- •1. Мета і завдання курсу «загальне мовознавство».
- •2.Походження мови.
- •6. Штучні мови.
- •7. Письмо.Й
- •8. Донаукове мовознавство.
- •9 Поняття про лінгвістичні традиції
- •10 Поняття про лінгвістичні наукові парадигми
- •11. Поняття системи.
- •16.Поняття мовного рівня
- •17.Основні та проміжні рівні.
- •23. Принципи і методи зіставного дослідження лексики
- •25. Міжмовні омоніми
- •26. Безеквівалентні лексичні одиниці та мовні лакуни
- •27. Внутрішня форма слова.
- •28. Гіпотеза Сепіра-Ворфа.
- •29. Фонетико-фонологічна характеристика досліджуваної мови.
- •30. Принципи компонентного аналізу.
16.Поняття мовного рівня
Рі́вні мо́вної структ́ури — складові частини, автономні механізми мовної системи. Кваліфікуються як підсистеми, що становлять систему мови. Кожен рівень має свій тип одиниць, свою сферу мовного простору і своє функціональне навантаження.
Найчастіше виділяють 4 основних рівні мовної структури: фонологічний (одиниця — фонема), морфологічний (одиниця — морфема), лексичний (одиниця — лексема) та синтаксичний (одиниця — речення). Названі рівні мають ієрархічні відношення: одиниці кожного попереднього рівня є будівельним матеріалом для одиниць наступного рівня.
Виділяють і проміжні рівні мовної структури — морфонологічний (між фонологічним та морфологічним), словотвірний (між морфологічним та лексичним), фразеологічний (між лексичним та синтаксичним), їх функціонування є типово міжрівневим: процес відбувається на одному рівні, а його наслідки входять до іншого рівня. Наприклад, акт словотворення спирається на одиниці морфологічного рівня, а результати цього акту — слова — є одиницями лексичного рівня. Питання про рівень, проміжний між синтаксичним і текстовим, поки що не з'ясоване.
17.Основні та проміжні рівні.
Розрізняють основні й проміжні рівні. До основних рівнів належать фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний. Кожен із рівнів має свою основну одиницю: фонологічний — фонему,морфологічний — морфему, лексико-семантичний —лексему, синтаксичний — конструкцію (синтаксему).
За роллю в структурі мови виділяють нижчі та вищі рівні. Так, фонологічний рівень належить до нижчого,оскільки фонема — одностороння одиниця (не має плану змісту), яка використовується для побудови одиниць вищого рівня — морфем і лексем. Найвищий рівень синтаксичний, бо він обслуговує комунікативні потреби і підпорядковує собі одиниці всіх інших рівнів = Синтаксичний + Лексико-семантичний + Морфологічний + Фонологічний
Мовні рівні не існують ізольовано. Вони взаємопов’язані: саме на стику рівнів виникають проміжні рівні. їх одиниці мають подвійний характер: вони утворюються в одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня. До проміжних рівнів належать морфонологічний, словотвірний, фразеологічний. Морфонологічний рівень виникає на стику фонем і морфем.
23. Принципи і методи зіставного дослідження лексики
Будь-який лінгвістичний опис, пов'язаний із виходом за межі однієї мови, передбачає встановлення їх подібностей і відмінностей. Для цього використовують зіставний метод. Зіставний метод (контрастивний, типологічний) — сукупність прийомів дослідження й опису мови через її системне порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки. Цей метод застосовується до вивчення будь-яких мов — споріднених і неспоріднених. Він спрямований на сучасний стан мови. Головним його предметом є дослідження структури мови в її подібностях і відмінностях. Зіставний метод спрямований передусім на виявлення відмінностей між зіставлюваними мовами, він ніби є зворотним боком порівняльно-історичного: якщо порівняльно-історичний метод має на меті встановлювати відповідності, то зіставний насамперед шукає відмінності. Зіставний метод установлює між порівнюваними мовами відношення контрасту на всіх мовних рівнях: діафонію (фонологічні розходження), діаморфію (граматичні розходження), діасемію (семантичні розходження) і діалексію (лексичні розходження).