Тема 3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті

1. Основні причини нещасних випадків при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.

2. Класифікація вантажів за небезпечністю.

3. Правила безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

4. Правила транспортування вантажів і перевезення людей.

5. Безпека внутрішньозаводського і цехового транспорту.

1. Основними причинами нещасних випадків при проведенні ВРР є:

• недостатня механізація робіт;

• відсутність спеціалізованого нагляду на віддалених об’єктах;

• залучення до виконання ВРР ненавчених працівників а також працівників інших професій без кваліфікованого інструктажу.

Типовими ситуаціями, при яких трапляються нещасні випадки при виконанні ВРР є перевищення допустимої вантажопідйомності засобу, застосування саморобних, невипробуваних вантажопідйомних засобів і механізмів, порушення правил роботи в охоронній зоні ліній електропередачі, правил строповки вантажів, правил складання труб, лісу, проведення робіт вручну.

Майданчик, де проводяться ВРР, повинен утримуватись в порядку, не захламлюватись і достатньо освітлюватись в темні години доби. Норма освітленості складає при проведенні робіт вручну – 5 лк, при механізованих роботах – 10 лк.

На кожному об’єкті з числа адміністративно-технічного персоналу повинні бути призначені особи, відповідальні за проведення робіт.

ВРР при невеликих обсягах можуть виконувати робітники всіх спеціальностей. При постійних роботах формуються бригади вантажників або такелажників із працівників, які пройшли медичну комісію, навчання, перевірку знань і навичок і мають відповідне посвідчення.

2. За масою одного місця вантажі поділяються на три категорії:

1. масою менше 80 кг, а також сипкі, дрібноштучні;

2. масою від 80 до 500 кг;

3. масою понад 500 кг.

В залежності від ступеня небезпечності вантажі поділяються на 4 групи:

1. малонебезпечні (метали, лісо- та будматеріали);

2. небезпечні (з огляду на великі габаритні розміри);

3. пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт);

4. небезпечні (предмети і речовини, котрі при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах і зберіганні можуть стати причиною вибуху, пожежі або пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, загибелі, каліцтва, отруєння, опіків опромінення або захворювання людей або тварин).

Особливих заходів безпеки слід дотримуватись при транспортуванні небезпечних речовин, котрі можуть викликати пожежі, вибухи, отруєння працівників. Небезпечні речовини поділяються на 9 класів:

1.- вибухові речовини;

2.- гази;

3 та 4 – легкозаймисті рідини, речовини і матеріали;

5. – окислювальні речовини;

6. – отруйні та інфекційні речовини;

7. – радіоактивні;

8. – їдкі і корозійно активні речовини;

9. – інші.

На упаковці з небезпечними вантажами, крім стандартного маркування, повинні бути знаки небезпеки. Знак має форму квадрата, який окантований чорною рамкою, повернений на кут і поділений на два однакових трикутника. У верхньому трикутнику наносять символ небезпеки. У нижньому трикутнику робиться напис про небезпечність вантажу. Під ним можуть бути нанесені написи про заходи обережності.

3. Вантажно-розвантажувальні роботи можуть виконуватись різними способами: вручну, з використанням окремих пристроїв, що полегшують працю робітників, і за допомогою вантажопідйомних машин.

Застосування кожного з цих способів визначається видом вантажу, його станом, масою, габаритами. Легкі вантажі, такі, як пиломатеріали і труби невеликого діаметра, як правило, вантажать вручну. Дрібні і сипучі вантажі (пісок, щебінь) навантажують і розвантажують лопатами або спеціальними механізмами. Для навантаження круглих довгомірних вантажів (колод, труб) використовують накати.

Правильний вибір способів вантажно-розвантажувальних робіт сприяє зниженню їх трудомісткості і підвищенню безпеки.

Ручний спосіб вантажно-розвантажувальних робіт може застосовуватись при вазі вантажу менше 50 кг і при висоті підйому менше 3м.

Балки, рейки, труби діаметром більше 100мм та інші довгомірні вантажі можна переносити за допомогою спеціальних кліщів.

