66. Поняття www

Система World Wide Web – це глобальна система розповсюдження гіпертекстової інформації, яка використовує в якості каналів транспортування Інтернет. Інформація в World Wide Web представляється у вигляді гіпертекстових докуметів (документи Web, Web-сторінки). Фактично World Wide Web – це гіпертекстовий простір документів, який не повязаний із географією розміщення самих Web-вузлів. Тому ми можемо на екрані монітора однаково проглядати Web-сторінки, які зберігаються як на диску компа в сусідній кімнаті, так на сервері, розміщеному на іншому континенті. Основою функціонування World Wide Web є протокол НТТР (HyperText Transport Protocol) який визначає, яким чином додаток може найти і використовувати ресурси, які зберігаються на другому компі. Протокол НТТР забезпечує доступ до документів Web, архівам файлів FTP, Gopher-меню, а також до групи новин. Коли користувач клацає мишою по б-я посиланні, НТТР займається пошуком і загрузкою потрібного документу. Документи, розміщенні в World Wide Web, назив Web-сторінками. Web-сторінка звичайно звичайно містить різну інформацію: текст, графіку, звики, відио тощо. Більшість документів Web пишуться на мові гіпертекстової розмітки НТML (HyperText Markup Language). Перегляд Web-сторінок здійснюється програмами – оглядачами (браузерами): Netscape Navigator i Internet Explorer. Оглядачі проводять синтаксичний аналіз документів, створених на мові НТМL.

 

67 експертн1 системи. Експертна система - це програма, що поводиться подібно експерту в деякій, звичайно вузькій прикладній області. Експертні системи повинні вирішувати задачі, що вимагають для свого рішення експертних знань у деякій конкретній області. Експертна система повинна також уміти певним чином пояснювати свою поведінку і свої рішення користувачу, так само, як це робить експерт-людина. Це особливо необхідно в областях, для яких характерна невизначеність, неточність інформації (наприклад, у медичній діагностиці). У цих випадках здатність до пояснення потрібна для того, щоб підвищити ступінь довіри користувача до рад системи, а також для того, щоб дати можливість користувачу знайти можливий дефект у міркуваннях системи. У зв'язку з цим в експертних системах варто передбачати дружня взаємодія з користувачем, що робить для користувача процес міркування системи "прозорим". Часто до експертних систем висувають додаткову вимогу - здатність мати справу з невизначеністю і неповнотою. Інформація про поставлену задачу може бути неповною чи ненадійною; відносини між об'єктами предметної області можуть бути наближеними. Наприклад, може не бути повної впевненості в наявності в пацієнта деякого симптому чи в тому, що дані, отримані при вимірі, вірні; ліки може стати причиною ускладнення, хоча звичайно цього не відбувається. В усіх цих випадках необхідні міркування з використанням ймовірнісного підходу. У самому загальному випадку для того, щоб побудувати експертну систему, ми повинні розробити механізми виконання наступних функцій системи: 1. рішення задач з використанням знань про конкретну предметну область можливо, при цьому виникне необхідності мати справу з невизначеністю; 2. взаємодія з користувачем, включаючи пояснення намірів і рішень системи під час і після закінчення процесу рішення задачі.

Кожна з цих функцій може виявитися дуже складною і залежить від прикладної області, а також від різних практичних вимог. У процесі розробки і реалізації можуть виникати різноманітні важкі проблеми. Особливості ЭС, що відрізняють їх від звичайних програм, полягають у тім, що вони повинні володіти:

1. Компетентністю, а саме: Досягати експертного рівня рішень (тобто в конкретній предметній області мати той же рівень професіоналізму, що й експерти-люди), Мати активну працездатність (тобто застосовувати знання ефективно і швидко, уникаючи, як і люди, непотрібних обчислень), Мати адекватну працездатність (тобто здатність лише поступово знижувати якість роботи з міри наближення до границь діапазону компетентності або припустимої надійності даних).

2. Можливістю до символьних міркувань, а саме: Представляти знання в символьному виді, Переформулювати символьні знання. На жаргоні штучного інтелекту символ — це рядок знаків, що відповідає змісту деякого поняття. Символи поєднують, щоб виразити відносини між ними. Коли відносини представлені в ЭС вони називаються символьними структурами.

3. Глибиною, а саме: Працювати в предметній області, що містить важкі задачі, Використовувати складні правила (тобто використовувати або складні конструкції правил, або велику їхню кількість)

4. Самосвідомістю, а саме:

 

