- •3 Українська літературна мова і мова професійного спрямування
- •Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста
- •25 Принципи українського правопису
- •Фразеологія. Джерела виникнення фразеологізмів
- •Лінгвіністичні словники, їх роль у навчанні та професійній діяльності
- •14 Усна і писемна форми укр літ мови.
- •9 Сучасна укр літ мова. Види мовних норм.
- •24 Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •34Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах
- •36 Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •37 Неологізми, архаїзми, історизми в укр літ мові та в економічній термінології зокрема.
- •39 Поняття “фразеологізм”, “фразеологія”.
- •55 Лінгвістичні словники, їх роль у навчанні та проф. Діяльності.
- •53 Мовний етикет майбутнього фахівця-економіста.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови
- •11.Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції
- •13. Давня українська література й початки формування літературної мови
- •16. Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова
- •Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху
- •20 І. Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової укр.. Літературної мови
- •21. Квітка-Основ'яненко - фундатор української прози
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури
22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури
Романти́зм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні,романсової лірики, історичних романів і драм.
Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокремаукраїнського. Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії. До виявів українського передромантизму зараховують також виданий у Москві 1827 збірник «Малороссийские песни» М. Максимовича і балади П. Гулака-Артемовського («Твардовський» і «Рибалка», 1827). Український романтизм виник не так як реакція проти не надто значного в українській літературі класицизму, а проти наявних у ній тоді бурлескних і травестійнихтрадицій і розвинувся у великій мірі під впливом поглибленого вивчення народної творчості, з одного боку, та писань російських і польських романтиків — з другого. Зокрема чималий вплив на утвердження романтизму в українській літературі мали українські школи в російській і польській літературах. В російській літературі провідними представниками української школи були не тільки захоплені українською екзотикою (природою, історією, народним побутом і творчістю) росіяни (К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булґарін), але й численні українці, що писали російською мовою (О. Сомов, М. Маркевич, Є. Гребінка й особливо М. Гоголь). Визначальними були українські теми й українські екзотичні сюжети також для творчості польської української школи"— романтиків А. Мальчевського, Б. Залєського й С. Ґощинського.