Практична частина

Рятування екіпажа може відбуватися одним із двох можливих способів: неорганізоване рятування (паніка) і організоване рятування (за допомогою аварійних партій і силами екіпажа, відповідно до Розкладу по тривогах).

Основна причина паніки – це побоювання про недостачу часу й рятувальних засобів для рятування.

Підготовка аварійних партій

Для відпрацьовування екіпажем судна дій по тривогах на судах повинні регулярно проводитися заняття, тренування й навчання. Підготовка до боротьби за живучість судна обов'язкова для всіх членів екіпажа. На кожному судні повинен бути складений і затверджений капітаном судна річний план підготовки екіпажа до боротьби за живучість судна. Підготовка екіпажа повинна включати заняття, загальні або часткові тренування, причому особлива увага повинна приділятися тренуванням і навчанням, у ході яких аварійна обстановка безупинно ускладнюється.

У результаті підготовки до боротьби за живучість аварійна партія повинна одержати знання й навички, необхідні для того, щоб у найбільш складній аварійній обстановці (в умовах темряви, задимлення, високої температури, шторму) діяти впевнено, швидко й точно.

Підготовка аварійної партії повинна містити в собі:

• вивчення протипожежного конструктивного захисту судна й технічних засобів пожежогасіння;

• вивчення організації, засобів і способів боротьби з пожежами, вибухами, задимленістю;

• відпрацьовування взаємодії постів керування боротьбою з пожежами, аварійних партій, вахт;

• вивчення засобів внутрішнього зв'язку судна;

• одержання навичок по боротьбі з пожежами, димом і вибухами.

По закінченні навчальної тривоги необхідно проаналізувати дії членів екіпажа на нарадах командного состава й екіпажа, звертаючи пильну увагу на кожному виявленому недоліку. Про всі проведені навчальні пожежні тривоги капітан судна робить запис у вахтовому журналі й у судновому пожежно-контрольному формулярі.

Аварійні партії на судах створюються залежно від чисельності екіпажа. При чисельності екіпажа більше 100 чоловік – 3 аварійні партії, при чисельності 50-100 чоловік – 2 аварійні партії, при чисельності 15-50 чоловік – 1 аварійна група. Розподіл членів екіпажа по аварійних партіях і групам виробляється з урахуванням їх досвіду роботи на судах, професійній підготовленості й інших ділових якостях. Кожному члену аварійної партії визначається перечень обов'язків, які фіксуються в «Розклад по тривогах» і у вигляді виписки – у каютну картку. Розробляється й здійснюється система патрулювання.

«Готовність по тривогах»

Готовність по тривогах означає знання місця збору аварійних партій, своїх обов'язків по тривогах, пристрою судна, шляхів евакуації, визначення форми одягу по сезоні району плавання судна.

Місце збору (Muster station). Місцем збору аварійної партії, включеного в розклад по тривогах, може бути крило містка, певне місце на головній палубі або місце, що представляється капітанові найбільш раціональним. Але в кожному разі це повинне бути місце, де аварійна партія може зібратися дуже швидко. Якщо на судні кілька аварійних партій, то кожна з них має своє місце збору.

Розкладу по тривогах (Muster list). Розклад по тривогах є документом, що визначає основні обов'язки членів екіпажа. Він повинен бути складений до виходу судна в море й вивішений на видному місці в декількох місцях і обов'язково в кермовій рубці.

При складанні розкладу по тривогах варто врахувати, що аварійна партія повинна бути укомплектована фізично здоровими людьми.

Конвенція COЛAC-74 пропонує включення наступних обов'язків різних членів екіпажа:

• закриття водонепроникних і протипожежних дверей, клапанів, шпігатів, ілюмінаторів, світлових люків і інших подібних отворів на судні;

• поповнення постачання в рятувальних шлюпках, рятувальних плотах і інших рятувальних засобах і т.д.

Розклад по тривогах складається при участі помічника капітана по пожежно-технічній частині, підписується старшим помічником капітана й старшим механіком і затверджується капітаном судна. Воно повинне коректуватися при змінах состава екіпажа, а при великій кількості змін повинне бути складене заново.

При стоянці судна в порту старший помічник капітана становить стояночний розклад по тривогах, що вивішується в трапа. При складанні стояночного розкладу варто враховувати, що під час стоянки судна в порту складається розклад для 1/5 частини екіпажа, а при стоянці судна на зовнішньому рейді – для 1/3 частини екіпажа.

Члени екіпажа, не включені в стояночну пожежну вахту, але перебувають на борті, по сигналі пожежної тривоги діють відповідно до вказівки вахтового помічника капітана.

Якщо судно перебуває в порту або на заводі, необхідно в стояночном розкладі передбачити, щоб в обов'язок одного з матросів входив виклик по телефоні або у випадку спрацьовування пожежної сигналізації берегової пожежної команди. У стояночному розкладі по тривогах розподіл обов'язків повинен бути таким, щоб до приїзду берегової пожежної команди була проведена розвідка пожежі й прийняті всі міри для його гасіння.

