15 Привабливість Європейської вищої освіти як ціль бп

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи країн-учасниць Болонського процесу повинні бути змінені, щоб сприяти:

-полегшеному переїзду громадян з метою подальшого навчання чи працевлаштування у Зоні європейської вищої освіти;

-розширенню Європи та забезпеченню її подальшого розвитку як стабільного, мирного, толерантного суспільства.;

-зростанню привабливості європейської вищої освіти

Враховуючи тенденцію зменшення частки студенства у суспільстві наступні роки – пройдуть під егідою боротьби за нього з боку різних освітніх систем світу. Європейська система має на меті привабити абітурієнта наступними перевагами:

1 Створення єдиної структури кваліфікацій дозволить уникнути двозначностей в оцінці освітнього рівня людини, що прагне продовжити навчання чи знайти собі роботу в іншій країні ЄС.

2 Мобільність є однією з базових переваг сучасної європейської освітньої політики.

Її базова ідея полягає в тому, що в сучасному світі дедалі відкритіших кордонів освіта та знання стають транскордонним та транснаціональним явищем.

Навчання, стажування та дослідницька робота закордоном збагачує індивідуальний досвід людини, надає їй можливість дізнатися більше про інші моделі створення та поширення знань, дозволяє їй розширити мережу своїх контактів та свого спілкування, і дає їй змогу вивчити низку інших іноземних мов.

3 Забезпечення якості вищої освіти. Створення цього добровільного реєстру є наріжним каменем Болонського процесу, адже допомагає посилити мобільність студентів, дослідників і викладачів, підвищуючи рівень довіри і взаєморозуміння між ВНЗ із різних освітніх систем. В список Реєстру матимуть право увійти лише ті агенції і заклади, що вже продемонстрували свою відповідність принципам забезпечення якості в Європі

4 Сучасний світ є світом мобільності, в якому урухомилися не лише речі, але й здатності людей продукувати ці речі, компетенції, якими володіють люди. Старі професії застарівають, натомість народжуються нові спеціальності і нові перспективи, для яких ще бракує навичок та освіти. Відповідно європейська система освіти хоче привабити студента можливістю ціложиттєвого навчання, яка буде стане реальністю за допомогою взаємозарахувань, раніше пройдених предметів. Тобто склавти іспит з певного предмету потрібно лише раз за життя.

17. Історичні етапи становлення та розвитку вищої освіти в Україні

У 1998 році у м. Болоньї європейськими міністрами освіти була підписана спільна декларація про єдині засади розбудови системи вищої освіти у Європі.

Сьогодні вищі навчальні заклади України приймають на навчання до 70% випускників шкіл.У зв’язку з проголошенням Україною про свій намір приєднатися до ЄС система вищої освіти потребує докорінного реформування.

Спроби надати загальноєвр. характеру вищій школі фактично розпочалися в 1957 р. з підписання Римської угоди. Згодом ці ідеї розвинулися в рішеннях конференції міністрів освіти 1971 та 1976 років, у Маастріхтському договорі 1992 року. Наступні роки характеризувалися запровадженням різноманітних програм під егідою ЄС, Ради Європи, що сприяли напрацюванню спільних підходів до вирішення транснац. проблем освіти. В 1997 р.під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна втч), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації.

25 травня 1998 року було прийнято Спільну декларацію (Сорбонська декларація), якою і був започаткований Болонський процес. Сама Болонська конвенція була підписана 18-19 червня 1999 р. в м.Болонья. Таким чином, в 1999 р. до Болонського процесу були залучені 28 євр. країн.

Нині в Україні налічується 1003 вищих навчальних закладів, з яких понад 300 здійснюють освітню діяльність на університетському рівні. Щорічно до вищої школи на навчання вступають 408 000 осіб, що вдвічі більше ніж п’ять років тому. За кошти держави навчається 50 відсотків укр.студентів, інші – за рахунок власних коштів, кредитів тощо.Укр.професорсько-викладацький загал – це 78 тисяч викладачів, із яких 12 відсотків – професори.Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

Із 1998 по 2004 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій на яких було сформульовано шість ключових принципів цього процесу:

1. Введення двоциклового навчання.

2. Запровадження кредитної системи.

3. Контроль якості освіти.

4.Розширення мобільності.

5.Забезпечення працевлаштування випускників.

6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти.