- •1 Напрями підвищення ефективності управління митною справою
- •2 Заходи із скорочення витрат управлінської діяльності
- •3.Поняття та загальна характеристика економічної інформації.
- •4. Види та властивості економічної інформації.
- •5. Структуризація та формалізоване завдання економічної інформації
- •6. Класифікація та кодування економічної інформації
- •7. Класифікатори економічної інформації
- •8. Призначення і роль інформаційної системи в економіці
- •9. Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем.
- •11. Сучасні організаційно-економічні іс
- •12. Загальна структура аіс, функціональна та забезпечувальна частини. Компоненти системи
- •13. Вимоги до структури і роботи еаіс
- •14.Принципи створення і функціонування аіс на підприємстві
- •15. Організація робіт зі створення аіс.
- •16.Стадії та етапи створення аіс
- •17. Особливості та структура інформаційного забезпечення аіс.
- •18. Організація позамашинної інформаційної бази.
- •21. Поняття інформаційної технології, етапи розвитку інформаційних технологій
- •22. Сутність технологічного забезпечення та його місце в автоматизованій інформаційній системі
- •23. Вплив параметрів задач аіс на оброблення економічної інформації
- •24. Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну технологію.
- •25. Загальна характеристика основних типів інформаційної технології.
- •26. Основні поняття та визначення технології автоматизованої інформаційної системи
- •6.2. Параметри технологічних процесів автоматизованої обробки даних і критерії їх оцінки
- •6.3. Параметри економічних задач та їх вплив на технології обробки даних
- •6.4. Методологічні основи проектування технології автоматизованої обробки інформації в централізованих і децентралізованих системах обробки даних
- •6.5. Поняття та склад технологічного забезпечення
- •27.Предметна технологія обробки даних на пеом
- •28. Організація автоматизованих робочих місць (арм) управлінського персоналу
- •29. Технологія обробки даних в умовах арм
- •30. Інструментальні засоби арм
- •31.Технологічні аспекти обробки інформації на арм
- •32. Типові процедури й операції обробки інформації в середовищі субд на пеом
- •33. Призначення, сфери застосування, класифікація лом
- •34. Принципи побудови лом
- •35.Логіко-інформаційне забезпечення лом
- •36.Організація розподіленої обробки даних на лом
- •37. Суть і основні поняття систем управління базами даних
- •38. Комп'ютерні системи управління базами даних
- •39. Організація взаємодії користувача з субд
- •40. Узагальнена технологія роботи
- •42. Інтеграція прикладних програм
- •43. Загальна характеристика і структура системи автоматизованої інформаційної системи у внутріфірмовому управлінні підприємством
- •44. Автоматизація управління технічною підготовкою виробництва
- •45. Автоматизована іс розроблення маркетингових стратегій розвитку підприємства
- •46. Особливості та сфери застосування експертних систем
- •48. Компоненти експертної системи
- •50. Характеристика системи електронного декларування
- •51.Функциональні арМи, що використовуються в митних органах
- •2.2 Короткий опис можливостей
- •52. Інформаційно-довідкові системи. "вэд-инфо"
- •53. Автоматизована інформаційна система обліку на підприємстві
- •2.Загальна характеристика аіс "Галактика"
- •3. Загальна характеристика аіс "Парус"
- •4. Загальна характеристика аіс "бас: Підприємство" (м.Суми)
- •55. Сутність та функціональне призначення єаіс дмсу
- •56.Структура єаіс Держмитслужби
- •57. Органи управління та інформаційна взаємодія в єаіс Держмитслужби
- •58.Сутність регламентації діяльності митних органів України
- •60. Поточний стан та шляхи підвищення ефективності електронних інформаційних систем в Державній митній службі України
31.Технологічні аспекти обробки інформації на арм
АРМ реалізує діалогову людино-машинну технологію управління. Технологічні аспекти обробки інформації на АРМ характеризуються такими ознаками: можливістю оптимальної взаємодії людини та ПЕОМ; доступністю обчислювальних засобів в будь-який час; користування індивідуальною (персональною) інформаційною системою, можливістю доступу до інформаційних систем інших абонентів і до інтегрованої інформаційної системи; організацією інформаційного забезпечення у вигляді звичних форм документів; можливістю користувача працювати з екраном дисплея як з документом, який можна скоригувати та роздрукувати; урахуванням потреб кінцевого користувача при проблемній орієнтації ІЗ, ТЗб, ПЗ на предметну сферу , зокрема його психофізіологічних особливостей. Предметна сфера описується в реальному часі; програмне забезпечення реалізує діалог будь-якого типу і здійснює підтримку користувача; інформація опрацьовується відразу після введення, в результаті чого збільшуються оперативність і вірогідність обробки інформації, підвищується її якість, що сприяє реалізації контролю за процесом виробництва та використанням ресурсів.
При розробці схеми технологічного процесу автоматизованої обробки інформації на ПЕОМ в умовах АРМ необхідно враховувати участь кінцевого користувача { конкретного працівника управління) в обробці інформації; відсутність окремого підготовчого етапу (в традиційному розумінні), на якому здійснюється підготовка масивів інформації на МИ; сполучність операцій введення даних первинних документів з автоматизованими операціями їх контролю і розміщення в інформаційному фонді АРМ; значне зниження обсягів інформації, яка вводиться вручну, за рахунок використання НДІ і можливості відображення на екрані дисплея, коли переважна більшість даних вводиться з НДІ, а мінімум оперативних даних - з документа; діалогове ведення БД і діалогову обробку інформації, в результаті чого сформований вихідний документ може бути відображений на екрані, записаний на МД, виведений на друк у потрібній кількості примірників.
