14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)

Розвиток промислової Півночі вимагав різкого розширення внутрішнього ринку товарів і робочої сили, а це впиралося в існування рабоволодіння. Наявність в економічній системі рабовласницького сільськогосподарського сектора перешкоджало розвитку виробничих сил США. Суперечність між капіталістичною системою Півдня та рабовласницьким плантаційним господарством на Півночі призвели до Громадянської війни 1861-1865 pp. Ця війна закінчилася повною перемогою Півночі. Одним із головних завоювань Громадянської війни було знищення рабства. Його скасування усувало головну перешкоду на шляху повної перемоги капіталізму в масштабах всієї країни.

Другим важливим завоюванням було юридичне вирішення аграрного питання на користь фермерів. Третій підсумок Громадянської війни - це зміцнення грошового обігу та банківської системи. У політичному плані Громадянська війна призвела до переходу влади на всіх теренах США у руки торгово-промислової буржуазії Півночі. По закінченні Громадянської війни почався процес "Реконструкції Півдня". Основні завдання цього процесу були такі: місце і роль Півдня у системі федерального управління; про створення нових органів влади на Півдні; про наділення землею визволених негрів та безземельного білого населення Півдня; про політичні та економічні права колишніх рабів. Боротьба за вирішення цих задач продовжувалася з 1863 до 1877 pp. Першочергове завдання програми Реконструкції Півдня - це вирішення аграрної проблеми. У роки Реконструкції безземельне населення брало землю в оренду, створювалась нова для Півдня форма ведення господарства -сільськогосподарські кооперативи, які об'єднували до 160 осіб.

15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.

Промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва почався в Західній Європі наприкінці XVIII сторіччя і закінчився у другій половині XIX ст. Великобританія була першою з європейських держав, яка створила у себе мережу фабрик по виробництву сукняних, вовняних та бавовняних виробів, металургійних і машинобудівних підприємств. Це стало можливим завдяки англійським винахідникам, які запропонували промисловцям ткацький верстат (Джон Кей у 1733 p.), паровий двигун (Джеймс Ватт у 1769 p.), конвертори для переробки чавуну в сталь (Генрі Бесемер у 1856 p.). Промисловий переворот зробив неминучим зміни у засобах транспорту: були поліпшені сухопутні шляхи, прокладені сталеві колії, почалось пароплавне сполучення річок і морів, що з'єднували Велику Британію з Європою, Африкою, Америкою та Азією. У ІІ пол.. XIX ст.. Великобританія перетворилась на "фабрику світу". На її долю припадала половина світового видобутку кам'яного вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Питома вага Англії у світовій торгівлі становила 65%. Постійні потреби промисловців у великих партіях сировини та матеріалів сприяли розвитку оптової торгівлі та її центрів - товарних бірж. Майже у кожному торговельно-промисловому місті Великобританії діяли біржі, де купці і промисловці укладали угоди з купівлі й продажу значними партіями сировини, матеріалів та готової продукції на підставі їх зразків. Головною перевагою бірж перед ярмарковою та базарною торгівлею було те, що вони працювали постійно, і завдяки біржовим торгам ціни на товари усюди були приблизно однаковими. Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що в англійській промисловості застосовували застарілу техніку - парові двигуни, механічні ткацькі верстати. Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів, вироблених у Великобританії, на світовому ринку почали знижуватися. Замість того щоб вкладати кошти у модернізацію промисловості, англійські фабриканти взяли курс на поширення торгівлі з колоніями, а також почали створювати у колоніальних країнах Британської імперії філіали своїх виробництв. Завдяки дешевизні сировини та робочої сили, безжалісній експлуатації праці населення колоній англійські підприємці одержували великий прибуток без додаткових втрат. Наприкінці XIX ст. Великобританія втратила роль "майстерні світу", але в цій країні також відбувались зміни: високими темпами розвивалися сталеплавильна, електротехнічна і хімічна промисловість, створювалися монополії у промисловості, сформувався грошовий ринок з банківським капіталом на чолі. Основа могутності Великобританії перейшла від заводів і фабрик до банків і фондових бірж, а сама країна стала фінансовим центром світу. Великобританія спочатку посідала перше місце серед інших капіталістичних країн по виробництву чавуну і сталі, а потім поступилася США і Німеччині, а за темпами промислового розвитку відстала навіть від Франції. Незважаючи на структурні зміни в економіці, Велика Британія все ж таки залишилася могутньою країною, що володіла колоніями майже в усіх частинах світу.