58.Органи і посадові особи, які мають право внесення питань на його розгляд.

59.Конституційне подання як форма звернення до Конституційного Суду України.

Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання неконституційним правового акта (його окремих положень), про визначення конституційності міжнародного договору або необхідності офіційного тлумачення Конституції України та інших законів.Суб’єктами права щодо конституційного подання є: · Президент України; · не менш ніж 45 народних депутатів України; · Верховний Суд України; · уповноважений Верховної Ради України з прав людини; · Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

60.Конституційне звернення як форма звернення до Конституційного Суду України.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України, законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Суб’єктами права щодо конституційного звернення є:· громадяни України; · іноземці; · особи без громадянства; · юридичні особи.

61.Поняття та особливості конституційного провадження. Конституційне провадження – це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України. Процедуру вирішення Конституційним Судом справ, віднесених до його компетенції ще називають конституційним судочинством. Так, відповідно до с. 3 ст. 124 Конституції України, а також ч. 2 ст. 1 Закону “Про судоустрій України”, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Поняття “конституційне провадження” і ”конституційне судочинство” є тотожними за своїм значенням, хоча в принципі, провадженням називають особливу процедуру розгляду певних справ у межах певного виду судочинства. Такими особливостями є:- окреме правове регулювання;- предмет розгляду - його складають справи, віднесені до виключної компетенції Конституційного Суду України. При цьому Конституційний Суд не встановлює фактичні обставини справи, а вирішує виключно питання права відповідно до принципів і норм Конституції України;- мета провадження - забезпечення верховенства і прямої дії Конституції України на всій території держави;- склад Суду;- коло суб’єктів звернення до Конституційного Суду України;коло учасників провадження;- організаційно-правові форми конституційного провадження;- процедура розгляду справ;- порядок прийняття і природа актів Конституційного Суду України; - механізм реалізації прийнятих актів та ін.

62.Учасники конституційного провадження. Розгляд справ у Конституційному Суді України здійснюється за участю певних суб’єктів. Вони мають різний правовий статус, неоднакову мету участі у конституційному провадженні. За роллю в процесі і характером зацікавленості учасники конституційного провадження поділяються на такі види:- Конституційний Суд України;- сторони (їх представники);- особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи (експерти, свідки, перекладачітощо). Коло учасників конкретного конституційного провадження визначається характером розглядуваної Конституційним Судом справи.Конституційний Суд України є специфічним учасником конституційного провадження. Він є головним і обов’язковим його суб’єктом. Саме Конституційний Суд України наділений повноваженнями щодо вирішення усіх питань, які виникають при розгляді справи, саме він уповноважений приймати підсумкові рішення в справах конституційного провадження. Відповідні питання Конституційний Суд України вирішує у різних організаційно-правових формах: пленарних засіданнях, засіданнях, колегіях. Окремі повноваження в конституційному провадженні здійснюють Голова Конституційного Суду і його заступники, Секретаріат Конституційного Суду, суддя-доповідач. Сторонами в конституційному провадженні є:- суб’єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, які звернулися до Конституційного Суду України;- органи або посадові особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється. Та ін..

63.Поняття і види актів Конституційного Суду України, їх правова природа та юридична вила. Діяльність органів конституційної юрисдикції пов‘язана з прийняттям певних документів, актів, які опосередковують процес здійснення ними своїх повноважень, а також виступають в якості засобу юридичного оформлення результатів такої діяльності. Акти Конституційного Суду України є засобом формалізації його волі як єдиного в державі органу конституційної юрисдикції. Конституція України вказує на два основних види актів Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції:- рішення - їх Конституційний Суд України ухвалює з питань конституційності законів та інших правових актів (ч. З ст. 150);- висновки - їх Конституційний Суд України дає в справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (ст. 151). Що ж до Закону “Про Конституційний Суд України”, то він містить главу 8 “Рішення і висновки Конституційного Суду України”, в якій відповідно до її назви передбачаються основні види актів, які приймаються в конституційному судочинстві. Крім цього, ст. 50 Закону передбачено можливість прийняття Конституційним Судом України процесуальних ухвал про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України. Види актів Конституційного Суду України визначаються також Регламентом Конституційного Суду України. Так, відповідно до його параграфу 54, такими актами є рішення і висновки, процесуальні та протокольні ухвали Конституційного Суду України. До цього треба додати, що відповідно до Закону і Регламенту, процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження приймаються також колегіями Конституційного Суду України (статті 48, 49 Закону). Таким чином, можна стверджувати, що актами Конституційного Суду України є рішення, висновки і ухвали.

64.Апарат і організація роботи Конституційного суду. Організація роботи КСУ = організація роботи апаратуВ КСУ є Секретаріат ( ЗУ „Про КСУ ст.32): це допоміжний орган КСУ на чолі з керівником Секретаріату, який здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності КСУ.КСУ за поданням голови КСУ призначає керівника Секретаріату з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного суддіВимоги до керівника Секретаріату (як до судді + щодо несумісності):- неналежність до політичних партій- неможливість мати представницький мандат- неможливість участі у будь-якій політичній діяльності- обіймати будь-які інші оплачувані посади, або виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (вимоги щодо несумісності)Керівник + всі посадові особи Секретаріату – держслужбовці.КСУ має комісії (ЗУ „Про КСУ” ст. 33 – постійні, ст. 34- тимчасові): постійні і тимчасові ( вони не є обов`язковими, можуть реорганізовуватись, створюватись нові, і не можуть мати 1 особу).Постійні створюються із суддів КСУ, і вони є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності КСУ.Наприклад: комісія з питань регламенту та етики, --/-- з питань бюджету та кадрів, --/-- з питань наук та інформаційного забезпечення , --/-- з між нар зв’язків .Тимчасові комісії утворюються для додаткового дослідження питань, пов`язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права (коли справа вирішується, комісія розпускається).КСУ має архів (ЗУ „Про КСУ” ст. 35), де зберігаються матеріали діяльності КСУ.- матеріали справ, щодо яких КСУ прийнято рішення або дано висновок зберігаються 100 років- оригінали рішень та висновків КСУ зберігаються безстроково- інші матеріали щодо діяльності – на загальних підставах визначених законодавством України.Матеріальні справи, з яких дані висновки, зберігаються 100 р. Оригінали-безстроково.КСУ має бібліотеку (ЗУ „Про КСУ” ст. 36): вона утворюється для забезпечення КСУнормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою.ВР, Кабмін, Пр і мінюст повинні надсилати всі нормативно-правові акти (будь які акти, закони, постанови, укази, розпорядження) – у 2примірникахЗа рахунок держ бюджету судді забезпечуються кодексами та іншою необхідною літературою.КСУ має друкований орган - „Вісник КСУ”КСУ має в апараті судового розпорядника (Регламент КСУ пар. 40), який: - у ході пленарного засідання сприяє своїми діями підтримці встановленого порядку в Залі засідання КСУ, виконує розпорядження лише головуючого- має право робити зауваження присутнім у Залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів до усунення порушень ( його вимоги є обов`язковими для всіх присутніх)- при вході суддів КСУ до Залу засідань та при виході з нього пропонує всім присутнім встати.