Технічний маркетинг

Завдання попередньої оцінки існуючого ринку - технічний маркетинг - на даному етапі є не тільки варіантом маркетингового дослідження, але й науково-дослідною роботою. Науково-дослідна частина фактично продовжує роботи попереднього етапу й націлена на більш докладний розгляд тих товарів і технологій (їх технічні параметри), наявних на ринку , які є конкурентами нової розробки. Ця частина роботи може бути доручена досить широкій групі рядових виконавців: вони повинні визначити конкретний перелік існуючих на ринку товарів, що виконують ті ж дії, які можуть бути забезпечені за допомогою нової розробки, і представити їхні технічні й техніко-економічні характеристики.

Визначення пріоритетів комерціалізації

На підставі отриманих даних визначаються ті напрямки, на яких найбільше явно проявляються потенційні переваги нової розробки, здатні привести до створення перспективних конкурентоспроможних товарів. При цьому вкрай бажане не обмежуватися констатацією сьогоднішнього стану, але й урахувати тенденції розвитку науки й техніки як у своїй області, так і в областях, у яких працюють Ваші конкуренти. Сучасні наука й техніка є досить динамічними системами, і нові відкриття й розробки у вашій або суміжних галузях можуть як різко підсилити ваші переваги й навіть створити їх там, де їх раніше не було, так і звести їх до нуля за рахунок прогресу конкурентів. Тільки після цього слід визначати пріоритетність різних практичних напрямків комерціалізації нової розробки.

"Не можна осягнути неосяжне". Тому визначення пріоритетності напрямків комерціалізації фактично означає обмеження сфери подальших досліджень і розробок. Тільки так можна уникнути розпилення сил і засобів і зосередити їх на досягненні кінцевої мети . Взагалі На загал розв'язок про вибір стратегічного напрямку подальшої роботи є "зоною підвищеного ризику". Але зоною ризику є практично вся підприємницька діяльність. Одним зі способів, що дозволяють мінімізувати цей ризик, є паралельна розробка декількох (не менш двох ) найбільш перспективних напрямків . Бажане, щоб ці напрямки були досить вилучені друг від друга. Дане правило є додатковою страховкою на той випадок, якщо які-небудь непередбачені фактори унеможливлять роботу в тієї або іншій області . Тоді приватна невдача не виявиться фатальної для всього проекту.

Істотну допомогу у виборі пріоритетів можуть виявити , що офіційно випускаються "Переліки критичних технологій" і інші аналогічні матеріали, що дозволяють у ряді випадків визначити вже сформульовані запити ринку. Підсумком робіт з визначення перспективних напрямків комерціалізації науково-технічних розробок повинен служити перелік пріоритетних шляхів практичної реалізації досліджуваних ефектів, здатних привести до створення конкурентоспроможних нових товарів або технологій. Цей перелік є основою для розгортання робіт із практичної розробки конкретних товарів і технологій, що задовольняють потреби ринку.

4.2. Визначення конкретних розробок для комерціалізації

На основі аналізу перспективних напрямків комерціалізації результатів наукових досліджень визначаються ті напрямки , на яких найбільше явно проявляються їхні потенційні переваги, здатні привести до створення перспективних конкурентоспроможних розробок. Вибір розробок "завтрашнього дня", на яких доцільно зосередити зусилля творчого колективу, слід починати з аналізу очікуваних тенденцій розвитку науки, техніки й соціально-економічних потреб. Необхідний грамотний і докладний аналіз безлічі галузей науки й техніки з метою виявлення напрямків , які, можливо, забезпечать здійснення серйозних інноваційних проривів. Така робота вимагає високого професіоналізму й може бути виконана тільки спеціальними прогностичними організаціями.

При цьому дослідникам і розроблювачам конкретних розробок рекомендується використовувати публикуемые офіційні прогнози розвитку науки й технікиі переліки пріоритетних технологій у Росії й за рубежем (приклади прогнозів були наведено в розділі 1). Послідовність основних робіт з визначення перспективних напрямків комерціалізації науково-технічних розробок представлено на мал. 4.2.1.