1.1. Державний лад Іспанії

Іспанія – конституційна монархія. Глава держави – король. У цей час – Хуан Карлос І.

Законодавча Влада. Законодавчий орган двопалатний парламент – Генеральні кортеси. Складається із Сенату (264 місця – одні депутати обираються прямим загальним голосуванням, інші – призначаються законодавчими органами провінцій; всі сенатори обираються на 4-літній строк) і Конгресу Депутатів (350 місць – обираються по партійних списках на 4-літній строк). Вони наділені законодавчою владою, мають функції прийняття державного бюджету, управління роботою уряду, а також інші повноваження й обов'язки, що належать їм згідно конституції.

Виконавча влада. Виконавча влада належить державному уряду, що складається з Голови уряду, заступника голови уряду, міністрів і інших передбачених законом осіб. Король виставляє кандидата на пост глави уряду після наради із представленими в парламенті політичними партіями й на основі результатів виборів. Уряд керує внутрішньою й зовнішньою політикою, цивільною й військовою адміністрацією й обороною. У цей час уряд складається з 16 міністрів. Виконавча влада на місцях здійснюється муніципальними радами (більше 8,5 тис.).

Департаменти. Департаменти міністерств і інші органи під їхнім керуванням становлять державну адміністрацію, функції якої – координація, планування, інспекція й документування.

Держава може передавати повноваження автономним регіонам у тих випадках, коли це можливо, але в кожному випадку уряд має виняткову владу.

Таким чином, виконавча влада держави регулює основнє питання, що гарантують рівність громадян Іспанії, дотримання їхніх конституційних прав і обов'язків, що стосуються національності, еміграції, статусу, притулку, питань оборони й збройних сил, грошової та банківської систем, економічного планування й іноземної торгівлі, судової адміністрації, комерційного, карного, виправного, процесуального, професійного й цивільного законодавства, а також питань, що стосуються інтелектуальної й промислової власності, народних багатств і національних боргів.

Політичні партії. Усього в Іспанії офіційно зареєстровано більше 500 політичних партій і громадських рухів.

9 березня 2008 р. пройшли парламентські вибори в Іспанії. У виборах, на яких балотувалися кандидати від 92 партій, взяли участь 75 % виборців. На виборах здобула перемогу Іспанська соціалістична робоча партія. Відповідно до результатів виборів, Іспанська соціалістична робоча партія одержала 168 місць у парламенті, її основний суперник – консервативна Народна партія одержала 154 місця. Місця, що залишилися (усього в парламенті 350 місць) поділили між собою ще вісім партій, в основному регіональні. Комуністи й "зелені" з Об'єднаної лівої коаліції знизили свою присутність у парламенті з п'яти до трьох депутатів.