3.3 Обґрунтування організаційно-технічних показників рубок догляду за лісом.

До основних показників, які визначають ведення рубок догляду належать: час першого приходу з рубкою, ступінь зрідження деревостану рубками догляду, повторюваність рубок догляду, способи догляду, характер дерев, що підлягають вирубці.

У курсовому проекті організаційно-технічні показники мають бути обґрунтовані для кожного виду догляду, крім часу першого приходу з рубкою, яка встановлюється лише для освітлень. Він залежить від складу молодняку, його густоти і швидкості росту головних і другорядних порід.

При встановленні першого приходу з рубкою догляду в конкретних насадженнях необхідно керуватися рекомендаціями Правил рубок щодо покращення якісного складу лісів та інших рубок, та досвідом їх проведення в лісництві.

Ступінь зрідження визначає міру впливу рубок догляду на деревостан. У лісівництві при проведенні рубок догляду виділяють такі ступені зрідження:

слабкий з вибіркою до 15% запасу, помірний, або середній, коли вирубується 15-25% запасу ; сильний, з вибіркою 25-35% запасу ; дуже сильний, з вибіркою понад 35% запасу.

У поєднанні з тією чи іншою повторюваністю рубок догляду ступені зрідження визначають режим, при якому виховується насадження. При сильних, але не частих розрідженнях насадження буває то рідким, то густішим. Таким чином створюється нерівномірний режим при відносно слабкій інтенсивності догляду і навпаки, часте повторення рубки навіть при слабких ступенях зрідження може призвести до того, що насадження буде сильно розрідженим.

Режимів виховання насаджень може бути багато і залежать вони від складу і повноти останніх, лісівницьких властивостей деревних порід, лісорослинних умов, загальної інтенсивності лісового господарства.

Сильні ступені зрідження з вибіркою 30% і більше від початкового запасу практикують у мішаних насадженнях до тих пір, поки для головних порід існує загроза заглушення другорядними (дубово-грабовими, дубово-осиковими, ялиново-листяними, сосново-листяними тощо).

При визначенні ступеня зрідження для кожної ділянки, яка потребує рубок догляду і занесена до відомості, необхідно керуватися тим, що в молодняках взагалі, а тим більше при незадовільному їх складі, допускаються сильні ступені зрідження. При проріджуваннях і прохідних рубках вони, як правило, помірні або слабкі. Ступені зрідження в Бердичівському лісництві становлять при прочистках – 25%, проріджуваннях – 13%, прохідних рубках – 22%.

Повторюваність рубок догляду встановлена правилами рубок, згідно з якими вона становить: для освітлення і прочищення – 3-5 років ; проріджування – 5-10 ; прохідних рубок – 10-15 років. Повторюваність рубок догляду тісно пов'язана із ступенями зрідження лісостанів. Чим сильніше зріджується лісостан, тим рідше слід приходити з черговим прийомом рубки. Крім цього, в насадженнях з високою продуктивністю (1,1^А бонітети) при однакових ступенях зрідження потрібно з рубкою проходити частіше, оскільки в них швидше поновлюється запас порівняно з менш продуктивними насадженнями.

У мішаних насадженнях, де другорядні породи заглушують головні, рубки догляду мають бути частішими. Отже в обраних насадженнях для прочищень повторюваність становить 5 років, для проріджувань - 5 років, для прохідних рубок – 12 років. Освітлення – відсутнє.

При традиційному (селективному) способі рубок догляду з насадження в кожний прийом вирубають ті дерева, подальше залишення яких признається недоцільним. У нашій країні в усіх насадженнях застосовується метод рубки догляду, що склався за багато років. Він об'єднує в собі принципи догляду низової та верхової вибірки. Так, у мішаних насадженнях, коли головна порода заглушується другорядними, переважно вибираються останні, які займають верхню частину пологу. В цьому випадку середній діаметр дерев, що вибираються, буде більшим, ніж у тих, які залишаються на корені, і метод догляду буде аналогічним верховому, хоч при таких рубках вибирається і значна частина дерев з нижньої частини пологу.

Якщо ж при рубці вибирається більше дерев з нижньої частини пологу, що частіше буває при догляді за чистими деревостанами, то метод нагадує низовий, хоч при цьому вирубується частина дерев з верхньої частини (дерева типу “вовк”). Середній діаметр частини дерева, що вибираються, буде менший, ніж залишених на корені.

Отже, ми можемо зробити висновок на підставі того, що в складі більшості насаджень, відведених для прочищень, цільовою породою виступає сосна, а також наявна значна частина другорядних порід, які спричиняють заглушення, і які зростають в типових для сосни умовах свіжого і вологого субору, доцільно використати верховий метод і коридорний спосіб рубок. Для насаджень, що відведені до проріджень і прохідних рубок, використовуємо комбінований метод і середньопасічну технологію.