4. Суддівська діяльність.

Найбільш значущим видом серед усіх наявних, який відокремлюється за цілою низкою показників, у тому числі щодо історії становлення, ролі в юридичному процесі, є суддівська діяльність. Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій. Діяльність судді в загальному плані - це не тільки втілення в життя духу і букви закону, відновлення порушеного права, а й втілення соціальної справедливості, підтримка та забезпечення загально-соціальних цінностей. Характерним є принцип чіткої регламентованості роботи судді. Цей принцип виявляється в тому, що для реалізації своїх повноважень суддя не може відступитися від встановленого законом порядку здійснення процедури, він зобов'язаний у прийнятті рішення брати до уваги думки інших учасників процесу, об'єктивно оцінювати надану інформацію, організовувати поведінку присутніх на судовому засіданні, виконувати інші дії, які також регламентуються законодавством. Необхідно визначити також деякі функціональні аспекти суддівської діяльності: соціальний аспект, комунікативний аспект, організаційний аспект. Діяльність судді як окремий напрям практичної діяльності юристів слід охарактеризувати також з погляду змісту - це основні види робіт, які виконує суддя в ході здійснення своїх повноважень. Залежно від рівня судової інстанції, де працює суддя, від його повноважень будуть залежати й основні види робіт, але в цілому їх набір особливо не відрізняється. Так, можна визначити основні дії, що характеризують суддівську діяльність з погляду змісту:

вивчення матеріалів справи, яку взято до розгляду, їх перевірка, аналіз, зіставлення, формування власної версії; витребування додаткових відомостей, документів, що стосуються справи; винесення постанов на проведення окремих слідчих дій, призначення експертиз; організація проведення судового засідання, визначення режиму його роботи; заслуховування сторін та їх представників, постановка запитань, що допомагають конкретизувати відповіді або свідчення, приводять весь потік інформації до логічної системи; підготовка проекту та винесення рішення у справі, забезпечення його виконання. Щоб потрапити у коло кандидатів для обрання на посаду судді, кожен громадянин має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді. Остання дає висновок. До кандидатів на посаду судді, крім того, ставлять вимоги, щоб ці особи не мали судимості та не були обмежені в дієздатності. Право на заняття суддівською діяльністю остаточно реалізується після отримання позитивних висновків кваліфікаційної комісії та за результатами виборів, які проводяться Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів з попереднім обговоренням кандидатур. Вперше обраний суддя в урочистій обстановці на засіданні того органу, який обрав суддю, приймає присягу. Для виконання перелічених вище дій юристи, які працюють у судових органах, повинні мати спеціальні знання та навички суддівської роботи, здійснювати свої обов’язки на професійній основі. Право на зайняття посади судді отримують громадяни України, які відповідають цілій системі вимог до освіти, віку та стажу юридичної роботи або роботи на посаді судді. Освіта у всіх випадках передбачається вища юридична, вік — 25—35 років, залежно від рівня судової інстанції, стаж роботи за юридичною спеціальністю — від 2 до 10 років, стаж роботи на посаді судді — від 3 до 5 років (для суддів Верховного Суду України, Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, судів міст Києва і Севастополя, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України).