Переносити матеріали на ношах дозволяється у виключних випадках по горизонтальному шляху на відстань не більше 50м. При цьому необхідно дотримуватись допустимих норм перенесення вантажів. Для перенесення вантажів через рейки, на рівні рейок улаштовується настил на рівні висоти рейок шириною не менше 1,5м. Підлітки допускаються до перенесення вантажів тільки при умові, що це пов’язано з основною роботою і не займає більше 1/3 всього робочого часу.

Балони зі стисненими і скрапленими газами необхідно переміщувати тільки на спеціальних ношах або візках. Бутлі з агресивними рідинами повинні переміщуватись у міцних плетених корзинах або дерев’яних ящиках з ручками.

Забороняється перенесення на собі балонів зі стисненими і скрапленими газами і бутлів з агресивними рідинами.

При здійсненні ВРР за допомогою вантажопідйомних кранів слід керуватися Правилами улаштування і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. При проведенні робіт за допомогою крана між керівником робіт та кранівником повинна забезпечуватись достатня видимість. Кранівник повинен виконувати операції тільки за командою керівника. Забороняється знаходитись у радіусі дії стріли крана. Забороняється виправляти положення піднятого вантажу або направляти його руками. Для цього повинні застосовуватись палки, вірьовки та інші предмети та пристрої.

Не слід застосовувати крани для підтягування вантажу під стрілу, витягувати вантаж, затиснутий між іншими предметами, зривати примерзлі або закопані в землю предмети.

Вантажозахватні пристрої повинні бути справними, випробуваними, мати спеціальну бірку або клеймо з вказаними інвентарним номером, допустимим навантаженням і датою випробування.

Встановлення і робота вантажопідйомних машин в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі повинна здійснюватись у відповідності до Правил охорони електричних мереж до і більше 1000 В за спеціальним нарядом-допуском та під безпосереднім керівництвом відповідальної особи.

Висота штабелів при складанні вантажів не повинна перевищувати для:

• нерозбірної тари – 6 м;

• труб – 4,5 м;

• ящиків при ручних роботах – 3 м;

• ящиків при механізованих роботах – 6 м;

• барабанів з карбідом кальцію – 2 яруси;

• кошиків з бутлями з агресивними рідинами – 1 ряд.

4. Транспортні засоби, що призначені для перевезення вантажів з обов’язковим супроводженням їх робітниками повинні мати спеціально огороджене місце для супроводжуючих.

Вантажі укладують в кузові таким чином, щоб висота їх після укладки не перевищувала габаритних розмірів мостів, тунелів, воріт на шляху руху. При навантаженні навалом вантажі не повинні знаходитись вище рівня бортів. Штучні вантажі, що знаходяться вище рівня бортів, повинні бути надійно закріплені.

Балони з газами повинні транспортуватись у спеціально обладнаних транспортних засобах.

Перевезення людей повинно здійснюватись автобусами або спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Забороняється знаходження людей у кузовах автомобілів, на площадках причепів, саней.

5. Кількість транспортних шляхів та їх ширина на території підприємства залежить від кількості та насиченості вантажопотоків.

На території підприємства у видних місцях встановлюють схеми руху транспортних засобів та дорожні знаки. Повинна бути і дорожна розмітка.

Ширина воріт для автотранспорту повинна бути на 1,5 м більша від ширини автомобілів, але не менша 4,5 м. максимальна висота вантажу повинна бути не більша 3,8 м над рівнем дороги, ширина не більше 2,5 м. швидкість автомобільного і залізничного транспорту на території підприємства повинна бути не більше 10 км/год, а при в’їзді в цех і виїзді – не більше 5 км/год.

В місцях перетину залізничної колії з дорогою повинні встановлюватись шлагбауми та світлова сигналізація. Рейки повинні бути на одному рівні з дорогою.

Освітленість проїздів повинна бути не менше 0,5 лк, а біля воріт і в місцях паркування – не менше 5 лк.

Відстань від межі проїжджої частини до елементів конструкцій будівель та обладнання повинна бути не менше 0,5 м, а при русі людей – не менше 0,8 м.

Всередині будівлі для міжцехових переміщень вантажів всіма видами безрейкового транспорту при двосторонньому русі влаштовують магістральні проїзди. Їх кількість та розташування залежить від планування виробничої будівлі, її розмірів у плані та ін. Ширина таких проїздів не менша 5,5 м.