32. Типові процедури й операції обробки інформації в середовищі субд на пеом
Базова технологія АРМ — це технологія створення та ведення БД. Інформаційна технологія БД складається з двох частин, які являють собою етапи формалізації знань деякої предметної сфері. На першому етапі проектується, тобто визначається, безліч складових елементів БД і взаємозв'язків між ними. Як до джерела формалізованих знань до БД ставляться вимоги повноти, цілісності, швидкого доступу, захисту від несанкціонованих доступу та використання. На цьому етапі одержують моделі предметної сфери: концептуальну - в термінах кінцевого користувача, логічну - у відповідності до вимог СУБД, фізичну - у вигляді структур зберігання даних на МД і методів доступу до них.
Другий етап - експлуатація БД. На цьому етапі кінцевий користувач реалізує процедури трьох типів: заповнеііня БД конкретними даними, маніпулювання даними, адміністрування БД. Кожна з процедур може бути подана набором операцій, склад і послідовність виконання яких залежать від конкретних завдань користувача, характеристик і можливостей СУБД. До СУБД належать засоби, які дозволяють описати структури первинних документів з відомостями для БД. Чимало СУБД мають засоби заповнення даними зпроектованих структур. У табл. 7.1 наведено опис типових процедур та операцій, виконуваних на етапі обслуговування БД у процесі її експлуатації.
Технологія обробки інформації на ПЕОМ забезпечує зручне введення інформації, наочність відображення інформації, яка вводиться або виводиться, Швидкий доступ до раніше введеної інформації; формування на екрані і заповнення иихідних документів складної структури, видачу на екран дисплея різноманітних Довідок за запитом; підтримку особистої діяльності кінцевого користувача.
Типові процедури и операції з обслуговування БД
Процедура |
Операція |
Призначення та характеристики |
Заповнення БД /здійснюється один раз |
Введення даних /з клавіатури та з файлів НДІ |
Введення даних первинних документів на МД через вкраяну форму; у вигляді форми первинного документа, таблиці, структури запису. Візуальний контроль інформації на екрані дисплея |
|
Контроль даних, що вводяться |
Підтримка цілісності БД. Контроль здійснюється програмними засобами та переглядом фрагментів заповнених БД |
|
Включення запису в БД |
Здійснюється аналогічно заповненню |
Маніпулюванню даними |
Модифікація змісту БД ( зміна даних, що зберігаються в БД) |
Виконується в три кроки: 1) пошук модифікованого запису (за ключем); 2) підтвердження знищення; 3) виключення запису з БД. |
|
Знищення запису з БД |
Виконується в три кроки: 1) пошук знищеного запису; 2) підтвердження знищення; 3) знищення запису з БД |
|
Пошук даних у БД |
Здійснюється за запитом на мові СУБД. Контроль даних та їх несуперечність, захист від несанкціонованого доступу (зміни та використання); відтворення |
|
Підтримка цілісносгі БД |
Регламентація доступу до даних та оновлення змісту |
Адміністрування БД (може виконуватися службою адміністратора БД) |
Доступність БД. |
БД шляхом введення системи паролів і кодів; встановлення системи повноважень |
Для цього в АРМ використовується уніфікований метод відображення інформації на екрані ПЕОМ через дисплейні вікна. Для цього методу характерне багатовіконне відображення інформації, при якому на екрані в кожний момент часу виводяться фрагмента таблиці, які займають дисплейне вікно. У таке вікно може бути виведений запис масиву, частина текстового документа тощо.
При виведенні вікна на дисплей утримувана в ньому інформація позначається як- активна. В активне вікно можна занести інформацію, можна викликати нові значення або відредагувати старі. Це вікно називається вхідним. Інформація вхідного вікна може заповнюватися з клавіатур або за допомогою вибирання інформації з допоміжних вікон. У допоміжне вікно викликається інформація файлів НДІ. Допоміжних вікон може бути декілька, у тому числі взаємопов'язані габлиці. Вікна обмежені рамками. Вони можуть, за бажанням користувача, гтереміщатися в різні позиції екрана і змінювати свої розміри. При виведенні інформації в допоміжне вікно воно вже стає робочим. Виведену в робоче вікно інформацію можна перенести в інше робоче вікно (вхідне). Вхідне вікно може оути "чистим", а його заповнення може здійснюватися з допоміжних вікон і з клавіатури (перенесення змісту з допоміжного вікна у вихідне). Вікна можуть накладатися одне на одне.
У вхідному вікні містяться пояснюючі записки окремих складових виробу А. Значення складових подані іменами компонентів або умовними позначеннями. Користувач може «розкривати» зміст інформації різних рівнів подання здійснюючи "занурення" у наступний рівень для детального дослідженні-різноманітних компонентів об'єкта, описаного на найверхньому рівні. Об'єкти можуть бути описані до будь-якого ступеня деталізації. У цьому випадку легке здійснюється перехід від загального до окремого. При цьому від кінцевого користувача практично не вимагається ніяких спеціальних навичок, а тільки вміння переміщати курсор і вибирати спеціально виділені функціональні клавіші.
Об’єкт – вибір А