12.Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації.

Участь громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів може бути пов'язана і не пов'язана з підготовкою та виконанням слідчих дій.

Із виконанням слідчих дій не пов'язані такі форми участі громадян:

• коли громадянин з власної ініціативи може припиняти злочинні дії, повідомляти правоохоронні органи про вчинені злочини;

• створення громадських формувань — добровільних народних дружин (ДНД), громадських помічників слідчого, державної автоінспекції (ДАІ), оперативних загонів при карному розшуку, підрозділах державної служби боротьби з економічними злочинами (ДСБЕЗ).

До підготовки та здійснення слідчих дій, оперативних заходів залучають громадськість у таких випадках:

• під час відтворення чи реконструкції обстановки з метою ефективного виконання окремих слідчих дій;

• при виявленні джерел інформації стосовно дій, які розслідують;

• для охорони виконуваних слідчих дій (наприклад, огляду);

• для виконання окремих технічних прийомів, необхідних для слідчої дії, пошукових дій для виявлення та вилучення речових джерел;

• при здійсненні окремих організаційних заходів профілактики.

Застосування цих форм залучення громадськості має відповідати наведеним принципам.

Тактика залучення громадськості до розкриття злочинів у більшості випадків визначається конкретними цілями, для досягнення яких необхідна допомога громадськості, характером запланованих з її участю заходів та їх обсягом, а також тим, кого саме слідчий залучає для допомоги в розслідуванні — осіб, які постійно подають допомогу правоохоронним органам

13 поняття завдання і галузі Криміналістична техніка — це важливий розділ кри­міналістики, який виникнув у результаті впровадження досягнень природничо-технічних наук у практику бороть­би зі злочинністю. Методи фізики, хімії, біології, медицини та інших галузей знань пристосовувалися для виявлення слідів злочину та отримання інформації з метою кримінального судочинства.

Науково-технічні засоби криміналістики — це прила­ди, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що утрудняють учинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподілені на кілька груп:

1) взяті без змін з різних технічних і природно-техніч­них наук;

2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей;

3) спеціально розроблені для цілей криміналістики.

Основними формами застосування криміналістичної техніки є:

1) використання науково-технічних засобів оператив­ними працівниками при проведенні оперативно-розшуко-вих заходів;

2) застосування науково-технічних засобів слідчими при проведенні слідчих дій;

3) використання науково-технічних засобів спеціаліс­тами та експертами під час відповідних досліджень;

4) застосування науково-технічних засобів учасниками судового розгляду.

Виділення таких форм використання криміналістичної техніки пов'язано із суб'єктом, що її застосовує.

Криміналістична техніка розвивається в трьох основ­них напрямах: оперативно-слідча, науково-дослідна, про­філактична. Кожний з напрямів передбачає розробку не тільки відповідних приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів, а й найефективніших прийомів, методів вико­ристання науково-технічних засобів.

До завдань криміналістичної техніки належать:

1) розробка технічних засобів та методів, що забезпечують уведення в процес доказування нових джерел криміналістичної інформації;

2) виявлення та вилучення слідів злочину;

3) встановлення механізму утворення слідів та причин їх взаємодії;

4) встановлення властивостей і станів, групової належності та тотожності об'єктів-джерел інформації;

5) обробка та використання криміналістичної інформації дта розкриття та попередження злочинів;

6) розробка прийомів, технічних засобів оцінки та подання криміналістичної інформації в правоохоронній діяльності.Найскладнішим напрямом є розвиток науково-дослід­ної техніки, яка застосовується в основному в лаборатор­них умовах високоваліфікованими фахівцями. До науко­во-дослідної техніки відносяться різноманітне обладнання та апаратура, які дозволяють здійснювати дослідження в рентгенівських променях, застосовувати радіоактивні ізо­топи, проводити люмінесцентний чи спектральний аналіз та ін.

Для ефективної реалізації науково-технічних засобів необхідно враховувати вимоги щодо їх застосування (прин­ципи):

1) принцип законності використання науково-техніч­ного засобу;2) принцип етичності застосування науково-технічного засобу;3) принцип науковості;4) принцип безпеки науково-технічного засобу;5) принцип цілісності об'єктів у незмінному вигляді;6) принцип ефективності використання науково-тех­нічного засобу.

Використання криміналістичної техніки є припусти­мим, якщо при цьому не порушуються законні права й ін­тереси громадян, моральні та етичні норми. Засоби і мето­ди криміналістики повинні мати наукову основу, бути нау­ково обґрунтованими, базуватися на вивчених об'єктивних закономірностях, а тому не можуть використовуватися в доведенні устрої і прилади, що засновані на невстановле-них наукою явищах.

На даний час система криміналістичної техніки скла­дається з таких основних галузей:

1) судова фотографія;2) судова кінематографія і відеозапис;3) трасологія;4) судова балістика;

5) криміналістичне дослідження письма;6) техніко-криміналістичне дослідження документів;

7) ідентифікація особи за зовнішніми ознаками;

8) кримінальна реєстрація.

В основу системи криміналістичної техніки покладено предметний принцип, що відбиває особливості кожної галузі.

