Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
groshowokreditn_sis.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
24.11.2018
Размер:
568.83 Кб
Скачать

Сегментація японських банків.

Категорії банків

Заборонено/дозволяється

Звичайні (ordinary) банки, у т.ч.

Міські банки

Заборонено: трастові операції; випуск довгострокових цінних паперів; залучення депозитів на строк понад 3 роки

Банки довгострокового кредиту

Дозволяється: випуск довгострокових зобов’язень; залучення коштів лише від власних позичальників та державних органів. Обмежено: право на відкриття відділень

Траст-банки

Дозволяється: здійснювати трастові операції; керувати пенсійними та інвестиційними фондами

Брокерсько-ділерські фірми за операціями із цінними паперами

Заборонено: займатися банківською діяльністю

Філії іноземних банків

Дозволяється: здійснювати операції з цінними паперами через спеціальні філії; займатись трастовим бізнесом.

Нинішньою банківською реформою в Японії передбачено певну лібералізацію банківської діяльності.

Згідно з нею:

  • міські банки зможуть відкривати спеціальні трастові та інвестиційні філії;

  • банки довгострокового кредиту зможуть перетворюватися на комерційні банки або зливатися з ними;

  • траст-банки отримають право відкривати філії для проведення операцій із цінними паперами;

  • фірми, з операцій із цінними паперами, зможуть створювати (як філії) комерційні банки.

Японські банки оподатковуються за загальними принципами оподаткування корпорацій. Банки сплачують корпоративний податок на прибуток за ставкою 37,5% (за станом на 1998 р.), місцевий податок на прибуток – 12,6%, місцевий подушний податок – 7,76%. Після всіх відрахувань ставка податку становить від 44 до 56%.

Програма страхування депозитів у Японії запроваджена у 1971 р. і контролюється урядом. У разі банкрутства кредитно-фінансового інституту сума страховки має покривати до 10 млн. єн на одного вкладника, проте такий порядок почне діяти з 2001 року. Нині внески банків у страховий фонд досить низькі: за загальною програмою – 0,048% від суми вкладів за попередній період; за спеціальною програмою – 0,036% від суми вкладів терміном до 2000 року.

Банк Японії 2-3 рази на рік здійснює моніторинг тенденцій фінансового ринку і системи розрахунків, встановлення ризику неліквідності, забезпечення збалансованого керівництва банківською системою.

Платіжні системи в Японії складаються із приватних систем, таких як “Система Дзенгін”, клірингові палати (Clearing Houses), “Єнова клірингова система валютного обміну”, мережа Банку Японії (Bank of Japan Financial Network System (BOJ-NET) та інших. “Система Дзенгін” виконує у межах Японії електронні перекази коштів (зокрема, трансферти кредитів), об’єднує всі депозитарні установи країни.

У клірингових палатах при регіональних банківських асоціаціях обліковуються чеки та векселі. Клірингові палати Токіо та Осаки здійснюють ці операції автоматично. “Єнова клірингова система валютного обміну” діє при Токійській банківській асоціації і використовує мережу Банку Японії (BOJ-NET).

Мережа Банку Японії використовується для здійснення міжбанківських трансфертів за поточними рахунками, розрахунків у єнах по валютному обміну, обробки державних облігацій у системі on-line, доставки державних облігацій для трансакцій на вторинному ринку одночасно з тендером чергової емісії державних облігацій. Системи cash dispensers (CD) та automated tellers machines (ATMs) – це банкомати, - ще один важливий елемент автоматизації платіжних систем у Японії. Банки та інші депозитарні установи розробляють власні СD/ATM мережі, з’єднані між собою через центральну систему, що називається MICS. Отже, кожен вкладник, що має депозит у приватній фінансовій установі, може вилучити кошти у будь-якій СDs/ATMs країни.

Фінансова криза 1996-98 рр. боляче зачепила Японію. На скрутне становище її фінансової і банківської системи вказували давно. Загальний борг країни сягнув 80%, а чистий -–близько 10% від ВВП. Окрему тяжку проблему становить маса “поганих” боргів, що дістались у спадок від періоду гіпертрофованого розвитку 1980-х років.

Японські банки, в яких накопичилося близько 77 трлн. Єн проблемних боргів, оголосили про грандіозні плани їх списання. Asahi Bank, наприклад, готується списати, крім уже запланованих 300 млрд. єн, додатково 480 млрд. єн “поганих” боргів, що завдасть йому збитків на 190 млрд. єн. Хвора банківська система пронизана корупцією та оплутана криміналітетом. Тим інвесторам зі США, що займаються скуповуванням у японських банків “поганих” боргів, доводиться рахуватися з новим видом ризику, який реально становлять для них японські гангстери. Вважається, що певна частина власності, заставлена за борги у вигляді цінних паперів, належить кримінальним угрупуванням, - так званій якудзі. Якудза не зупиняється перед насиллям, коли виникає загроза позбавлення прав власності за прострочені борги.

Фінансова криза в країнах Південно-Східної Азії боляче зачепила країни-кредитори. Подібні ситуації вже траплялися в новітній історії. Важким уроком для США у 1980-х роках стала боргова криза в Латинській Америці. Тоді латиноамериканські країни заборгували США майже 100 млрд. доларів. Американці почали побоюватися ринків, які швидко розвиваються.

