Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання варто розпочати із з’ясування сутності поняття „форма державного правління” як характеристики держави, що вказує на спосіб організації верховної влади в державі. Висвітлюючи сутність поняття форма державного правління варто наголосити, що форма державного правління визначається джерелами, порядком формування та правовим статусом вищих органів влади, та обумовлює їх структуру, принципи взаємовідносин та співвідношення сфер компетенцій. Політологічна наука розрізняє дві основні форми державного правління  республіку та монархію, кожна з яких має декілька підвидів [1; 3; 5; 8; 9, с. 385; 10, с. 94].

В другому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі (монарху); здійснюється за спадковим правом і не є похідною від будь-якої іншої влади. Також потрібно докладно розглянути та проаналізувати такі різновиди монархій як абсолютна, дуалістична та парламентська. В цьому ж питанні необхідно проаналізувати основні відмінності між конституційною та абсолютною монархією [2; 3; 5; 9, с. 387, 407-413; 10, с. 183-184].

Висвітлення третього питання доцільно розпочати із визначення поняття республіка. Необхідно наголосити, що республіка – це форма державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються на певний визначений термін. Найвищі органи державної влади у республіці є підзвітні і підконтрольні народові та виконують свої повноваження на підставі Конституції та законів. Залежно від відповідальності уряду – перед президентом або парламентом, розрізняють три форми республіканського правління: президентську, парламентську і змішану [2; 3; 4; 5; 8; 9, с. 385; 12].

Контрольна робота № 14 державно-територіальний устрій План

1. Поняття та різновиди державно-територіального устрою.

2. Сутність, ознаки та різновиди унітарних держав.

3. Особливості та типологія складних держав.

Література

1. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

3. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

4. Каневський О.С. Розподіл влади в США: історія та сучасність. – Севастополь, 1997.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

6. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

7. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К: Генеза, 1997.  400 с.

8. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

9. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

10. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.

11. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

12. Токвіль А. де. Про демократію в Америці.  К.: Всесвіт, 1999.

13. Уотс Рональд Л. Федеративні системи / Перекл. з анг.  Харків, 2002.

14. Шаповал В. Державний лад країн світу.  К.: Український центр правничих студій, 1999.