- •6. Дайте визначення терміну «імунітет» та охарактеризуйте класифікацію основних видів імунітету. Дайте визначення терміну «імунітет» та охарактеризуйте класифікацію основних видів імунітету.
- •10. Дайте характеристику основних відмінностей бактеріальних заквасок прямого та непрямого внесення для молочної промисловості.
- •12. Дайте характеристику складу заквасок та особливостей протікання ферментації плодів та овочів.
- •16. Зазначте та охарактеризуйте кількісні мікробіологічні показники харчових продуктів.
- •17. Наведіть класифікацію мікроорганізмів за ознаками патогенності та охарактеризуйте характерні ознаки патогенності умовно-патогенних мікроорганізмів.
- •18. Охарактеризуйте характерні властивості грибкових заквасок для молочної промисловості.
- •20. Дайте характеристику основних класифікаційних ознак заквасок у молочній промисловості та вимоги до них.
- •30. Надайте характеристику токсикоінфекцій, викликаних бактеріями родів Clostridium та Bacillus.
- •31. Надайте характеристику токсикоінфекцій, зумовлених бактеріями роду Proteus та родини Enterococcus.
- •32. Надайте характеристику чинників спадкового імунітету.
- •33. Назвіть матеріальні носії патогенності та надайте характеристику токсинів як носіїв патогенності.
- •34. Назвіть матеріальні носії патогенності та надайте характеристику агресинів та адгезинів як носіїв патогенності.
- •36. Опишіть класифікацію мікрофлори м'яса згідно фао та надайте коротку характеристику груп мікроорганізмів, що забруднюють м'ясо забійних тварин.
- •37. Назвіть основних збудників мікробіологічного псування солоної риби.
- •39. Опишіть види мікробіологічного псування непродовольчих споживних товарів та фази розвитку мікроорганізмів у непродовольчих товарах та матеріалах.
- •40. Опишіть види мікробного псування молока.
- •41. Опишіть динаміку біодеградації синтетичних матеріалів.
- •42. Опишіть закономірності розподілу мікрофлори у туші забійних тварин та назвіть рекомендовані місця відбору мазків для мікробіологічного аналізу.
- •43. Опишіть класифікацію та основні закономірності протікання харчових інфекцій.
- •44. Опишіть мікрофлору текстильних виробів.
- •45. Опишіть процеси мікробіологічного псування плодоовочевих консервів.
- •46. Опишіть стадії розвитку мікрофлори при зберігання зерна.
- •47. Опишіть чинники стабілізації та динаміку мікрофлори молочних консервів в процесі зберігання.
- •48. Охарактеризуйте вплив пастеризації на мікрофлору молока та динаміку розвитку мікроорганізмів у пастеризованому молоці.
- •49. Охарактеризуйте динаміку мікрофлори у охолодженій та замороженій рибі.
- •50. Охарактеризуйте загальні закономірності мікробіологічних процесів, які відбуваються при виробництві твердих сичугових сирів.
- •51. Охарактеризуйте загальні якісні показники мікробіологічної безпечності харчових продуктів.
- •52. Охарактеризуйте збудників та особливості біодеградації асфальту та паливно-мастильних матеріалів.
- •53. Охарактеризуйте збудників та процес біодеградації малярського покриття.
- •54. Охарактеризуйте збудників та способи усунення мікробіологічних захворювань вин.
- •55. Охарактеризуйте показники мікробіологічної безпечності кондитерських виробів.
- •56. Охарактеризуйте мікрофлору гумових виробів.
- •57. Охарактеризуйте мікрофлору рибних консервів.
- •58. Охарактеризуйте мікрофлору шкіри та шкіряних виробів.
- •59. Охарактеризуйте основні види мікробіологічного псування свіжих овочів.
- •60. Охарактеризуйте основні види мікробіологічного псування свіжих плодів.
- •61. Охарактеризуйте основні види мікробіологічного псування яєць.
- •62. Охарактеризуйте основні умови та чинники розвитку інфекційного процесу.
- •Охарактеризуйте особливості мікробіологічних процесів формування споживної цінності напоїв бродіння.
- •64. Охарактеризуйте особливості мікрофлори живої та свіжої риби.
- •65. Охарактеризуйте особливості мікрофлори злаків.
- •66. Охарактеризуйте особливості мікрофлори парфумерно-косметичних виробів.
- •67. Охарактеризуйте постулати Коха-Генле щодо етіологічної ролі мікроорганізмів.
- •69. Охарактеризуйте прямі та опосередковані показники мікробіологічної безпечності молока.
- •70. Охарактеризуйте склад та застосування пробіотичних заквасок у харчовій промисловості.
- •71. Охарактеризуйте способи зменшення кількості мікроорганізмів у питному молоці та їх вплив на динаміку мікрофлори питного молока.
