- •18.Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •19. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •20.І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •21. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка
- •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку лм
- •11.Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
- •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. Давня література й початки формування лм.
- •14. Усна і писемна форми української лм.
- •15. Функціональні різновиди української лм. Їхні основні ознаки
- •16.Стильові різновиди суч. Укр. Мови й фахова мова.
- •17.Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •18.Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •25. Принципи українського правопису.
- •26.Науковий стиль сучасної української літературної мови.
- •27. Писемні форми репрезентації наукової інформації (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •29 Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика
- •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового і ділового стилів.
- •52.Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53.Науковий текст і його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових тестів
- •55.Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •56.Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •57. Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності укр.Мови.
- •37.Неологізми, архаїзми,історизми в українській літературній мові.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39.Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •40. Поняття «граматичні мовні норми». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •41. Синтаксична конструкція в різностильових текстах.
- •42.Синтаксична норма .Складні випадки керування.
- •43. Синтаксична норма. Порядок слів у реченні.
51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового і ділового стилів.
У реченнях мало використовуються дієслова, зокрема їх особові форми, перевага надається іменникам (частіше подаються назви понять, рідше — назви дій). Це відзначається при виборі присудка, де переважають дієслівно-іменникові конструкції (наприклад: проводяться дослідження нового препарату, відбувається збільшення, має місце підвищена температура). Серед найуживаніших дієслівних форм — безособові, неозначені та узагальнені
Часто будуються речення з однорідними членами, узагальнюючими словами, вставними конструкціями, дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами (наприклад: Основна функція лейкоцитів — захист організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл, які проникають у кров і тканини. Лейкоцитам, на відміну від еритроцитів, властивий аме-боїдний рух, завдяки чому вони здатні проводити крізь стінки найтонших кровоносних судин і рухатися між клітинами різних тканин організму.). У складних реченнях часто трапляються складені підрядні сполучники, характерні для книжної мови (наприклад: завдяки тому що, внаслідок того що, зважаючи на те що, тоді як, у зв'язку з тим що тощо). Вони вказують на відношення між частинами складного речення.
Важливою ознакою ділових паперів є і часте використаннядієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості.
52.Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
Науковий стиль-це стиль наукових праць із різних галузей науки і техніки, зокрема математики, фізики, економіки, філософії і т.д. Для нього характерна чіткість, логічна послідовність, смислова завершеність і цілісність. Саме тому для писемної форми наукового стилю характерне вживання складних речень, зокрема складнопідрядних з чітким логічним зв’язком між компонентами або простих речень, ускладнених різноманітними зворотами. Речення переважно розповідні, зі складеним присудком і однорідними членами речення з прямим порядком слів.
Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнених складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності, відокремлених зворотів. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо було б висловити складну думку. Велика питома вага тут належить складнопідрядним реченням, зокрема з причиновим та наслідковим зв'язком. Такі речення найбільше відповідають специфіці наукового викладу.
Офіційно-діловий стиль – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних ділових документів, зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Для нього характерні документальність, точність, чіткість, нормативність. Найхарактерніші для офіційно-ділового стилю речення –прості поширені. Вживаються також і складні речення з сурядним та підрядним зв'язком, з відокремленими зворотами, зі вставними й вставленими конструкціями.