Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОДАТКИ-Шпори.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
655.36 Кб
Скачать

69. Податок на промисел, його призначення. Платники податку, порядок визначення суми податку та її сплати.

Цей податок сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 р. № 24-93.

Суб'єктами цього податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця прожи­вання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльнос­ті та здійснюють непостійний, тобто не більш як чотири рази на рік продаж вироб­лених, перероблених та куплених товарів, продукції, речей.

Об'єктом цього податку є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, які за­несені громадянином до податкової декларації по місцю проживання або по місцю продажу цього товару. Не декларуються та не оподатковуються продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій ділянці продукції рослинництва, худоби, кроликів, нутрій та птиці, продукції власного бджільництва, транспортних засобів, які були у приватній власності і реалізуються громадянином один раз протягом року.

Ставка цього податку встановлюється в розмірі 10 % від суми вказаної в декла­рації вартості товарів, які реалізуються на протязі трьох календарних днів, але в розмірі не меншому, ніж мінімальна заробітна плата. Якщо товар реалізується про­тягом більш ніж сім днів, то ставка податку збільшується у два рази.

Цей податок сплачується платником при придбанні патенту на торгівлю, вар­тість якого визначається на підставі існуючої ставки податку. Строк дії патенту від 3 до 7 днів. Цей податок зараховується до місцевого бюджету за місцем придбання такого патенту.

71. Характер, призначення і роль неподаткових платежів. Групи і види неподаткових платежів.

У доходах бюджету виділяється група так званих неподаткових платежів. Відмінність між ними і податками, а також податковими платежами дуже проста і виходить із їхнього функціонального призначення. Податки й податкові платежі із самого початку створюються як фіскальні інструменти формування доходів бюджету. Неподаткові ж платежі такого призначення не мають. У них може бути досить різноманітна роль, ніяк не пов’язана з бюджетом. Спрямування таких неподаткових платежів до бюджету визначається одним фактором - бюджет є основним централізованим фондом держави, а ці платежі не мають цільового призначення. Наприклад, доходи від реалізації конфіскованого майна мають юридичний, а не фінансовий зміст. Для них немає особливого фонду, і тому вони надходять у бюджет. Неподаткові платежі посідають практично невідчутне місце в доходах бюджету, їх можна тільки прогнозувати, але ніяк не планувати.

75. Інші обов’язкові платежі.

Специфічним видом податків з фізичних осіб є податок на промисел. Механізм справляння цього податку регламентується нормами Декрету Кщбінету Міністрів України "Про податок на промисел" від 17 березня 1993 року №24 - 93 (зі змінами та доповненнями).

Платниками цього податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають та які не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.

Державне мито - це плата, яка стягується за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами. Державне мито справляється згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 р. № 7-93 (зі змінами та доповненнями).

Платниками державного мита є фізичні та юридичні особи, які звертаються у відповідні органи (судові органи, нотаріальні контори, відділи РАГС тощо) для вчинення в їх інтересах дій та для видачі їм відповідних юридичних документів.

Порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності визначається Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (зі змінами та доповненнями).

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися відповідними видами підприємницької діяльності.

Об'єктом регулювання є торговельна діяльність за готівкові кошти, діяльність інших форм розрахунків і кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (враховуючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність із надання послуг у сфері /горного бізнесу і побутових послуг.