11. Розділювана пам’ять та виклики віддалених процедур.

Для роботи з розділювальною пам’яттю використовуються команди:

• shmget, створює новий сегмент розділюваної пам’яті, або знаходить існуючий сегмент для використання;

• shmat, під’єднує сегмент з вказаним дескриптором до віртуальної пам’яті процесу, який звертається до неї;

• shmdt, відключає від віртуальної пам’яті раніше під’єднаний сегмент розділюваної пам’яті;

• shmctl, використовується для керування різними параметрами які зв’язані з поточним існуючим (зв’язаним) сегментом.

Після того, як останній сегмент розділюваної пам’яті під’єднано до віртуальної пам’яті певного процесу, цей процес може звертатись до відповідних елементів пам’яті, за допомогою звичайних машинних команд зчитування/запису байтів, слів, тощо в пам’ять.

Виклик віддалених процедур RPC використовується для забезпечення функціонування взаємодіючих процесів, які знаходяться на різних комп’ютерах.

Якщо при зверненні до процедури, яка розміщується на тому самому комп’ютері використовується механізм спільної області пам’яті або стеку, то у випадку виклику віддаленої процедури здійснюється за допомогою запитів по мережі. Результат виклику по мережі також передається назад.

Механізм виклику віддаленої процедури складається з:

• процес – клієнт, здійснює локальний виклик процедури, яка називається псевдопроцедурою. Задача псевдопроцедури – це прийняття аргументу з батьківського процесу, перетворити їх в стандартну форму та сформувати відповідний мережевий запит;

• цей мережевий запит передається на віддалену систему, де відповідний модуль очікує цей запит, зчитує з нього відповідні параметри та формує локальний запит до сервера віддаленої системи.

12. Особливості ос Linux – самостійно!