- •1.Держава:поняття а ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •3)Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4)Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •7. Поняття та ознаки,що характеризують норму права.Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •10)Межі дії нормативно-правових актів.
- •11.Систематизація законодавства:поняття,значення,форми
- •12.Поняття галузі права та правового інституту
- •13.Система права та система законодавства,їх співвідношення.
- •14.Поняття і форми реалізації права
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Тлумачення правових норм:поняття,види та способи
- •18.Поняття і структура правовідносин
- •19.Юридичні факти:поняття,значення та види
- •20.Правомірна поведінка:поняття та її види
- •21.Правопорушення:поняття,ознаки та види
- •22) Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів
- •23)Юридична відповідальність:поняття ,мета і принципи
- •24)Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25) Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •26.Припинення та розірвання шлюбу
- •27. Майнові права і обов’язки подружжя
- •28)Особисті права і обов`язки подружжя.
- •30.Поняття ,предмет та метод цивільного права України
- •31) Об'єкти цивільно-правових відносин
- •§32. Суб'єкти цивільно-правових відносин,їх хар-ка
- •33.Фіз особи, як суб’єкти цивільного права України
- •34.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою:підстави,порядок та наслідки
- •35.Оголошення особи померлою:підстави,порядок та наслідки.
- •36) Юр.Особа
- •37) Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38) Поняття та способи припинення юр.Осіб
- •39.Правочин:поняття,ознаки та види
- •41) Визначення правочинів недійсними та првові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42) Види недійсних правочинів:
- •43) Представництво, поняття, сфера та межі дії, види.
- •44) Поняття довіреності, форми і строк дії довіреності
- •45) Зобов’язання:поняття,структура та види
- •46) Процес укладення договору
- •48) Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань
- •50) Підстави та умови ц-п від-ті, збитки
- •51) Збитки:поняття та їх структура
- •52) Види цивільно-правової відповідальності
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права Ураїни
- •54.Поняття,умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •56) Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення трудового договору
- •4)Про розірвання трудового договору з ініціативи працівника,а також розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповновноваженого ним органом.
- •8)Припинення трудового договоруз працівником,направленим за постановою суду на примусове лікування.
- •58. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •60) Поняття і види робочого часу
- •61) Режим роботи і облік робочого часу.
- •62) Поняття та види часу відпочинку
- •63) Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •64) Труд.Дисципліна, дисц.Від-ть, види дисц. Стягнень
- •65) Заохочення
- •68) Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69) Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи,що розглядають справи про адміністративні правопорушення
- •71) Поняття і структура кримінального права України
- •73.Склад злочину та зміст його елементів
- •74.Покарання:поняття,його мета та види
- •75) Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння
- •76.Стадії вчинення умисного злочину
- •77) Поняття та види співучасті у злочині
36) Юр.Особа
Юр.особи є одним із видів су’єктів цивільного права. Юр.особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку(ст.80 ЦК), вона наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відвідачем у суді.
Виходячи з цього визначення, можна виділити такі істотні ознаки юр.особи:
Організаційна єдність, яка полягає у визначенні цілей і завдань юр.особи, у становленні її внутр. структури, компетенції органів, порядку її функціонування; закріплюється у статуті юр.особи, її установчих документах або в акті органу влади про створення юр.особи публічного права.
Майнова відокремленість, яка потрібна не задля формальності, а для досягнення певної мети. Необхідність відокремлення майна створює мат.базу незалежного існування юр.особи.
Участь у цив.обігу від власного імені. Від свого імені юр.особа набуває майнові і особисті немайнові права, несе обов’язки, вступає у різноманітні ц-п відносини з іншими суб’єктами цив.права.
Результатом майнової відокремленості юр.особи та її участі від свого імені у цив.обсягу є визнання за нею здатності відповідати за взятими на себе зобов’язаннями. Зокрема ст.96 ЦК закріплює загальний принцип, відповідно до якого юр.особа самостійно відповідає за своїми забов’язаннями усім належним їй мацном.
Реєстрація відповідно вимог чинного законодавства, що полягає у легалізації того чи іншого виду юр.особи з боку держ.огранів, які здійснюють держ.реєстрацію. Тільки з моменту держ.реєстрації організація набуває статусу юр.особи і може бути суб’єктом цив.та інших відносин.
Здатністю юр.особи бути позивачем або відповідачем у суді. У цьому випадку йдеться не тільки про реалізацію, а й про порядок захисту цив.прав останньої.
Цив.правосуб’єктність юр.особи, тобто її здатність бути суб’єктом цив.відносин, складається з цив.правоздатності і цив.дієздатності.
Цив.правоздатність юр.особи – це її здатність мати цив.права та обов’язки, чка виникає з моменту створення юр.особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного держ.реєстру юр.осіб про припинення її діяльності.Реалізуючи власну правоздатність, юр.особа може укладати будь-які угоди.
Цив.дієздатність юр.особи – це її здатність набувати власними діями цив.права і брати на себе цив.обов’язки. Цив.дієздатність юр.особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону інших правових актів і установчих документів.
Для реалізації правосуб’єктності юр.особи важливе значення має її місцезнаходження – місце її держ.реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Для реєстрації правосуб’єктності юр.особи нею можуть створюватися філії та представництва. Вони не визначаються суб’єктами цив.права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юр.особи, частиною якої є філія чи представництво. Власною юр.правоздатністю і правосуб’єктністю вони не наділені.
37) Порядок та способи виникнення юр.Осіб
Для створення юр.особи потрібні насамперед засновники. Засновниками можуть бути: власники майна або уповноважені ними органи, а у передбачених законом випадках – інші особи.
Залежно від того, хто є засновником юр.особи, встановлені такі способи їх створення: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний, договірний.
Розорядчий порядок створення юр.особи полягає у тому, що компетентний орган держ.влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації – юр.особи – і затверджує її статус чи положення про неї. У розпорядчому порядку створюються держ.юр.особи.
Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юр.особи зафіксовані в законодавчому акті у вигляді загального дозволу держави. Для створення конкретної юр.особи потрібна відповідно ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають недерж.юр.особи.
Дозвільний порядок створення юр.особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства. Дозвільний порядок застосовується при створенні юр.осіб, діяльність яких пов’язана з грошово-кредитним обігом, здоров’ям громадян, одержанням ними освіти, та в інших, передбачених законодавством випадках.
Договірний порядок створення юр.особи застосовується тоді, коли громадянин або юр.особи добровільно об’єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об’єднання є належним чином оформлений установчий договір. У такому порядку виникають різні господарські асоціації, концерни та інші об’єднання підприємств.
Незалежно від порядку створення юр.особи, всі вони повинні мати установчі документи – правову основу своєї діяльності. Установчими документами юр.особи є: розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо.
Установчий договір юр.особи укладається між її засновниками. В установчих документах повинні зазначатися найменування юр.особи; місце її знаходження; цілі і предмет діяльності; склад і компетенція органів, а також інші відомості, передбачені законодавчими актами про юр.особи.
В установчому договорі засновники зобов’язуються створити юр.особу, визначають порядок сумісної діяльності з її утворення, умови передачі в її володіння, користування, розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договор визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльністю юр.особи, виходу засновників з її складу. Установчий договір укладається його учасниками, затверджується статут.Стадію розробки і затвердження установчих документів можна назвати підготовчою стадією утворення юр.особи. Після неї наступає реєстраційна стадія, яка бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про держ.реєстрацію юр.особи. Органами, що реєструють юр.особи, є виконкоми районних (міських) рад, а також Міністерство юстиції України.