Розклад по боротьбі з водою

Для забезпечення боротьби за порятунок судна, людей і вантажу при надходженні води на судні складається старпомом і затверджується капітаном розклад водяної тривоги, при якому для екіпажа по судновій трансляційній мережі подається команда голосом: «Водяна тривога!»

У цьому розкладі весь екіпаж ділиться на наступні групи:

1) група, що здійснює керування судном і зв'язок включає вахту на містку;

2) група, що обслуговує машинне відділення, включає вахту в механізмів;

3) особа або особи, що відають вимірами льял, танків подвійного дна, диптанків і цистерн;

4) пластирна партія;

5) партія по підкріпленню перебирань затопленого відсіку з боку суміжних відсіків (вона ж забезпечує підготовчі роботи для здійснення закладення пробоїни);

6) особа або особи для закриття водонепроникних дверей, лацпортів, ілюмінаторів і інших отворів;

7) група, що веде підготовку шлюпок до спуска;

8) медична група;

9) пасажирська група для роботи з пасажирами.

Розподіл людей по групах буде залежати від типу, призначення й розмірів судна й від кількості людей в екіпажі.

Шлюпкова тривога

По шлюпковій тривозі необхідно з'явитися до місця розташування шлюпки, до якої приписаний член екіпажа за розкладом, у рятувальному жилеті.

По команді «Шлюпку до спуска виготовити» приступитися до виконання запропонованих розкладом обов'язків: – розчохоленню шлюпки й зняттю рейок; – віддачі найтових, кріплень кільблоків, стопорів шлюпбалок; закриттю спускних пробок; – віддачі огороджувальних леєрів; – вивалюванню за борт штормтрапа; – перевірці постачання шлюпки й доставці відсутнього постачання, води, непорушного запасу, підношенню додаткових утеплювальних засобів (ковдр).

По команді «Шлюпку за борт» необхідно звільнити від стопора шкентеля талів шлюпкових лебідок; вивалити шлюпбалки зі шлюпкою за борт і приспустити її до місця посадки людей.

По команді «Приступитися до посадки» почати посадку людей у шлюпку по штормтрапі й рятувальним леєрам з мусингами.

На кожній рятувальній шлюпці залежно від її місткості, повинне бути розписане регламентоване НБЖС-70 кількість командирів, що мають кваліфікаційні свідчення старшини рятувальної шлюпки.

Якою би високої не була надійність судна, якою би малоймовірної не була можливість його катастрофи, екіпаж завжди повинен бути готов до будь-якої несподіванки, у тому числі до залишення судна по шлюпковій тривозі з використанням суднових рятувальних засобів.

Судно моментально не перекидається, не тоне й не згоряє, тому шлюпковій тривозі, як правило, передує загальносуднова тривога, у ході якої капітан судна може встановити й реально оцінити:

• основні причини аварійного крену (ступінь зрушення вантажів, порушення його кріплень, несиметричність витрати запасів і т.п.), ступінь його збільшення й можливості усунення судновими засобами, скориставшись для цього Інформацією про аварійну остійність і посадку судна;

• райони затоплення на судні й можливості забезпечення необхідної остійності й плавучості судна, скориставшись для цього Інформацією про аварійну остійність і посадку судна;

• ступінь поширення по судну пожежі й можливості боротьби з нею;

• наявність і можливості рятувальних засобів судна.

Тому шлюпкова тривога й команда «Покинути судно!» оголошуються за вказівкою капітана й, як правило, тільки після того, коли він переконається в неможливості силами екіпажа й суднових засобів вести боротьбу за живучість судна, а подальше перебування на борті судна людей загрожує їхньої безпеки. По шлюпковій тривозі екіпаж діє відповідно до Розкладу по шлюпковій тривозі.

Залишення судна за допомогою шлюпки

Для підготовки шлюпки (рис. 10) до спуска необхідно: розчохлить шлюпку; зняти рейки; угвинтити пробку 1 у зливальний отвір 2 (якщо не передбачене автоматичне закриття отвору); перевірити шлюпкове постачання, наявність палива (на моторних шлюпках); включити живлення па шлюпкову лебідку; віддати найтови 3, які можуть кріпитися кожний до своєї шлюпбалки або єдиним стопором 4, для віддачі якого варто віддати глаголь-гак 5 (замість глаголь-гака може бути який-небудь інший пристрій); віддати стопори шлюпбалок поворотом маховика 6 (існують шлюпкові пристрої, у яких віддача найтовів і звільнення шлюпбалок від стопорів сблокіровани – у таких випадках при віддачі стопорів шлюпбалок відбувається віддача найтовів): переконавшись, що шкентеля закріплені, відірвати шлюпку з кільблоків і завалити кільблоки, рознести й закріпити фаліні (на деяких судах вони перебувають у такому стані постійно); снять леєрне огородження; вивалити штормтрап; запустити двигун; якщо представиться можливість, необхідно занурити в шлюпку додаткові запаси (прісна вода, піротехніка, продукти живлення й т.д.).

