Комплексне Завдання По дисциплінні: «Страхування»

Роботу виконав

студент ЕПД-31

Сугачевський Максим Олегович

викладач:

Терешко Юлія Володимирівна

______________________________2011р ______________________________

План

Вступ……………………………………………………………………………2-5

1.Майнове страхування

1.1.Необхідність і значення……………………………………………………6- 9

1.2.Економічний зміст……………………………………………...................9-10

2. Страхування майна юридичних та фізичних осіб

2.1.Предмети й об'єкти, страхові ризики й суб'єкти страхування………...10-13

2.2. Обсяг страхової відповідальності страховика, страхова сума і строк страхування майна…………………………………………………………13-16

2.3.Порядок дій страхувальника й страховика при страховому випудку...16-18

Висновок…………………………………………………………………..19-20

Список використаної та рекомендованої літератури…………………..21

ВСТУП

Майнове страхування – сукупність галузей страхування, що пов’язані з відшкодуванням збитків завданих майну страхувальників, що пов’язані договором страхування з страховими компанія, що мають право здійснювати ці види страхування.

У майновому страхуванні діє головне правило:

Страхова сума не може перевищувати дійсної вартості май-на, яке страхувальник бажає застрахувати на момент укла-дання договору страхування.

Страхове відшкодування визначається з такої залежності:

Страхові відшкодування = (Збиток * страхова сума)/ вартість майна.

Отже, сумарний вплив ризиків досі не зменшується. Це змушує весь світ активно шукати шляхів послаблення їх негативного впливу на життя людей.

Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі: страхування майна громадян і страхування майна юридичних осіб. Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.

Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують на такі групи:

- страхування майна при пожежі та стихійного лиха (вогневе страхування);

- страхування сільськогосподарських культур від стихійних явиш;

- страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби і нещасних випадків;

Найпоширенішою й найдоцільнішою формою організації страхового захисту майна підприємств є укладення договорів страхування з професійними страховими компаніями. Страхови-ки, на відміну від поручителів, мають змогу вирівняти та перерозподілити ризики між багатьма суб'єктами. Вирівнювання ризиків за допомогою страхового механізму має ту перевагу, що воно здійснюється не лише в часі, а й у просторі, тобто серед суб'єкті і певного середовища.

Страховий ринок України має досі не використані резерви. В державі застраховано лише близько 10 відсотків ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90 - 95 відсотків. Частку українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить лише 0,05 відсотка, і це при тому, що Україна становить 7 відсотків населення Європи.

Розвиток страхового ринку України потребує розв'язання проблем зі страхування життя, пенсійного медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Слово «страхування» увійшло в українську мову давно. Воно має відповідники в інших мовах: «insuranse» — в англійській, «versicherungs» — у німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське походження. В основі його слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки.

У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування також приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту категорії «страхування» дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в якому разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така позиція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох поколінь.

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

Мета даної роботи – дослідити та узагальнити методологічні принципи, методи побудови та передовий зарубіжний досвід щодо забезпечення єфективного функцінування майнового страхування на сучасному етапі розвитку нашої держави, що може бути корисним для визначення фінансового стану держави в цілому та окремих ії елементів, а також напрямів поліпшення ії функцінування.

Страховий ринок повинен відображати конкретні умови конкретної країни, а саме, рівень розвитку соціально-економічної сфери. Україна тільки недавно почала створення власного страхового ринку. Через те, що Україна знаходиться на перехідному етапі розвитку, структура страхового ринку може конкретно відрізнятися від зарубіжних країн в плані відносин між окремими видами страхування, та і сам механізм українського страхування поки не досконалий.