повинна відповідати двом вимогам: бути повною та достовірною. Тому вона підлягає аналізу на предмет її достовірності, систематизації, редагуванню та, у разі необхідності, коригуванню.

На основі систематизованої інформації проводиться аналізу, мета якого встановлення істотних взаємозв'язків і взаємозалежностей між окремими результатами та факторами (ресурсами), що їх визначають. При цьому враховується те, що ефективне використання економічних ресурсів (земельних, матеріальних, трудових, фінансових) залежить від дотримання оптимальних пропорцій, які мають індивідуальний характер для кожного підприємства.

Аналізу підлягають такі пропорції та взаємозалежності:

-      взаємозв'язок між окремими видами витрат (ресурсів) і їх вплив на виробництво та його ефективність;

-     пропорції внутрігосподарського та міжгалузевого розподілу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

-      зовнішні фактори, що позитивно або негативно впливають на загальний результат діяльності підприємства.

Необхідно також:

-     провести аналіз фінансового стану та встановити причини збитковості підприємства або його окремих галузей чи видів діяльності; вивчити окремі сегменти товарного ринку, на яких підприємство планує реалізовувати свою продукцію;

-      визначити збиткові та неперспективні галузі й виробництва, розробити план їх закриття, ліквідації або продажу;

-      проаналізувати кадрове забезпечення й розробити заходи з оптимізації кадрового потенціалу, заміни та навчання керівників і спеціалістів підприємства та його структурних підрозділів.

2.2.Структура бізнес – плану

Бізнес – план складається як правило з таких розділів:

Можливості фірми (резюме)
Опис підприємства
Аналіз стану справ у галузі
План маркетингу
План виробництва
План витрат
План залучених коштів
Організаційний план
Фінансовий план
План доходів
План прибутків(збитків)
План грошових потоків
Розрахунок точки беззбитковості
Аналіз можливих ризиків та страхування

На практиці необхідно виконати вищенаведені розділи бізнес – плану