Рисунок 10 – Рятувальна шлюпка [2]

Посадка людей у шлюпку виробляється: зі шлюпкової палуби або по штормтрапі й рятувальним шкентелям, коли шлюпка спущена на воду; там де це» передбачено посадку виробляється на штатному місці установки шлюпки (ростри); у першу чергу необхідно посадити дітей, жінок, старих і хворих, потім інших пасажирів і членів екіпажа відповідно до Розкладу по шлюпковій тривозі.

Для відходу шлюпки від борта судна необхідно: запустити двигун, відповідно до інструкції, поміщеної поблизу пульта керування двигуном; віддати фаліні (в екстрених випадках можна обрубати їх сокирами, що перебувають у носовій і кормовій частинах шлюпки); покласти кермо убік від борта судна; якщо дозволяють обставини, відіпхнути шлюпку відпорними гаками; дати хід і відійти від борта.

Залишення судна за допомогою плота

Надувний рятувальний пліт (рис. 11), що складений у контейнері 1 установлюється на підставки 2 і кріпиться до судна найтовом 3 через роз'єднувальний пристрій-гідростат 4, що має педаль примусової віддачі, контейнер стягається бандажами з розривними болтами 5. З контейнера виходить пусковий лин плота 6, прикріплений до підставки або до палуби через слабку ланку 7, яка дозволяє при необхідності від’єднати пліт від тонучого судна без допомоги людини.

Перед скиданням такого плота необхідно: перевірити кріплення пускового лина; натисканням педалі звільнити найтов і відкинути його; вивалити штормтрап; скинути контейнер за борт.

Рисунок 11 – Надувний рятувальний пліт [2]

При крені судна більше 15 градусів плоти треба скидати з одного борта убік крену, тому що протилежний борт, що обростив у підводній частині мушлями, небезпечний для спуска людей.

При зануренні судна, рятувальний пліт звільняється на глибині 3,5 м за допомогою автоматичного роз'єднувального пристрою – гідростата, якому можна пустити в хід вручну.

Скинутий у воду або рятувальний пліт, що сплив, натягає пусковий лин, що постійно прикріплений до конструкцій судна, і відкриває клапан балона з вуглекислотою, ємність камер плота заповнюється вуглекислим газом, пліт звільняється від контейнера й здобуває свою форму.

Щоб пустити в хід пусковий пристрій плота, необхідно вибрати слабину пускового лина й різко його смикнути. Пліт почне наповнюватися вуглекислим газом, розривні болти бандажів розімкнуться, контейнер розкриється й відпаде. Десь через 25-35 секунд пліт наповниться газом і буде готов до прийому людей.

Розклад по тривозі «Людина за бортом»

Для успішного виконання операції спуска шлюпки й порятунки упалі за борт людини старший помічник капітана становить розклад по тривозі «Людина за бортом», що затверджується капітаном судна.

Той з членів екіпажу, який помітив, що людина випала за борт судна, негайно викидає йому рятувальне коло. Уночі, по можливості, – зі світним буєм і негайно повідомляє на місток. Вахтовий помічник скидає рятувальне коло з ліхтарем і жовтогарячим димом, дає команду перейти на ручне керування, виконує маневр «Людина за бортом» і повідомляє тривогу «Людина за бортом» три тривалих сигнали тифоном і дзвоном голосного бою (– – –, «О»). Веде безперервне спостереження за потопаючим. По прибуттю на місток 2-го матроса передає йому спостереження. На містку при наявності навколишніх судів піднімають прапор – букву «О» і приспускають державний прапор.

Дана тривога стосується тільки тих, хто в ній розписаний. Підміна вахти в машині й на містку не виробляється. Весь екіпаж, вільний від вахти, прибуває до чергової шлюпки, другий вахтовий матрос – на місток. По команді старпома призначені сідають у шлюпку. По команді запускають двигун. По команді капітана старпом або боцман спускають шлюпку на воду, що під командуванням 2-го або 3-го помічника відходить від борта й прямує до потопаючого.

Напрямок руху вказує прапорцем матрос-спостерігач, що перебуває на верхньому містку, що, не відриваючись від бінокля, стежить за потопаючим. Після підйому постраждалий командир шлюпки ставить кормовий прапор і прямує до борта судна до головного трапу або під талі, залежно від команди. На містку спускають прапор «О» і піднімають до місця державний прапор.

Старпом зустрічає із санітарною сумкою, керує підйомом потерпілого й надає йому необхідну медичну допомогу. Призначені за розкладом підносять носилки й транспортують потерпілого в місце, зазначене старпомом. На пасажирських судах лікар сідає в шлюпку й починає надавати допомогу, відразу після підйому потерпілого з води.

Для тренування екіпажа періодично виробляються навчальні тривоги.

При складанні розкладу по тривозі «Людина за бортом» для пасажирських судів можна скористатися типовим розкладом для транспортного судна з урахуванням наступних рекомендацій:

1. Виконання обов'язків вахтового помічника можна покласти на другого помічника (при наявності в штаті судна двох других помічників), не передбачаючи зміну вахти;

2. Передбачити невелику по чисельності партію охорони порядку й безпеки, поклавши на неї обов'язку по забезпеченню порядку на судні при проведенні рятувальної операції.