7. Розробка схеми внутрішніх з’єднань пристрою керування

Схеми внутрішніх та зовнішніх з’єднань показують електричні з’єднання основних частин об’єктів, визначають провода, джгути, за допомогою яких виконані ці з’єднання, також місця приєднання вводу. Електричну схему з’єднань складають на основі електричної принципової схеми з тими ж позиційними позначеннями елементів і кіл. Розташування елементів на схемах з’єднань має бути таким, як в реальній шафі керування, або близьким до нього. Пристрої на цих схемах показують у вигляді прямокутників або зовнішніх обрисів цього пристрою.

Електричну схему з’єднань зображують за допомогою ліній , джгутів , адресним способом зустрічного маркування , або табличним способом.

Електромонтажні схеми виконуються відповідно до вимог державних стандартів , напр. ГОСТ 2.702-75. Розрізняють схеми внутрішніх і зовнішніх з’єднань:

-внутрішні - з’єднання всередиині пристрою (схеми з з’єднання єднання реле , панелі ,шафи ,інше);

-зовнішні- з’єднання між окремими пристроями , що входять до складу даної електроустановки.

З’єднання між елементами і пристроями можна зображувати :

-лініями показати всі проводи (прості схеми), джгути;

-спосіб зустрічного маркування –провідники не показуються (за винятком коротких внутрішньо апаратних перемичок) , а біля кожного затискача елементів підписують адресу з’єднання ;

-складанням таблиці з’єднань , в якій вказується позначення провода , звідки він іде і куди приходить , марка , переріз ,довжина і колір провода.

- комбінованим способом .

Схема внутрішніх з’єднань приведена в графічній частині.

8. Вибір проводів і кабелів

Від довговічності і надійності проводок залежить безперебійність роботи електроспоживачів, безпека людей і тварин.

Вид електропроводок, марку та спосіб прокладання проводу або кабелю вибирають залежно від призначення, цінності та архітектурних особливостей будівлі, умов навколишнього середовища, характеристики та режиму роботи електроприймачів, вимог техніки безпеки та протипожежних правил тощо.

Ізоляція поводів і кабелів в усіх випадках повинна відповідати номінальній напрузі електроустановки, а захисні оболонки-активності навколишнього середовища та способу прокладання.

Для стаціонарного устаткування електропроводок застосовують переважно проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.Переріз жил кабеля вибирається за двома умовами : по умові нагріву тривалим розрахунковим струмом, та по умові відповідності апаратам захисту.

По умові нагріву І_доп≥ І _р (І _р=14,8+0,6=15,4 А) вибираємо кабель з площею поперечного перерізу 2,5 мм² , по умові відповідності апаратам захисту І_доп≥ І _зк_з, де І _з струм спрацювання апарату захисту (струм розчіплювача ВА51Г31- 16А), к_з=1 для автоматичних вимикачів переріз повинен становити 2,5 мм². Згідно цих умов з довідників остаточно вибираємо кабель АПВ 3×2,5.

9. Перелік елементів

У попередніх розділах було вибране обладнання керування і захисту електропривода насоса К90/20 , перелік якого приведений в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 Перелік елементів

Позн.	Найменування	Кіл.	Примітка
QF1	ВА51Г31 ТУ16.522.157-83	1	І ном .р.=16А
KM1	ПМЛ 221002 ТУ16.644.001-83	1	І ном=25А
KK1	РТЛ-102104 ТУ16.523.549-82	1	Ір=13-19А
SF1	АЕ 2036	1	І ном .р.=0,8А
HL1	ЛС 10 Вт 220 В	1
HL2	ЛС 10 Вт 220 В	1
HL2	ЛС 10 Вт 220 В	1
КV1	МКУ-48-6	1	Uк=220В
КV2	МКУ-48-2	1	Uк=220В
SА1	ТПП2-1	1
ЕКМ	Електроконтактний манометр	1