Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готовый экзамен по ИВДП 2011(шпора).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
509.44 Кб
Скачать

81.Поняття право, система права, правопорядок, дійсність та дієвість права у вченні г.Кельзена.

У площині класичного позитивізму Г. Кельзен розглядав право без взаємозв'язку з іншими суспільними явищами. Право, за його вченням, слід розглядати тільки у прямому розумінні цього слова, як самостійну систему. Звідси він робив висновки, що завданням юриспруденції є дослідження нормативного порядку людських відносин.

Головним джерелом єдності й системності норм права є основна норма, що продукується людською свідомістю і є трансцендентально-логічною категорією пізнання.

Г. Кельзен розглядав державу як урегульовану, упорядковану нормативну систему примусу, систему відносин, де воля одних є мотивом поведінки для інших. Держава в його уявленні — це уособлення правопорядку, нормативний примусовий порядок людських відносин панування й підкорення.

82.Неопозитивістська концепція права г.Харта (характеристика понять: первинні та вторинні правила, правило визнання, обов’язковість норм права).

У своєму вченні про право Харт виходить з того, що мінімальною метою соціального життя людей є виживання. З цим, згідно Харту, і пов'язана наявність розумних підстав до того, що право і мораль повинні містити певні норми поведінки. Під такими нормами Харт має на увазі норми (правила) про захист особистості, власності і взаємних обіцянок (тобто договору). Сама ж розумність цих норм обумовлена ​​необхідністю виживання людей (тобто здійснення їх мінімальної мети) з урахуванням наявності таких «природних фактів», як вразливість людей, приблизна рівність людей у ​​фізичному і духовному відносинах, обмеженість альтруїзму людей, обмеженість кількості благ, обмеженість розсудливості і твердості волі у людей.

Право (позитивне право) за своєю структурою, згідно Харту, складається з правил (норм), які він поділяє на первинні та вторинні.

Первинні правові правила - це Правила зв'язування. Вони покладають обов'язки без урахування волі відповідних осіб. Вони пов'язані з загрозою санкції, яка як мотив повинна утримувати від забороненого поводження.

Вторинні правові правила надають приватну чи публічну владу. Правила, надають приватну влада, дають приватним особам здатність самим будувати свої правові зв'язки з іншими за допомогою договорів, заповітів і т. д. Правила, надають публічну владу, визначають діяльність у сфері законодавства, правосуддя, управління. Вторинні правила не вимагають від адресатів вести себе певним чином, а дають можливість окремим особам при певних умовах створювати права і обов'язки.

Засобом проти невизначеності є введення правила визнання, яке визначає, як має бути створено правило, щоб воно могло бути правилом системи права. Таким правилом визнання у найпростішому випадку може бути авторитетно встановлений список (реєстр) первинних правил із зазначенням умов, при яких діють інші норми.

Засобом проти статичності правової системи служить введення правил зміни, які управомочивающие індивідів або групи вводити в правову систему нові правила і скасовувати старі. Недієвість системи з первинних правил долається за допомогою правил вирішення, які надають певним інстанціях повноваження авторитетно встановлювати, чи порушено якесь первинне правило чи ні.