Цього разу лідером за обсягом азіатських боргів стала Японія – 97,2 млрд. доларів. США (23,8 млрд.доларів заборгованості) посіли четверте місце, пропустивши вперед, крім Японії, Німеччину (31,7 млрд. доларів) і Францію (24,6 млрд.доларів).

Не всім японським банкам, які ще не оговталися від власних проблем (75% банків ще до кризи вважалися некредитоспроможними), буде під силу впоратися з новими труднощами. Міжнародні експерти вважають, що без оздоровлення банківської системи не можна розраховувати на економічне відродження Японії. Японський уряд виступив із програмою врятування від банкрутства, за якою передбачається влити в банківський сектор 228 млрд. доларів капіталу. Ослаблені банки вимушені згортати свою діяльність. Дев’ять японських фінансових інститутів закрилися в Гонконгу. Ті ж, які ще діють, скорочують свою базу активів. Це відбувається не тому, що Японія вирішила покинути ринки Гонконгу (банкіри наполегливо шукають варіантів, як зберегти довгострокові стосунки з вигідними клієнтами), а через необхідність поліпшення рентабельності. Конкурентоспроможність японських банків на міжнародних ринках потерпає під тиском вимог програми реструктуризації, яка має на меті підготовку до лібералізації індустрії фінансових послуг усередині країни.

Без пожвавлення японської економіки буде складно вирішити решту азіатських проблем. Так за даними 1996 року, японські банки надали Гонконгу кредитів на загальну суму понад 280 млрд. доларів, що зробило їх найбільшими іноземними позичальниками на цій території: на них припадає 28% усіх кредитів. Якщо внутрішні проблеми змусять Японію піти з Гонконгу, це може спричинити для регіону великі проблеми. За умови посилення ознак дефляції в Японії існує ризик небезпечного посилення політики протекціонізму. Всупереч цим побоюванням Японія висловлює впевненість у тому, що вжитих заходів достатньо, аби вже у нинішньому фіскальному році досягнути майже 2 % зростання. . Японський уряд вірить: найгірше у банківському секторі вже позаду, і в подальшому єна суттєво зміцніє.

Питання для самоконтролю:

  1. Які зміни відбулися у діяльності Банку Англії після створення FSA ?

  2. Чому найбільші англійські комерційні банки називаються кліринговими?

  3. Які спеціальні кредитні установи визнаєте? Назвіть особливості їх діяльності у Великобританії та Німеччині.

  4. Яку структуру мають баланси федеральних резервних банків в США?

  5. Що означає бути банком-членом ФРС? Які переваги це дає комерційним банкам?

  6. Назвіть особливості підпорядкування та організаційної структури комерційних банків США.

  7. Які зміни було внесено Законом про дерегулювання депозитних установ 1980 рю. В США?

  8. Які установи у США належать до депозитних? Даайте характеристику.

  9. Яку структуру має ФРС США?

  10. Як побудована система кредитної кооперації у Франції?

  11. Як здійснюється контроль за діяльністю французських комерційних банків?

  12. Дайте характеристику операцій німецьких “гросбанків”.

  13. Яке місце займають державні кредитно-фінансові установи у кредитній системі Японії?

  14. Яка специфіка організації ощадної справи у Франції?

  15. Які зміни сталися у грошово-кредитній системі Німеччини після приєднання Східних земель?

  16. Які банки належать до групи універсальних у Німеччині?

Додаток 9

Основні кредитно-фінансові установи Японії

Центральний банк –

Банк Японії

Приватні Міські банки (10)

кредитно- Звичайні

фінансові (комерцій- Регіональні банки (64)

установи ні) банки

(КФУ) Банки-члени 2-ї Асоціації

регіональних банків (65)

Іноземні

банки (93) Банки довгострокового

кредитування (3

Спеціалі- КФУ довго-

зовані строкового

КФУ кредитування Трест-банки (30)

Банк Дзенсінреи (1)

КФУ для

малого і серед- Банки Сінкін (кредитні

нього бізнесу асоціації) (416)

Національна федерація

кредитних кооперативів

Кредитні кооперативи (369)

Банк Сноко Чюкін (центральний

кооперативний банк торгівлі і

промисловості

Трудові банки (48)

Банк Норін Чюкін (центральний

кооперативний банк сільського

КФУ для сіль- та лісного господарства

ського, лісового

та рибного Кредитні федерації сільсько-

господарства господарських кооперативів (47)

Сільськогосподарські

кооперативи (2264)

Кредитні федерації регіональних

кооперативів (35)

Регіональні кооперативи (1335)

Інші КФУ Страхові компанії Компанія страхування життя (29)

Компанії, що не страхують життя (58)

Компанії за операціями із цінними

паперами (283)

Урядові КФУ Банки та фінансові Японський експортно-імпортний банк;

корпорації Японський банк розвитку; Народна

фінансова корпорація; Фінансова кор-

порація; Фінансова корпорація малого

Корпорація страху- бізнесу; Фінансова корпорація санітар-

вання кредитів ної екології; Фінансова корпорація

малого бізнесу (1) сільського, лісового та рибного госпо-

дарства; Корпорація житлових позик;

Фінансова корпорація державних

Поштові ощадні підприємств; Корпорація розвитку

каси (1) Хокайдо і Тохоку; Фінансова корпо-

рація розвитку острова Окінава

Інші

Примітка: у дужках вказана кількість

Додаток 5.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]