- •72. Охарактеризуйте способи підвищення мікробіологічної стійкості текстильних виробів.
- •73. Охарактеризуйте сучасні критерії віднесення мікроорганізмів до патогенних.
- •74. Охарактеризуйте чинники стримування розвитку мікрофлори свіжих плодів та овочів при зберіганні.
- •75. Охарактеризуйте якісний склад залишкової мікрофлори консервів та мікробіологічні показники безпечності консервів.
30. Надайте характеристику токсикоінфекцій, викликаних бактеріями родів Clostridium та Bacillus.
Клостридіум перфрінгерс – спочатку винайден як, збудник важкої анаеробної інфекції ран - газової гангрени.
Джерелом зараження харчових продуктів Клостридіум перфрінгерс є люди та тварини завдяки недотриманню режимів первинної обробки продовольчої сировини. Можливе забруднення сировини тваринного походження патогенними штамами за життя тварини, так і після забиття.
Токсикоінфекції:
-
короткий інкубаційний період (від 5 до 22 год) і бурхливий перебіг;
-
випадки захворювання, що пов'язані з вживанням молока, бринзи, риби, котлет з яловичини та баранини, тушкованого, смаженого та вареного м'яса, пирогів з лівером, виробів з курячого м'яса, холодцю;
-
профілактичні заходи включають суворе дотримання термінів швидкої реалізації кулінарних виробів та страв з м'яса, молока, риби тощо, щоб запобігти проростанню спор та накопиченню вегетативних клітин.
Бацілус - роль у захворюваннях людини відіграють лише два види цього роду: антрацис - збудник сибірки та цереус — збудник харчових токсикоінфекцій.
Бацілус церіус типовим умовно-патогенним мікроорганізмом та широко розповсюджені у природі. Основним середовищем їхнього перебування є грунт, зустрічаються вони також у воді, на рослинах та в багатьох видах харчових продуктів. Джерелом зараження навколишнього середовища є люди та тварини. Шляхом передавання збудників є продукти рослинного та тваринного походження; описані спалахи токсикоінфекцій, обумовлені смаженою рибою, свининою, ліверною ковбасою, ванільним, кремовим та яєчним соусами тощо, що були забруднені.
Токсичну дію на організм людини спричиняють екзотоксини, що виділяються церіуси, та біохімічні перетворення деяких компонентів харчових продуктів під впливом церіусів.
Інкубаційний період при токсикаціях, обумовлених бактеріями бацилюс цереус триває від 4 до 16 год. При тяжкому перебігу хвороби можлива загальна інтоксикація організму. Профілактичні заходи такіж як при Клостридіум перфрінгерс
31. Надайте характеристику токсикоінфекцій, зумовлених бактеріями роду Proteus та родини Enterococcus.
Рід Протеус має 5 видів – це дрібні грамвід’ємні палички, що інтенсивно рухаються з чітко вира денними гнильними властивостями.
Токсичність протея пов'язана, головним чином, з ентеро-токсином. Протей широко розповсюджений у природі, може знаходитись у кишках здорових людей і є відомим збудником гнильного псування харчових продуктів. На харчові продукти протей потрапляє через забруднення фекаліями людей і тварин під час транспортування, зберігання та технологічної обробки. Відомі випадки зараження м'яса за життя тварин, хворих на кишкові захворювання, що викликаються протеєм.
При протейнових токсикоінфекціях інкубаційний період триває 4-6 год, іноді 24-36 год. Особливістю спалахів протейнової токсикоінфекції є їх тривалий, іноді поворотний характер. Профілактичні заходи ті ж самі, що й при інших токсикоінфекціях - базуються на наведенні санітарного порядку на всіх етапах виготовлення їжі та посиленні санітарного нагляду.
Ентерококи є постійними жителями кишечнику людини і тварин, крім цього, часто виявляють їх у зовнішньому середовищі. Ентерококи витривалі до дії несприятливих факторів, стійкі до висушування, добре переносять низькі температури, концентрацію солі 6,5%.
Джерелами інфікування харчових продуктів ентерококами -збудниками харчових токсикоінфекцій - є люди та тварини (хворі та бактеріоносії); шляхи забруднення - ті ж самі, що й при інших токсикоінфекціях. Механізм зараження людини -фекально-оральний. Виникають після вживання в їжу: ліверних та кров'яних ковбас, сосисок, сиру, м'ясних січених виробів, холодцю та заливних страв, картопляного пюре, кремів, пудингів та ін.
Ентерококи інтенсивно розмножуються при кімнатній температурі на харчових продуктах. Надають продуктам ослизнення та неприємного смаку. Інкубаційний період: від 3 до 18 годин. Тривалість хвороби станосить від декількох годин ло декількох діб.
Профілактичні методи: аналогічні,, які здійснюються при протейних інфекціях.