23.Принципова схема взаємозв'язку кризових явищ у формуванні системної та стратегічної кризи підприємства.

24.Можливості попереднього діагнозу та методи ідентифікації кризових явищ різної глибини в умовах підприємств України: підходи, моделі, показники, технології отримання та використання інформації.

Діагностика – це процес визначення стану об’єкта, явища, предмета чи процесу управління шляхом реалізації комплексу дослідницьких процедур, виявлення слабких ланок, «вузьких місць», який здійснюється в часі та просторі, має перманентний характер.

Діагностика кризових явищ складається, як правило, з двох етапів:

1. Якісна ідентифікація об’єкта – встановлення приналежності його до певного класу чи групи об’єктів.

2. Кількісна ідентифікація – виявлння його відмінностей від об’єктів певного класу чи групи шляхом порівняння його фактичних параметрів з базовими.

25.Слабкі сторони підприємства як основа визначення "кризових точок".

«Кризові точки» - це визначені в організації «слабкі місця», які характеризуються набором таких категорій як збій, конфлікт, кризова ситуація, криза, катастрофа.

Для того, щоб зрозуміти сутність цих понять, охарактеризуємо кожне з них.

Збій – порушення запланованого перебігу подій локального рівня, який усувається на основі само організаційних процесів або підпадає під стандартні процедури координації та коригування. До збоїв можна віднести невчасне виконання доручення або планового завдання, запізнення на роботу, невчасна або неякісна підготовка контракту.

Конфлікт – фаза розвитку суперечностей, в якій сторони конфлікту стають антагоністичними, заперечують одна одну і переходять у більш розвинуте явище з якісно новими формами вияву попередніх суперечностей: антагоністичні, несумісні інтереси, цінності й цілі між окремими індивідами, колективами тощо.

Кризова ситуація – це не тільки збіг несприятливих факторів, а й загальна тенденція притаманна суб’єктам, що функціонують у ринковій економіці.

Криза – різкий, крутий перелом у чому-небудь, тяжкий перехідний стан.

Катастрофа – процес при якому взаємовплив зовнішніх та внутрішніх чинників призводить до втрати керованості в організації, не дозволяє вийти з кризи та веде до руйнування системи.

26.Механізми визначення та прогнозування типу, глибини та наслідків розвитку кризових явищ на підприємстві.

Взаємодiя зовнiшнiх i внутрiшнiх кризоутворювальних факторiв призводить до криз рiзноманiтного змiсту та механiзму впливу. За масштабами впливу на пiдпримєтво кризи також подiляються на локальнi, системнi та стратегiчнi.

Локальна криза — процес погiршення дiяльностi в однiй iз пiдсистем органiзацiї, зумовлений впливом об’єктивних та суб’єктивних, зовнiшнiх та внутрiшнiх факторiв, на якi заздалегiдь не було здiйснено вiдповiдного впливу для пiдтримання нормальної ситуацiї, або збiг зазначених факторiв мав несподiваний, невiдворотний характер.

Системна криза - процес погiршення фiнансового, технологiчного, виробничого, органiзацiйного, соцiального стану пiдприємства, стадiя у його функцiонуваннi, коли виникає загроза подальшого його iснування в умовах обмежених можливостей впливу керiвникiв i персоналу на його дiяльнiсть.

Стратегiчна криза — незапланований процес певної тривалостi, що формується пiд впливом певного спiввiдношення зонiшнiх та внутрiшнiх кризоутвоюючих чинникiв, та обмежено можливостi впливу з боку керiвникiв i власникiв підприємств з важко прогнозованими наслiдками, якi призводять до вичерпування стратегiчного потенцiалу та втрати доцiльностi подальшого iснування органiзацiї з незмiнними мiсiєю, цiлями, напрямками дiяльностi та виробничим потенцiалом.

За механiзмом влливу на діяльність пiдприємства розрiзняють кризи типiв А, Б та В: 1. Криза типу А — має прискорений механізм розвитку, негативні тенденції призводять до катастрофічних наслiдкiв, що руйнують систему в невідворотному режимi (некерована фінансова криза). 2. Криза типу Б розвивається повiльнiше, ніж криза типу А, однак її небезпека полягає у тому, що недостатня увага до неї, пов’язана із повільним погіршенням показникiв діяльностi призводить до відкладання розробки та впровадження засобів впливу (криза виробничої системи).

3. Криза типу В – найбільш складна за механізмом формування та впливу на підприємство.

Тема 4