68. поняття реляц1йних баз даннихОригінальність підходу Е.Ф.Кодда полягає в застосовані до відношень впорядкованої системи операцій, що дозволяє отримувати складені відношення з бази (виводити, обчислювати, проводити арифметичні операції). Використання відношень дозволяє ділити інформацію на таку, що зберігається постійно і таку, яка отримується в результаті визначених перетворень над постійною. Е.Ф.Кодд показав, що набір відношень (таблиць) може бути використаний для збереження даних про об’єкти реального світу і моделювання зв’язків між ними. Під таблицею будемо розуміти структуру заголовку даної таблиці плюс сукупність записів даних у відповідності із заголовком. Відношення реляційної бази даних діляться на два класи: об’єктні та зв’язні. Об’єктне відношення зберігає дані про об’єкти (екземпляри сутності). В об’єктному відношенні один (або декілька) з атрибутів однозначно ідентифікують об’єкт. Такий ключовий атрибут називається (одиничним чи множинним) ключем відношень або первинним атрибутом. Ключ, як правило, знаходиться у першому стовпці. Інші атрибути функціонально залежать від даного ключа. Ключ може включати кілька атрибутів (складний ключ). В об’єктному відношенні атрибути не повинні дублюватися. Це основне обмеження в реляційній базі даних для збереження цілісності даних. Зв’язне відношення зберігає ключі двох чи більше об’єктних відношень, тобто по ключах встановлюються зв’язки між об’єктами відношень.

69

70

71 Порядок формування поно1 ф1зично1 адреси пам’ят1

72 Пошук 1нформац11 в СУБД MS Access Пошук інформації в базі даних шляхом перегляду великої таблиці, що містить тисячі записів, займе багато часу. Access пропонує декілька способів пошуку або заміни потрібних даних при виконанні пошуку конкретного значення, одного запису або групи записів:

                                    прокрутити таблицю або форму або ввести номер потрібного запису в поле номера запису (див. мал. 24.3);

                                    провести автоматизований пошук конкретних записів або певних значень в полях за допомогою діалогового вікна Знайти і замінити (Find and Replace) яке відображується на екрані після вибору команди Знайти (Find) у меню Правка (Edit);

                                    тимчасово ізолювати за допомогою фільтру і проглянути певний набір записів в таблиці або відкритій формі;

                                    проглянути певний набір записів з однієї або декількох таблиць бази даних, що задовольняє заданим за допомогою запиту умовам. Запит дозволяє працювати з набором записів незалежно від конкретної форми або таблиці.

СУБД ACCESS дозволяє створювати запити за допомогою майстрів та у режимі конструктора. У СУБД ACCESS під час виконання запиту створюється набір записів, що виглядає як таб­лиця, але він не є таблицею. Фактично запит — це уявлення кори­стувача про потрібні дані з різних таблиць або інших запитів. У процесі відкриття запиту в режимі таблиці або використання його у формах та звітах, створюється новий набір записів з поточ­ного змісту бази даних. Дані в запитах можна редагувати. Всі змі­ни фіксуються у таблицях, дані з котрих використовуються у запиті. Запит - один з найбільш потужних об’єктів MS Access, який дозволяє ефективно представити інформацію, що містять таблиці, з певними властивостями. В деякому розумінні запит подібний до фільтрів, коли з таблиць будується вибірка за певною умовою. Але на відміну від фільтру запит дозволяє отримати більш змістовний результат. Перш за все, це пояснюється тим, що фільтр дає інформацію для перегляду (друку), але, на відміну від запиту автоматично не зберігається, як окремий об’єкт бази даних. Запити, маючи таку властивість, дозволяють динамічно поновлювати інформацію у своїх таблицях, якщо у таблицях бази даних виникла зміна інформації. Крім цього, запит має і зворотну дію: якщо змінювати інформацію у його таблицях, то таблиці бази даних, на базі яких побудований запит, будуть адекватно змінювати свою інформацію.

 

73 Пошук 1нформац11 в СУБД MS Excel

Щоб створити простий запит - майстер запитів. Майстер запитів дозволяє вибирати таблиці і поля. Коли майстер запитів виявляє поле первинного ключа в одній таблиці і полі з таким же ім'ям в іншій таблиці, він автоматично створює внутрішнє об'єднання. Майстер запитів також дозволяє провести просту фільтрацію і сортування діапазону зовнішніх даних перед тим як передати дані в Microsoft Excel. За допомогою майстра запитів можна змінювати раніше створені в ньому запити. Щоб створити більш складний запит, використовуйте Microsoft Query. Цей метод дозволяє звузити таблицю результатів шляхом створення внутрішнього чи зовнішнього об'єднання, а також за допомогою умов і виражень. Вираженнями називаються обчислення, у яких застосовуються оператори, функції, імена полів, константи. Для проведення більш складних фільтраций використовуються умови. Перед відправленням даних у Microsoft Excel переконаєтеся, що таблиця результатів містить потрібні зведення. Запуск запитів виробляється з Microsoft Excel чи Microsoft Query. Запитом з параметрами називається запит, що при запуску вимагає ввести умови вибірки даних. Створити запит з параметрами можна тільки в Microsoft Query. Умова служить для вибірки даних з таблиць. Запуск запитів виробляється з Microsoft Excel чи Microsoft Query. Функція Пошук повертає позицію першого входження чи символу текстового рядка при пошуку ліворуч праворуч. Функція ПОШУК використовується для пошуку входження чи символу рядка тексту в інший рядок тексту, для того щоб застосувати функції ПСТР чи ЗАМІНИТИ для зміни тексту. Синтаксис: ПОШУК(шуканий_текст;текст_для_пошуку;нач_позиція)