14.Засоби види призначення.Техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи за джерелом походження і ступеня пристосування до потреб кримінального судочинства можна розділити на три групи. Першу складають кошти, прийоми і методи, які запозичені з інших галузей науки і техніки і застосовуються в непреобразованном вигляді. Вони набувають криміналістичний характер лише в зв'язку з цілями і правовою основою їх застосування. Такі, наприклад, фотоапарати, відео-і звукозаписна апаратура загального призначення, металошукачі, ряд мікроскопів, спектрометри, хроматографи й інша пошукова та дослідницька техніка. Друга група - засоби, прийоми і методи, запозичені з інших областей знання, але перетворені, пристосовані для цілей розкриття і розслідування злочинів. До них можна віднести, наприклад, спеціальні прийоми фотографічної зйомки або Фотоустановка, пристосовані для фотографування речових доказів, спеціальні методики дослідження документів з використанням ультрафіолетових і інфрачервоних променів і ін Третю групу складають кошти, прийоми і методи, спеціально розроблені для цілей дослідження і розкриття злочинів. Такі, наприклад, порівняльні мікроскопи, прилади для фоторазверткі поверхні куль, комп'ютеризовані робочі місця для складання композиційних портретів або дактилоскопічної реєстрації та ін Окрім засобів, прийомів і методів, криміналістична техніка містить і цілий ряд приватних класифікацій криміналістично значущих об'єктів зброї, документів, різних слідів, ознак і т. п. Класифікація систематизує знання про ці об'єкти та створює основи для розробки криміналістичних методів (наприклад, на класифікації зовнішніх ознак людини базується опис живих осіб і трупів - метод словесного портрета). В експертних і попередніх дослідженнях речових доказів, крім загальнонаукових методів, використовуються і спеціальні, які, виходячи з принципу спільності, можна в свою чергу підрозділити на общеекспертние, використовувані в більшості класів судових експертиз і досліджень, і частноекспертние. Система общеекспертних методів дослідження речових доказів включає: методи аналізу зображень; методи морфологічного аналізу; методи аналізу складу, методи аналізу структури; методи вивчення фізичних, хімічних та інших властивостей. За спеціальнім призначенням кріміналістічні засоби поділяють на: 1) засоби фото-, кіно-та відеозапісуючої Техніки, 2) засоби запису акустічної інформації (звукозапісуюча техніка): 3) засоби роботи з матеріальнімі Слідами З метою їх Виявлення, фіксації 'та Дослідження; 4) аналітічні засоби; 5) пошукові засоби; 6) засоби Збирання інформації '(кібернетічна техніка); 7) Допоміжні засоби.

15. Науково-технічні засоби криміналістики можна класифікувати за різними ознаками.

Термін класифікація озна­чає ділити предмети, явища, поняття на певні види, класи залежно від їхніх загальних ознак.

Уперше запропонував класифікувати на види криміналістичну техніку192б р. С. М. Потапов. Він, зокрема, класифікував усі засо­би криміналістичної техніки за двома групами:

1. засоби для збирання інформації в ході слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

2. засоби для експертного дослідження речових джерел, тобто «засоби слідчого і оперативного працівника» та «засоби експерта».

Нині криміналісти вважають, що доцільніше класифікувати криміналістичні науково-технічні засоби за трьома ознаками: 1) виникненням; 2) видом; 3) цільовим призначенням.

За виникненням науково-технічні засоби можна поділити на три види. До першого виду належать криміналістичні засоби, що використовуються виключно в криміналістиці. Це, наприклад, ку-левловлювачі, йодні трубки та ін. До другого виду належать — науково-технічні засоби, запозичені криміналістами з інших галу­зей науки і техніки. З часом такі засоби суб'єкти криміналістичної діяльності пристосовують для вирішення криміналістичних потреб щодо виявлення, фіксації, вилучення і дослідження матеріальних об'єктів, а також явищ і процесів у розслідуваних кримінальних справах про злочини. Так, пристосованими криміналістичними за­собами є спеціальні фотоапарати, мікроскопи, ультрафіолетові випромінювачі тощо. До третього виду віднесено науково-технічні засоби загальнотехнічного призначення, запозичені криміналіста­ми для виконання криміналістичних завдань: ноутбуки, відеоапа-ратура, звукозаписуючі засоби, зубопротезні пасти і т. ін.

Основними видовими групами криміналістичних науково-технічних засобів є: прилади, обладнання й апаратура, пристосуван­ня та інструменти, матеріали і приналежності, комплекти, пере­сувні криміналістичні лабораторії.

За цільовим призначенням криміналістичні науково-технічні засоби можна класифікувати на три групи:

1) криміналістична техніка для збирання доказів (валіза слідчого, одорологічна валіза, дактилоскопічні порошки та ін.);

2) криміналістична техніка для фіксації ходу і результатів слідчих дій (кіно-, фото-, відеоапаратура, засоби звукозапису, а також вимірів часу, висоти, відстані та ін.);

3) криміналістична техніка дослідження доказів (мікрофото-пристосування горизонтальної конструкції, кулетримач для горизонтального (вертикального) розміщення кулі, мікроскопи МБС-1,МБС-2таін.).

Криміналістичні науково-технічні засоби можна також класи­фікувати за сферою і суб'єктами застосування, за спеціальним призначенням тощо. Так, за суб'єктом використання технічні засоби поділяють на техніку слідчого, оперативного працівника та експерта. Слідчий може застосовувати науково-технічні засоби, наприклад, для виявлення слідів проникнення в при­міщення через пролом у стіні (мікрочастинок одягу за допомогою макрофотографування), тайнопису (рентгенівське опромінення, ультрафіолетове освітлення документів, запилення їхньої поверхні спеціальними порошками, термічна обробка, окурювання парами аміаку, йоду, кислоти).

Суд також має право застосовувати науково-технічні засоби для дослідження криміналістичної інформації. Як правило, зазначена діяльність суду реалізується для перевірки результатів слідчих дій, оперативних розробок, експертиз.