57. Правові форми охорони вод

Завданням державного обліку вод, як однієї з правових форм охорони поверхневих та підземних вод, є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Він здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також діючих систем очищення стічних вод та їх ефективність тощо. Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою. З метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів складається  державний водний кадастр. Він ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Охороні вод присвячені також організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Вони передбачають:

видачу дозволів на спеціальне водокористування;

встановлення нормативів збору і розмірів зборів за спеціальне водокористування та скидання забруднюючих речовин;

надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив наводи;

відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.

Повернемось до розяснення тих дій, через які усі води підлягають охороні. Під забрудненням розуміють надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин, які привносяться у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини; під засміченням вод розуміють привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод; під вичерпанням вод розуміємо зменшення кількості води у водоймі, що відбувається під впливом діяльності людей і має сталий характер.

У галузі використання і охорони вод установлюються:

нормативи екологічної безпеки водокористування;

екологічний норматив якості води водних об'єктів;

нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються в водні об'єкти;

технологічні нормативи використання води.

У системі правових заходів щодо вод чільне місце посідає їх стандартизація і нормування. Дієвою формою є заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод. Важливу роль у забезпеченні охорони вод покликані відігравати водоохоронні зони та зони санітарної охорони. Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання. А  зона санітарної охорони - це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд. У межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги -  тобто певні частини водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на яких встановлюють більш суворий режим господарської  діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Система водоохоронних заходів передбачає також заходи щодо запобігання шкідливих дій вод:

залуження та створення лісонасаджень на прибрежних захисних смугах, схилах, балках та ярах;

будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів;

спорудження дренажу;

закріплення берегів тощо.

Взагалі існує багато розгалужень правових форм охорони вод. Сюди входять і безпосередньо водоохоронні заходи, і нормативи або просто програми, що тим чи іншим чином стосуються охорони водного середовища на території України. Безумовно, безліч факторів впливають на екологічний стан водних об'єктів нашої батьківщини, та держава робить все можливе, щоб покращити стан вод. Нажаль, удосконалення діючих та запровадження нових організаційно-правових форм охорони вод посилює їх охорону, але не вирішує проблеми повністю. Від кожного з нас залежить важка міссія охорони вод, бо, нажаль, ще досить часто мають місце порушення водного законодавства. Боротьба з таким злом ведеться при допомозі заходів юридичної відповідальності, а з боку кожного громадянина допомогою було б залучення всіх до сумлінного використання природних ресурсів.