Тема 3. Масово інформаційна діяльність і формування громадської думки Лекція 3. Формування громадської думки й масово інформаційна діяльність – 2 год.

Проблема соціального впливу. Громадська думка як явище, закономірності її формування. Соціальна відповідальність журналіста.

Демократичні перетворення в суспільстві й діяльність журналіста. Функції журналістики в умовах демократичного суспільства. Реалізації принципів і функцій журналістики в інформаційній діяльності.

Семінар 3. Суспільна оцінка масовоінформаційної діяльності - 2 год.

1. Характеристика соціального впливу

2. Закономірності формування громадської думки.

3. Функції журналістики в умовах демократизації суспільства.

4. Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки.

Завдання для самостійної роботи (7 год.)

1. Навести приклади журналістських творів, де яскраво виявляється процес формування громадської думки. Дати оцінку діяльності журналістів. (Письмово, не менше 5 прикладів).

Реферативне повідомлення на одну із тем (перелік на 17сторінці РНП)

Проблемні теми для обговорення:

1. Чи повинен журналіст свідомо впливати на суспільство визначаючи у творах аспекти розвитку цього суспільства?

2. Чи може одне видання реалізувати всі функції журналістики?

Контрольне завдання:

Підготуватися до тесту за змістом лекції.

Рекомендована література: [2; 4; 6; 8; 10; 16-18; 20; 23].

Типове завдання для модульної контрольної роботи

Рівень 1. Репродуктивний. Оберіть правильний варіант відповіді.

(Зразок тестових питань. У роботі буде запропоновано 20 питань)

1. Інформаційний простір держави – це:

1. Інформація, що відображає соціальний досвід і зберігається в бібліотеках та сховищах;

2. Інформація органів державного управління;

3. Множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території;

4. Чітко вимірюваний простір, де поширюється інформація, яку продукує держава.

2. До органів керування інформаційним простором в Україні не належать:

1. Комітет ВР з питань культури і духовності;

2. Департамент по авторських правах Міністерства освіти і науки України;

3. Служба безпеки України

4. Обласні відділи Держтелерадіо;

5. Суди другої інстанції (апеляційні суди);

6. творчі спілки театральних діячів.

3. Інформаційна безпека не включає такий компонент:

1. Чітке підпорядкування офіційної інформації національній стратегії розвитку держави;

2. Забезпечення ЗМІ стабільного розвитку держави;

3. Протидія інформаційним атакам ворожих держав;

4. Інформаційні атаки проти ворожих держав у випадках, коли вони протидіють досягненню стратегічних цілей своєї держави.

Рівень 2. Аналітичний.

Встановіть відповідність між твердженнями, запишіть попарно номери відповідних частин фраз. (зразок завдання. У роботі буде запропоновано 35 фраз – 10 пар і 15 фраз, що не входять до жодного твердження):

1. Документ це –

2. Інформація довідково-енциклопедичного характеру це –

3. Національна освіта, сімейний стан, релігійність стан здоров’я.

4. Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання. Використання і поширення інформації.

5. Систематизовані документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.

Правильна відповідь: 1-4; 2-5.

Рівень 3. Творчий. Розв’яжіть задачу, посилаючись на статті закону, які регулюють описані ситуації.

СИТУАТИВНА ЗАДАЧА №2

Журналіст взяв інтерв’ю у пересічного громадянина і посадової особи. Чи повинен він узгоджувати текст інтерв’ю перед його публікацією? Чи в обох випадках? Яким законом регулюється діяльність працівників мас-медіа у такій ситуації?

__________________________________________________________________

Можлива відповідь

Закон про інформацію, СТ. 23 Інформація про особу

Інформація про особу — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.

Основними даними про особу (персональними даними) є: національність та, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється Законом.