Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вопросы на зачет_ЦПУ.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
253.44 Кб
Скачать
  1. Предмет цивільного права.

  2. Диспозитивний метод регулювання цивільних правовідносин та чинники, що його зумовлюють.

  3. Принципи цивільного права.

  4. Функції та система цивільного права.

  5. Поняття та види джерел цивільного права.

  6. Аналогія закону й аналогія права.

  7. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.

  8. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.

  1. Правоздатність фізичної особи.

Цивільна правоздатність – це здатність мати права та обов’язки. Здатність мати цивільні права та обов'язки мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та Цивільним кодексом України. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені ЦКУ, іншим законом, та інші цивільні права, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

ЦКУ встановлено запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

  1. Дієздатність фізичної особи та її зміст.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦКУ і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Закон виділяє 3 категорії цивільної дієздатності:

1) Часткова цивільна дієздатність фізичної особи (малолітньої особи, яка не досягла чотирнадцяти років):

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

2) Неповна цивільна дієздатність фізичної особи (неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років):

Фізична особа у віці від 14 до 18 років, має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 4) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 5) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 6) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону; неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника; неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до ЦКУ.