- •Основні етапи інтеграції європейських країн у сфері вищої освіти: основні угоди, їх значення.
- •2. Причини укладення болонської декларації, її основні принципи.
- •3.Сучасні світові освітні тенденції та найбільш відомі освітні програми у європі
- •4.Законодавчі акти україни в сфері вищої освіти
- •5. Пріоритетні напрямки реформування вищої освіти в україні
- •6.Модернізація вищої освіти в Україні в контексті європейських вимог
- •7. Охарактеризувати університетський сектор вищої освіти україни.
- •8.Визначити поняття «фундаментальної» науки, навести приклади.
- •9. Визначити поняття «прикладної» науки, навести приклади.
- •10.Обгрунтувати необхідність модернізації вищої освіти у контексті глобалізації світової економіки.
- •11.Визначити поняття «економіка знань», назвати її основні ознаки.
- •12.Визначити поняття «фундаменталізація» освіти.
- •13.Визначити поняття “індивідуалізації» навчання та пояснити необхідність індивідуалізації навчального процесу
8.Визначити поняття «фундаментальної» науки, навести приклади.
Основною ознакою поділу наук на фундаментальні і прикладні є відношення окремої науки до пізнавальної і практичної функцій науки вцілому, тобто ступінь, форма зв'язку з матеріальним виробництвом. Проте ознака ця, за якою пізнавальну і практичну функції науки приписують різним наукам, не може служити вичерпним критерієм при визначенні відмінності фундаментальних наук від прикладних.
Безумовно, фундаментальні науки вцілому пов'язані із завданнями матеріального виробництва більш опосередковано, і тому вони можуть бути більш віддалені від цих завдань, ніж науки прикладні. Але дані науки складаються з окремих досліджень, і ці окремі дослідження можуть знаходитися в різних відносинах із задачами матеріального виробництва. Тому деякі автори (А. Ф. Зотов, Дж. Уїрт, А. Либерман і ін.) вважають за краще говорити не про фундаментальні і прикладні науки, а про фундаментальні і прикладні дослідження, вважаючи тим самим, що носіями практичної і пізнавальної функцій в науці є саме дослідження, а не науки як такі. Але, по-перше, далеко не всі дослідження, що не мають практичних цілей, є фундаментальними.
Можна привести достатню кількість прикладів "чистих" досліджень, які зовсім не мають фундаментального значення. А по-друге, не всі дослідження, що ведуться в рамках якої-небудь фундаментальної науки, є фундаментальними дослідженнями. Виявлення якої-небудь раніше невідомої комети в Сонячній системі або нового, раніше не поміченого астероїда і подальший розрахунок їх орбіт є прикладами "чисто" наукових інтересів, але дослідження ці фундаментальними не є. В той же час наука астрономія, в рамках якої ці дослідження проводяться, була і залишається наукою фундаментальною.
Виявлення серед небесних світил планет, відкриття Н. Коперником центрального положення в нашій планетній системі Сонця і побудова ним геліоцентричної системи, закони руху планет, встановлені Кеплером -- все це відкриття фундаментального характеру. Вони здійснюються в астрономії і тепер.
Наука є фундаментальною, якщо вона постійно націлена на такі відкриття, які призводять до поповнення або зміни знань про природу, до правильного розуміння оточуючого нас світу і нас самих. Фундаментальними прийнято називати дослідження, завдяки яким досягається така мета, тобто поповнюється запас знань про основні природні процеси, відкриваються властивості і закономірності, які раніше не були відомі і які в тій чи іншій мірі визначають картину світу (будучи в цьому значенні "базисними" для розуміння природи вцілому). Характерними прикладами таких досліджень в історії науки були теоретичні роботи Дж. К. Максвелла по формулюванню законів електромагнетизму; формулювання А. Ейнштейном спеціальної і загальної теорії відносності.
Наукові праці можна підрозділити на наступні вади: фундаментальні дослідження та прикладні дослідження.
Фундаментальне дослідження являє собою пошук за допомогою експериментальних і теоретичних методів нових закономірностей дійсності з метою їхнього пізнання і практичного використання, фундаментальне дослідження звичайно не ставить яких-побудь практичних цілей прикладного характеру, їх задачею є пошук повою, незвіданого. Згідно з деякими даними тільки 5-10 % фундаментальних досліджень є результативними, але вони і забезпечують загальний науковий прогрес.
Фундаментальні дослідження нерідко називаються пошуковими і наголошується, що в процесі цих досліджень відбувається не стільки вживання і модернізація спеціалізованих методів, що існують, скільки розробка істотно нових. Фундаментальними знаннями вважають поволі старіючу частину наукової інформації. За кордоном фундаментальну науку часто називають "чистою". Останнє знайшло своє закріплення і в назвах наукових об'єднань: ІЮПАП -- Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної фізики, ІЮПАК -- Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної хімії і т.п. Походження терміну "чистий" дещо претензійне, практично тут маються на увазі наукові дослідження, не залежні від практицизму і меркантильності. Поза сумнівом, що під фундаментальними дослідженнями мають на увазі ту гілку в наукових дослідженнях, яка безпосередньо не пов'язана з прямими запитами виробництва і суспільної практики. Згідно з цим вважають, що фундаментальні дослідження розвиваються, перш за все, через внутрішню логіку розвитку науки.
Фундаментальні дослідження направлені, перш за все, на внутрішні потреби і інтереси науки, на підтримку її функціонування як єдиного цілого, і досягається це шляхом розробки узагальнюючих ідей і методів пізнання, що характеризують глибинні підстави буття. Саме тому говорять про "чисту" науку, теоретичну науку, про пізнання заради пізнання.
Фундаментальні дослідження поділяються на вільні (чисті) і цілеспрямовані.
Вільні (чисті) дослідження, як правило, мають індивідуальний характер і очолюються визнаним вченим - керівником роботи. Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони наперед не визначають певних цілей, але в принципі спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишнього світу.
Цілеспрямовані дослідження мають відношення до певного об'єкта і проводяться з метою розширення знань про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві, без урахування можливих галузей їх застосування.
Завданням фундаментальних наук є пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи і суспільства. Сфера проведення фундаментальних досліджень включає багато галузей наук. До них належать:
ѕ велика група фізико-технічних і математичних наук (математика, ядерна фізика, фізика плазми, фізика низьких температур, кібернетика);
ѕ хімія і біологія;
ѕ велика група наук про Землю (геологія, геофізика, фізика атмосфери, води і суші);
ѕ соціальні науки.