1.Авторитаризм: визначення, суттєві риси

2. Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській

3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів

4.Виборча система сучасної України

5.Визначення тоталітарного режиму, його характеристики

6.Генеза та еволюція поняття «геополітика»; науковий напрям та елементи політичної практики

7.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику

8.Головні функції політичних систем

9. головні характеристики традиційних політичних систем

10. Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи

11.Демократичні політичні режими

12. джерела легітимності влади

13. засоби боротьби з тероризмом

14. зміст системного підходу до вивчення політики

15.історичні форми демократії

16. класовий і загально соціальний підходи до визначення сутності держави

17. критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи

18. легальність та легітимність політичної влади

19. методи вирішення політичних конфліктів

20. модернізація: поняття та теорії модернізації

21. обєднання громадян: різновиди, методи на владу

22.ознаки та основні функції держави

23.основні елементи політичної культури

24.основні концепції походження держави: телеологічна, патріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання

25. Основні риси модернізованих політичних систем

26.Основні теоретичні моделі політичних систем(Истон,Алмонд, дойч)

27. основні теорії виникнення тоталітаризму

28. Основні теоріх влади(реляціонистські, системні, біхевіористські)

29. Основні форми правління скакун

30.Основні функції політики

31. Партії в уКраїні: партійний спектр України

32. Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку

33. Політична етика: визначення та зміст

34. Політична ідеологія, поняття та типологія

35.Політична поведінка особи, фактори, що її визначають

36.Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми закладка http://referatu.net.ua/referats/23/7095

37 Політичний процес: зміст, суб’єкти політичного процесу семинар

38.Політичний режим: визначення та сенс поняття

39. пОняття «обєднання громадян», «громадська оганізація», «»громадські обєднання» визначення в законод та науці

40 поняття еліти. Поняття політичної еліти. Поняття політичного лідерства. Типи еліт

41. Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.

42.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів

43. поняття та ознаки партії

44. поняття та типи політичної участі

45. предмет політології

46.Принципи правової держави

47. Причини виникнення держави

48.Причини та умови виникнення тероризму

49. Проблеми політично еліти в науці: внески у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, МАкіавелі

50.Ресурси політично влади; різновиди та типологія

51. Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять і їх взаємовідношення

52. Рівні політичної культури: занальний( культура суспільства), груповий, індивідуальний

53. Різноманітні форми авторитаризму

54. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі

55. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика

56. Способи рекрутування в еліту: антрепренеська система і система гільдій

57. Стилі лідерства. Визначення та типологія

58 Структура політичної партії

59 структура політичної влади

60. Структурні компоненти політичної системи

61. Субєкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні

62 Субєкти та об’єкти політики

63 .Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування

64 Сутність виборчої системи і типологія виборів

65. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури

66. Сутність політики: основні теоретичні підходи( субстанціональний, інституціональний, соціологічний,телеологічний, конфліктний , консенсуальний)

67. сутність системного підходу до дослідження політичної сфери

68 Сутність соціальної держави

69. Сутність, структура, рівні політичної свідомості

70 Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку

71Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень

72 Теорії демократії( колективістські теорії, ліберальні та елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії)

73.Теорії еліт( Моска, ПАрето, Михельс). Теорії лідерства.

74. Теорії лідерства: теорії рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична +семинар

75. Тероризм як чинник сучасної політики

76 Типи виборчих систем у світовій практиці: мажоритарна система відносної чи абсолютної більшості, пропорційна та змішана. Достоїнства та недоліки кожної = вопр 64

77 Типи партійних систем, їх характеристики = вопрос 9

78Типи політичної культури : фрагментарна і інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культури

79 Типологія легітимності політичної влади

80Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів. семинары

81Типологія політичних конфліктів

82. Типологія політичних систем= вопрос 9

83. Форми демократії: їхні сильні та слабкі сторони

84. Форми державного устрою скакун

85. Форми тоталітарних режимів

86. Функції політичних партій

87. Функції політичного лідера

88. Функції політичної влади

89. Функції політичної еліти

90. Характерні риси багатопартійності в Україні

1. Авторитаризм.

Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму.

Авторитарний режим - це система правління, при якій влада здійснюється однією конкретною особою при мінімальній участі народу.

Авторитарній політичній системі притаманні такі риси:

- Автократизм - невелике число носіїв влади. Ними можуть бути одна людина (монарх, тиран) або група осіб.

-Необмеженість влади, її непідконтрольність громадянам. Влада може правити за допомогою законів, але їх вона приймає на свій розсуд.

- Опора на силу. Авт реж. може не вдаватися до масових репресій і користуватися популярністю серед широких верств населення. Однак він має достатню силу в разі необхідності примусити громадян до покори.

- Монополізація влади і політики, недопущення політ. опозиції і конкуренції. При авторитаризмі можливе існування обмеженого числа партій, правсоюзов та інших організацій, але лише за умови їх підконтрольності владі.

- Відмова від тотального контролю над суспільством, невтручання в неполітичні сфери і насамперед у економіку.

- Рекрутування політичної еліти шляхом ввіденія до складу виборного органу нових членів без проведення додатково.

Характерними ознаками авторитарного режиму є:

1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі.

2. Концентрація влади в руках уряду, глави держави чи військових. Громадяни відчужені від процесу прийняття рішень. Правляча еліта формується не через конкурентні вибори, а шляхом призначення.

3. Органи влади, як центральні, так і місцеві, мають маріонетковий характер.

5. Можливість втручання армії в політичний процес.

б. Не виключені вибори, боротьба партій, але все це відбувається в жорстко регламентованих рамках.

6. Наявність приватного сектору економіки, вільного від прямого державного втручання.

7. Авторитарний режим допускає існування інакомислення і опозиції в чітко визначених межах. Правляча еліта готова терпіти інакомислення, доки воно не зачіпає основ режиму.

Отже, авторитаризм — це політичний режим, в основу якого покладено зосередження монопольної влади в руках однієї чи групи осіб, що знижує або виключає роль представницьких інституцій влади у суспільстві. Авторитарні режими досить поширені і різноманітні

2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській

Найвідомішою в сучасній політології є типологія політичної культури, здійснена Г. Алмондом і С. Вербою шляхом порівняльного аналізу різних політичних культур, які існують в окремих країнах. На основі дослідження політичної культури США, Великобританії, Італії, ФРН і Мексики вони виокремили у праці «Громадянська культура» три «чистих типи» політичної культури: патріархальний, підданську та активістську. Ці типи характеризуються певними цінностями, зразками політичної поведінки, способами організації влади і не прив'язані жорстко до певної історичної епохи чи соціальної спільності.

Патріархальний тип політичної культури характеризується відсутністю в суспільстві інтересу до політичної системи. Основними рисами цієї культури є майже повна відсутність у громадян знань, емоцій і суджень щодо держави, відсутність прагнень, аполітичність поряд із замкнутістю на місцевій чи етнічній солідарності.

Підданський тип політичної культури вирізняється сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь у її функціонуванні. Цей тип сформувався за умов феодальної системи з її виразною ієрархічністю політичних відносин. Елементи підданської культури трапляються і в сучасних суспільствах, зокрема у формі поклоніння верховним політичним лідерам.

Активістський тип політичної культури вирізняється активною заінтересованістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, а й у тому, щоб відігравати у ній активну роль.

В історії, на думку Г. Алмонда і С. Верби, переважають не чисті, а змішані типи політичної культури: паройкіально-підданська, піддансько-активістська і паройкіально-акти-вістська. Змішаним типом політичної культури є й так звана громадянська культура. Це активістська політична культура, в якій наявні елементи паройкіальної і підданської культури. Вона найбільш характерна для демократичних політичних систем і сприяє їх функціонуванню.