46) Попередження і розв’язання конфліктів

Попередити конфлікти можна, коли вивчають і усувають причини, які породжують конфліктні ситуації. Найчастіше ці причини зумовлюються: • недоліками організації трудової діяльності; • управлінськими помилками (невміння розставити людей відповідно до їхньої кваліфікації та психологічних особливостей, нечітка постановка завдання тощо); • неблагополучним соціально-психологічним кліматом у колективі. Для попередження конфліктів потрібно знати різновиди типових конфліктогенів: • погрози і накази; • негативна й необґрунтована критика, зауваження та негативні оцінки; • насмішки; • зневажливий тон, неввічливе ставлення; • приниження гідності, прізвиська; • хвальба; • безапеляційність і категоричність у судженнях та висловлюваннях; • перебивання іншого, підвищення голосу тощо для самоствердження за рахунок приниження й знецінення інших; • нав'язування порад; • приховування важливої інформації; • нав'язування конкурентних відносин; • допити, що заганяють "в кут", або такі, що викликають "почуття провини"; • відмови од переговорів, обговорення складної проблеми; • різка заміна проблеми; • заспокоєння запереченням; • порушення етики тощо. Важливим засобом попередження конфліктів є насамперед врахування особливостей поведінки конфліктних особистостей, які нерідко страждають на різні комплекси; особистостей, невдоволених своїм статусом у суспільстві, в сім'ї, організації, що потребують постійного задоволення болючого самолюбства й зняття внутрішньої напруги. Ефективним методом профілактики та попередження конфліктів є уникнення конфліктних типів. В. Андреєв рекомендує: • не прагнути будь-що домінувати; • бути принциповим, проте не боротися лише заради принципів; • пам'ятати, що прямолінійність — це добре, проте не завжди; • частіше посміхатися (посмішка мало коштує, проте дорого цінується); • пам'ятати, що традиції — це добре до певної міри; • говорити правду потрібно, але це потрібно робити вміло; , • прагнути бути незалежним, але не самовпевненим; • не перетворювати настирливість у надокучливість; • не чекати справедливості для себе, якщо ти сам несправедливий; • не переоцінювати своїх здібностей і можливостей; • не виявляти ініціативи там, де її не потребують; • виявляти доброзичливість; • виявляти витримку й спокій у будь-якій ситуації; • реалізувати себе у творчості, а не в конфліктах.

47) Обробка та аналіз соціальної інформації

В емпіричній соціології нагромаджено немало статистичних процедур, за допомогою яких розрізнені дані, що містяться в окремих анкетах чи інших матеріалах соціологічних досліджень, адаптують для узагальнення, опису, аналізу, наукової інтерпретації. За результатами узагальнень складають певні висновки, вирішуючи завдання, поставлені у дослідженні. Внаслідок цих процедур з'являється реальна змога з'ясувати тенденції у досліджуваних процесах, явищах, виробити прогнози і практичні рекомендації, що відкривають вихід соціальної інформації у соціальну практику. Найчастіше статистичні методи аналізу соціальної інформації використовують для: 

— опису інформації та обчислення узагальнюючих параметрів (одновимірна статистика); 

виміру зв'язку між окремими ознаками, отриманими у відповідях на різні запитання анкети, якщо як метод збору даних застосовувалося опитування, або контент-аналіз текстів ЗМІ, якщо використовувався метод аналізу документів (двовимірна статистика); 

проведення складних математичних процедур, які дають змогу проаналізувати водночас кілька взаємопов'язаних ознак (багатовимірна статистика). 

Застосування методів математичної статистики забезпечує: 

стислий опис первинної соціологічної інформації, обчислення одновимірних розподілів, наочне уявлення її у вигляді таблиць, графіків, діаграм; 

обчислення зв'язків між ознаками досліджуваного суспільного явища, оцінку їх за допомогою статистичних коефіцієнтів зв'язку, застосування кореляційного, регресійного аналізу тощо; 

встановлення латентних (прихованих) факторів, які визначають взаємозв'язки всередині групи, ознак досліджуваного явища (факторний, латентно-структурний аналіз); 

класифікацію ознак та об'єктів, побудову типологій (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний аналіз); 

перевірку (підтвердження чи спростування) вихідних гіпотез дослідження, формулювання нових проблем; 

вироблення коротко- і довгострокових прогнозів щодо функціонування та розвитку певного суспільного явища. 

Використання методів математичної статистики передбачає певний набір попередніх процедур, до яких належать: підготовка анкети, іншого первинного матеріалу до обробки, яка може здійснюватися вручну чи автоматизовано; вибір рівня майбутнього аналізу (описовий чи пояснювальний); вибір конкретних статистичних процедур для обробки інформації.