1.3. Розвиток гандболу в Радянському Союзі

Перші всесоюзні змагання збірних чоловічих і жіночих команд міст СРСР по ручному м'ячу 11х11 відбулися в Ризі, у 1955 р. Серед жінок переможницями стали київські студентки, серед чоловіків - ризькі спортсмени.

У період з 1956 по 1961 р. було проведено 6 чемпіонатів СРСР по ручному м'ячі 11х11, що зіграли визначену роль у розвитку гри. Стало очевидним, що гра утрачає свої позиції в країні і за кордоном. Федерація приймає рішення про припинення проведення першостей СРСР по ручному м'ячу 11х11. З 1962 р. проводяться першості СРСР тільки по гандболу 7х7.

На міжнародну арену чоловіча збірна команда країни вийшла в 1960 р., жіноча в 1962 р. Перші великі успіхи прийшли до нашим збірним через півтора десятка років. Жіноча збірна команда стала переможницею на чемпіонатах світу 1982 р.(Угорщина), 1986 р.(Голландія), 1990 р. (Південна Корея). Олімпійськими чемпіонами на ХХІ і ХХІІ Олімпіадах, срібні нагороди на ХХІV і ХХV Олімпійських іграх. Шлях до визнання чоловічого гандболу був складнішим. Срібні нагороди на чемпіонатах світу 1978 і 1990 р. і ХХІІ Олімпійських іграх. Золоті медалі на чемпіонатах світу 1982 р.і 1992 р. Олімпійські переможці ХХІ, ХХІV, ХХV Олімпіад. В олімпійських іграх 1984 р. наші команди не брали участь, а в 1992 р.виступали об'єднаною командою СНД.

2. Правила гри у гандбол

2.1 Майданчик для гри у гандбол

Гра відбувається в закритому приміщенні на прямокутному майданчику розміром 40x20 м. Навколо майданчика повинна знаходитися зона безпеки розміром не менше 1 м уздовж бокових ліній і не менш 2 м за лінією воріт. Довгі межі майданчика називаються бічними лініями, короткі - лініями воріт (між стійками воріт) або зовнішніми лініями воріт (за межами воріт). Всі лінії є частиною площ, які вони обмежують. Ширина всіх ліній розмітки становить 5 см (виняток - ширина лінії воріт між стійками становить 8 см).

До кожної з ліній воріт примикає площа воріт, обмежена лінією площі воріт, що проводиться в такий спосіб: безпосередньо навпроти воріт, на відстані 6 м від лінії воріт проводиться паралельна їй лінія довжиною 3 м. Кінці цієї лінії з'єднуються з зовнішніми лініями воріт дугами радіусом 6 м, з центром у внутрішніх кутів стійок воріт.

На відстані 3 м від зовнішньої межі лінії площі воріт паралельно їй проводиться переривчаста лінія вільних кидків (або 9-метрова лінія). Довжини сегментів цієї лінії і відстань між ними складають 15 см.

Напроти лінії воріт, паралельно їй, на відстані 7 м по центру воріт проводиться 7-метрова лінія довжиною в 1 м.

Напроти лінії воріт, паралельно їй, на відстані 4 м по центру воріт проводиться лінія обмеження воротаря (4-метрова лінія) довжиною 15 см. Середини бічних ліній з'єднуються центральною лінією. Частини однієї з бічних ліній від центральної лінії до відстані 4,5 м від неї називаються лініями заміни кожної з команд. Межі ліній заміни відзначаються лініями, що проходять під прямим кутом до бічної лінії і триваючими на 15 см від неї в обидві сторони.