- •1. Особливості виникнення держави у франків
- •2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
- •3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. І розпад франкської держави
- •4. Джерела права. Салічна правда
- •Держава і право феодальної Франції (Частина 1)
- •1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
- •2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (xіv – XV ст.)
- •1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
- •2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (xіv – XV ст.)
- •3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка xіv
- •4. Джерела та характерні риси права
- •3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка xіv
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Дepжaвa і пpaвo фeoдaльнoї Англії (Частина 1)
- •1. Poзвuтoк фeoдaльнux віднocuн в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькux дepжaв
- •2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплuв нa суспільнuй і дepжaвнuй ycmpій Aнглії в xі – xіі cm. Peфopмu Генріха іі. Beлuкa Xapmія вoльнocmeй 1215 p.
- •3. Утвopeння cmaнoвo-пpeдcmaвнuцькoї мoнapxії. Держaвнuй ycmpій
- •1. Poзвuтoк фeoдaльнux віднocuн в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькux дepжaв
- •2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплuв нa суспільнuй і дepжaвнuй ycmpій Aнглії в xі – xіі cm. Peфopмu Генріха іі. Beлuкa Xapmія вoльнocmeй 1215 p.
- •3. Утвopeння cmaнoвo-пpeдcmaвнuцькoї мoнapxії. Держaвнuй ycmpій
- •4. Buнuкнeння і ocoблuвocmі aнглійcькoгo aбcoлюmuзмy. Змінu в cycпільнoмy лaді ma дepжaвнuй ycmpій
- •5. Xapaкmepні ocoблuвocmі джepeл пpaвa. Cyдoвuй пpeцeдeнт
- •4. Buнuкнeння і ocoблuвocmі aнглійcькoгo aбcoлюmuзмy. Змінu в cycпільнoмy лaді ma дepжaвнuй ycmpій
- •5. Xapaкmepні ocoблuвocmі джepeл пpaвa. Cyдoвuй пpeцeдeнт
- •Держава і право феодальної Німеччини
- •1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – xіі ст.
- •2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
- •3. Становлення князівського абсолютизму
- •4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
- •Арабський Халіфат
- •1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
- •2. Суспільний лад
- •3. Організація держави і влади. Суд
- •4. Джерела права
- •Держава і право західних і південних слов’ян
- •1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
- •2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
- •3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
- •4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
- •Держава і право феодальної Росії
- •1. Виникнення держави і її розвиток
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад станово-представницької монархії
- •4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
- •5. Джерела права
3. Державний лад станово-представницької монархії
У 1547 р. при Івані ІV (Грозному) глава держави став носити офіційний титул царя, государя і великого князя Мос-ковського, який передавався у спадщину. У своїй діяльності він опирався на Боярську думу, що постійно діяла при царі. Підготовку матеріалів для думи здійснював штат професій-них чиновників, пов’язаних з приказами.
Особливе місце в системі державних органів займали Земські собори, що проводились з середини XVІ ст. до сере-дини XVІІ ст. Їх скликання оголошувалось царською грамо-тою. У склад Собору входили Боярська дума, “Освячений собор” (церковні ієрархи) і виборці від дворянства та посадів.
Духовна і світська аристократія була елітою суспільства, цар у рішенні важливих питань не міг обійтися без її участі. Дворянство було головним суспільним станом, основою царського війська і бюрократичного апарату. Верхівка посадського населення була головним джерелом грошових надходжень для казни. Цими основними функціями пояснюється присутність представників усіх трьох соціальних груп у Соборі.
Земські собори вирішували основні питання зовнішньої і внутрішньої політики, фінансів, державного будівництва. Пи-тання обговорювались по станах, але приймались усім скла-дом Собору.
Крім назви “Земський собор”, представницькі установи мали й інші назви: “рада всієї землі”, “собор”, “загальна рада”, “велика земська дума”. Через систему соборів правляча влада прагнула виявити думку окремих класів і груп населення, звичайно, найбільш впливових.
Станово-представницькими органами на місцях у сере-дині XVІ ст. стали земські і губні хати. Заснування цих орга-нів обмежувало і замінювало систему кормлінь: виборні са-моуправлінські хати прийняли на себе фінансово-податкову (земські) і поліцейсько-судову (губні) функції. Компетенція цих органів закріплювалась у губних та земських статутних грамотах, що підписувались царем, їх штат складався із “кращих людей” – сотських, п’ятидесятських, старост, цілу-вальників і дяків.
Діяльність земських і губних хат контролювалась різни-ми галузевими приказами. Структурним підрозділом приказу був стіл, який спеціалізувався у своїй діяльності за галузевим або територіальним принципом.
Московський великий стіл Розрядного приказу вів облік людей, що служили, здійснював реєстрацію указів і грамот.
Помістний стіл відав вотчинами і помістними справами. Грошовий – питаннями фінансування.
Питаннями організації державної служби і фінансування держапарату займались Приказ Великого приходу, Розряд-ний, Помістний і Ямський прикази.
Розбійний – очолював систему поліційно-розшукових органів уже в середині XVІ ст. У Москві поліцейські функції виконував Земський приказ.
До середини XVІІ ст. число приказів досягло 60. У XVІІ ст. відбулася реорганізація місцевого управління: земські, губні хати і міські прикажчики стали підпорядковуватись воєводам, які призначались із центру. Воєводи виконували адміністративні, поліцейські і військові функції. Вони опирались на спеціально створений апарат (приказна хата) із дяків, приста-вів і прикажчиків.