Щоб фільтрувати список за допомогою розширеного фільтра, стовпці списку повинні мати заголовки. На листі також повинне бути не менш трьох порожніх рядків вище списку. Ці рядки будуть використані як діапазон умов добору. 1.Скопіюйте зі списку заголовки стовпців, які фільтруються . 2.Уставте скопійовані заголовки стовпців у першому порожньому рядку діапазону умов добору. 3.Введіть у рядки під заголовками умов необхідні критерії добору. Переконаєтеся, що між значеннями умов і списком знаходиться як мінімум один порожній рядок. 4.Вкажіть осередок у списку. 5.Виберіть пункт Фільтр у меню Дані, а потім — команду Розширений фільтр. 6. Щоб показати результат фільтрації, сховавши непотрібні рядки, установіть перемикач Обробка в положення Фільтрувати список на місці. Щоб скопіювати відфільтровані рядки в іншу область листа, установите перемикач Обробка в положення Скопіювати результати в інше місце, перейдіть у поле Помістити результат у діапазон, а потім укажіть верхній лівий осередок області вставки. 7.Введіть у поле Діапазон критеріїв посилання на діапазон умов добору, що включає заголовки стовпців.

 

74 Пошук 1нфо в мереж1 1нет

Для пошуку інформації у веб-просторі існують спеціальні засоби – так звані пошукові системи. Пошукові системи існують для зручності роботи у World Wide Web. При організації роботи з пошуковою системою задача користувача полягає в тому, щоб пояснити за допомогою спеціальної мови запитів що саме необхідно знайти. Завданням пошукової системи є пошук та відображення веб-сторінки з посиланнями на адреси, за якими можна знайти потрібну інформацію. Зазвичай, на правильно сформульований запит практично завжди можна отримати бажану відповідь. При цьому не слід забувати, що питання ставиться не людині, а машині, яка за допомогою спеціальної програми аналізує інформацію в залежності від занесених до неї алгоритмів пошуку. За принципом дії розрізняють кілька видів пошукових систем:

• пошукові каталоги; Як правило, такі каталоги є ієрархічними гіпертекстовими меню з пунктами і підпунктами, які визначають тематику сайтів, адреси яких містяться в цьому каталозі, з поступовим (від рівня до рівня) уточненням теми.

• рейтингові системи; Ідея цієї системи полягає у тому, що на головній сторінці розміщується перелік найважливіших тем, які, в свою чергу, містять список тематичних розділів. Вибравши потрібну тему, користувач отримує обмежений перелік веб-ресурсів, присвячених даній темі. Поруч з кожним веб-ресурсом висвітлюється оцінка його популярності, яка вимірюється в кількості переглядів цього ресурсу за останню добу. Проте, потрібно пам’ятати, що не завжди високий рейтинг об’єктивно відповідає якості веб-ресурсу.

• індексні бази даних. Більшість пошукових систем світу - індексні пошукові системи, які ще називають пошуковими покажчиками, пошуковими серверами, словниковими пошуковими системами, автоматичними індексами, пошуковими машинами, Search Engines - в англомовних джерелах тощо. Їхнє призначення – якнайкраще охопити

75. призначення та створення кнопкових форм в СУБД Для найбільш зручного відображення інформації, що міститься в базі даних, використовуються форми. У повсякденному житті ми зазвичай заповнюємо форми, наприклад, коли вносимо плату за квартиру або телефон. Вживання різних елементів інтерфейсу дозволяє наочніше представити запис. Додавання до форми Windows Media Player дозволяє відтворювати файли .avi (Audio-Video Interleaved) і .asf (ACTIVEX Streaming Format) з тим, аби користувачі могли розслабитися в процесі роботи. Як фонове зображення можна використовувати графічні файли з розширенням .gif і jpg. . Форми зазвичай використовують для наступних цілей:

                                     для введення нових даних в таблицю, їх редагування і видалення;

                                     для вибору даних, їх попереднього перегляду і для друку звіту;

                                     для відкриття інших форм або звітів.

При створенні форми зручно користуватися діалоговим вікном Нова форма (New Form). Відображувати це вікно на екрані можна наступними способами:

                                     виділити таблицю або запит в базі даних і вибрати команду Форма (Form) у меню Вставка (Insert);

                                     натискувати кнопку Новий об'єкт (New Object) на панелі інструментів і в списку, що розкривається, вибрати Форма (Form);

                                     у вікні бази даних на вертикально розташованій панелі Об'єкти (Objects) виділити значок Форми (Forms) і натискувати на панелі інструментів кнопку Створити (New).

Використання майстра — один з найбільш простих способів створення форми. Інший спосіб відображення вікна майстра — в діалоговому вікні Нова форма (New Form) вибрати в списку Майстер форм (Form Wizard). У списку, що розкривається Таблиці і запити (Tables/Queries) виберіть джерело даних . Двічі клацніть мишею імена полів, які ви хочете перемістити із списку Доступні поля (Available Fields) у список Вибрані поля (Selected Fields). Режим конструктора надає найбільші можливості по створенню і редагуванню форми. Форма може бути розділена на 5 частин: Заголовок форми (Form Header), Верхній колонтитул (Page Header), Область даних (Detail), Нижній колонтитул (Form Footer) і Примітка форми (Form Header/Footer).