Бічний шлуночок (ventriculus lateralis)

Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (правий та лівий), які складаються з:

- лобових рогів; передніх рогів (cornua frontalia; cornua anteriora);

- потиличних рогів; задніх рогів (cornua occipitalia; cornua posteriora);

- скроневих рогів; нижніх рогів (cornua temporalia; cornu inferiora);

- центральної частини (pars centralis).

Лобові роги; передні роги (cornua frontalia; cornua anteriora) розміщені в лобовій частці (lobus frontalis). Вони обмежовані:

- присередньо пластинкою прозорої перегородки (lamina septi pellucidi);

- збоку і знизу головою хвостатого ядра (caput nuclei caudati);

- зверху мозолистим тілом (corpus callosum).

Центральна частина (pars centralis) розташована в тім’яній частці (lobus parietalis). Вона обмежована:

- знизу – тілом хвостатого ядра (corpus nuclei caudati) і таламусом (thalamus);

- зверху – мозолистим тілом (corpus callosum).

Потиличні роги; задні роги (cornua occipitalia; cornua posteriora) розміщені в потиличних частках (lobi occipitales). Вони обмежовані:

- зверху і збоку волокнами мозолистого тіла, які утворюють покрив (tapetum).

На присередній стінці потиличних рогів (paries medialis cornuum occipitalium) розташована:

- цибулина заднього рогу (bulbus cornus posterioris);

- пташина острога (calcar avis).

На нижній стінці потиличних рогів (paries inferior cornuum occipitalium) розташовується обхідний трикутник (trigonum collaterale).

Скроневі роги; нижні роги (cornua temporalia; cornua inferiora) знаходяться в скроневій частці (lobus temporalis). Вони обмежовані:

- присередньо морським коником (hippocampus);

- знизу білою речовиною, яка утворює обхідне підвищення (eminentia collateralis);

- зверху і збоку білою речовиною – покривом мозолистого тіла (tapetum corporis callosi).

Верхньоприсередню стінку скроневих рогів утворює хвіст хвостатого ядра (cauda nuclei caudati).

У центральній частині та в скроневому розі бічного шлуночка міститься судинне сплетення (plexus choroideus), яке утворюється внаслідок проникнення м’якої мозкової оболони із судинами; це сплетення через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) з’єднується з III шлуночком.

Судинне сплетення бере участь в утворенні більшої частини спинномозкової рідини.